Зрадник Ілля Сметанін: скрипаль, авіалюбитель і агент Путіна. ЩО ПРО НЬОГО ВІДОМО

04 Березня 2022, 21:30
Ілля Сметанін 56577
Ілля Сметанін

Під обстріл Луцький  військовий аеродром «здав» ворогу відомий у місті персонаж Ілля Сметанін. Він – відвертий симпатик Радянського Союзу, руского міра, музикант, і ніколи не приховував свої поглядів. Неодноразово встрягав у скандали, але кожного разу викручувався. 

Редакція Район.in.ua зібрала інформацію про Іллю Сметаніна, який народився і жив у Луцьку, і завдяки його діяльності місто зазнало обстрілів вранці 24 лютого.

Чоловіка затримала СБУ 4 березня 2022 року і на оприлюдненому спецслужбою відео колаборант зізнається у скоєному.

Шпигунську діяльність він здійснював з 2010 року, а протягом 24-28 лютого він постійно «зливав» інформацію про результати вторгнення російських військ на Волинь.

 

 

Ілля Сметанін виріс у сім’ї музикантів у Привокзальному районі, де до Другої світової війни жили офіцери військово-повітряних сил і офіцери ракетних військ стратегічного призначення. Всі його сусіди мали стосунок до служби у цих військах.

Тут сформувалися його захоплення і особливі погляди на життя. Погляди, за які дехто його давно називали позаочі «агентом Путіна» та пальцем «руки Кремля». І, як виявилося, мали рацію.

На військовому аеродромі у Старокостянтинівці
На військовому аеродромі у Старокостянтинівці

Свою діяльність він називав вивченням і популяризацією історії місцевої авіації.  

А ще збирав разом ветеранів, вів спільноту для молоді, де розповідав про літаки і льотчиків.  

А ще Ілля Сметанін – музикант. Працював спершу у Львівській філармонії. Далі п’ять років пропрацював у столиці – грав у естрадно-симфонічному оркестрі, який надавав музичний супровід для зірок світової естради, що приїжджали до України.

До рідного міста повернувся після Майдану. Нарікав, що на зарплатню, на яку раніше знімав у Києві квартиру, нормально жив, і навіть відклав, різко скоротилася втричі в доларовому еквіваленті. 

«Люди, що замовляли музичні «халтури» (дні народження, корпоративи, весілля, похорони) – перестали їх замовляти.  Поїздки з оркестром у нас теж після цього раптово припинилися. Артисти звідти до нас також стали менше їздити. Казали, що у нас війна і тому не приїдуть. Як їм пояснити, що війна на Сході, а не в Києві?  Гастролі Росією, які завжди приносили нам прибуток, також скасувалися. Ми ж державний колектив. Нас би зразу охрестили зрадниками і колаборантами», – розповідав в інтерв'ю журналістці Людмилі Роспопі. 

Тож після повернення з Києва став працювати в камерному оркестрі «Кантабіле» Волинської обласної філармонії.

Бути музикантом - справа не з легких
Бути музикантом - справа не з легких

ОВАЛ – Організація волинських авіалюбителів

Сметанін розповідав, що у 12 років вперше вмовив батька відвести його на аеродром. Мріяв сам стати льотчиком, але у льотне училище його не прийняли через невелику ваду зору. Так хлопець відучився у Львівській консерваторії і став музикантом. 

У 2010-му він створив спільноту «Вконтакті» «ОВАЛ» – Організацію волинських авіалюбителів. 

Праворуч від Іллі - сусід, офіцер авіації
Праворуч від Іллі - сусід, офіцер авіації

У цій групі Сметанін разом з іншими «авіалюбителями» робили численні публікації з фото та відео луцького аеродрому.  

Після блокування цієї російської соцмережі групу там і залишили. Підписниками групи була в основному молодь. 

«Старшим людям – ветеранам та іншим – нема особливого сенсу розказувати, адже вони знають більше за нас. До них ми звертаємося за матеріалами. Є багато фотоматеріалу, що просто лежить на шафі у когось із офіцерів, неоцифрований. А там безцінні світлини. Якщо старі люди відійдуть у вічність, ці фото дістануться їхнім дітям, внукам, яким насправді може бути байдуже. Часто саме так історія і опиняється на смітнику.  Ми працюємо винятково для того, аби ті сторінки історії авіації в місті, яка вже нараховує більше століття, не зникли безслідно.  І робимо це безкоштовно. Кидаємо інформацію у відкритому доступі, організовуємо різні заходи»,  пояснював сам Сметанін в коментарях для Район.Луцьк 2018 році.

Головне - вміти імпровізувати
Головне - вміти імпровізувати

Кіно «Право на крила»: поїздка у Москву і розгром показу у Луцьк

25 листопада 2017 року у Луцьку вибухнув скандал: патріотичні середовища розігнали показ фільму «Право на крила». Показ пропагандистського фільму був організований у День пам'яті жертв Голодоморів.

Читайте також: Як у Луцьку зривали показ радянської документалки

Стрічку про радянських льотчиків з Луцька зняли у 1970 році. І сам Сметанін розповів про те, як їздив в архіви Москви її шукати. І це вже після початку війни на Донбасі.

У фільмі розповідається про щоденний побут льотчиків 806-го ордена Суворова 3-го ступеня авіаційного полку винищувачів-бомбардувальників, який протягом 56-ти років, з 1948 по 2004 рік, дислокувався на Луцькому військовому аеродромі,  містить також інтерв'ю з військовими льотчиками, які в той час проходили службу у складі цього авіаційного підрозділу та досі проживають у Луцьку.

Із презентації фільму «Право на крила»
Із презентації фільму «Право на крила»

«Про «Право на крила» мені розповів сусід. Він згадав, що колись у далекому 70-му така  стрічка знімалася. Розповів мені, хто її режисер, і я почав пошуки.

«Аби знайти фільм, довелось звернутись в Росію, до доньки відомого режисера-документаліста Олексія Габриловича, який зняв цей фільм. Вона відповіла, що вся фільмографія батька зберігається у Держтелерадіофонді, який розташований у підмосковному Домодєдово. 

Я звернувся туди і нам видали чіткий прайс. Отримати фільм для зберігання в домашньому архіві, без права публічної демонстрації, вартувало 15 тисяч рублів. Це близько 7 тисяч гривень. Аби отримати ліцензію демонструвати його на публічних показах, заплатити треба було ще більше.

Звісно, таких грошей у нас не було. Тому спочатку, враховуючи, що авіалюбительські зв’язки не втратилися з початком війни, була ідея кинути клич у тематичних авіалюбительських спільнотах з метою збору коштів. Проте сума виявилась занадто великою. Люди часто не хочуть пожертвувати кілька гривень на хірургічні операції, коли мова йде про людське життя, а тут якийсь фільм».

«Отже, через доньку режисера я дізнався, що фільм – у Держтелерадіофонді. Я відправив туди запит і мені підтвердили, що фільм є. І тоді, не плекаючи особливої надії, я звернувся із відповідним листом безпосередньо в департамент зовнішньоекономічних і культурних зв’язків міста Москви. Написав листа міністру цього департаменту і взагалі не сподівався колись отримати відповідь.

В листі попросив допомогти дістати цей фільм, враховуючи, що ця частина історії, не зважаючи на різні політичні перипетії та війну, спільна для Росії та України. Я пояснив, що фільм знімали у Луцьку, а презентували його у Москві. І що та бобіна, яка мала зберігатися в Україні, давно зникла невідомо куди після розпаду СРСР».

«Дуже здивувався, коли прийшла відповідь, що фільм для нас викупили. Мені написали, де і коли його можна буде скачати. Таким чином я зміг повернути в Луцьк ще одну сторінку його майже забутої авіаційної історії.

Але багато хто почав це сприймати як ніби я співпрацюю з ворогом. І, відповідно, пішли всі ці розмови на кшталт «рука  Кремля», «російський слід», «агент Путіна». Я вже, знаєш, звик. Вже, як то кажуть, настрій піднімає. Намагаюсь віджартовуватись (посміхається, - авт.). Хоча, якщо подивитись з іншого боку, то я не співпрацював з ворогом, а забрав у нього те, що по праву належить Луцьку та лучанам, і ворог при цьому ще й кругленьку суму за це заплатив».

Кадр з фільму
Кадр з фільму

Форум переможців

У травні 2018-го Ілля Сметанін став фігурантом ще одного гучного скандалу: у компанії з іншими луцькими симпатиками СРСР їздив на «Форум переможців» у Брянськ Російської Федерації. 

Тоді СБУ відкривала кримінальне провадження за статтею 111 Кримінального кодексу України (державна зрада). 

Читайте також: «Проукропівці» та агенти Кремля: хто з Волині їздив на збіговисько до Росії

Ще одна історія, до якої причетний Ілля Сметанін – затримання у Луцьку агента російської розвідки «зливав» інформацію про Луцький аеродром, яку могли використати для бомбового удару.

Це сталося у березня 2020 року. 

Тоді на кордоні з Польщею у Волинській області СБУ затримало чоловіка, який намагався вивезти пакет даних про Луцький аеродром. Він не заперечував свою провину, а відразу зізнався, що мав доставити інформацію ворогу.

З вилучених документів ясно, що Росія готувала диверсію та бомбовий удар. У паперах детально розписаний маршрут для диверсійної групи, яка мала атакувати склад із боєприпасами, та позначки цілей із коментарями, якими зазвичай направляють бомбардувальників.

Затриманий – Віталій Синельников, льотчик, який служив у Луцьку до 2004 року, був одним із найкращих штурманів-бомбардувальників. Проте, у ході справи виявилося, що він завжди ненавидів країну, якій служив. Неодноразово він висловлював антиукраїнські заклики на різних форумах та в соцмережах.

За нашою інформацію, яка не потрапила тоді у ЗМІ, затриманий був також Ілля Сметанін, при чому його знімали зі сцени прямо під час концерту. Але співучасть тоді довести не змогли, і Сметанін пішов у справі Синельникова свідком. 

Нині ж він просить пробачення в українського народу. 

Наводимо розшифровку його зізнання повністю.

«Я познайомився з офіцером Збройних сил Російської Федерації у 2010 році через соцмережі. Він намагався в мене вивідати інформацію про діяльність Луцького військового аеродрому 204-ї бригади тактичної авіації.

 У 2017 році я особисто зустрівся з ним в Москві на московському Міжнародному авіаційно-космічному салоні «МАКС», де він повідомив мені, що працює на ФСБ РФ. В майбутньому я розповсюджував на інтернет-сторінці інформацію з відеофіксацією і фотофіксацією польотів літаків і захисних споруд Луцького військового аеродрому. Цю інформацію ця людина забирала з цієї інтернет-сторінки.

В ніч з 23 на 24 лютого я почув, як літаки летять з Луцького військового аеродрому, намагався зв'язатися з військовослужбовцем бригади, щоб дізнатись, що сталось і куди вони летять. Після обстрілу Луцького військового аеродрому я зв'язався з офіцером Збройних сил Російської Федерації і він повідомив мені, що удар відбувся виключно по Луцькому військовому аеродрому як стратегічному об'єкту, і в найближчий час, на даний час ударів по Луцьку більше не планується. 

Подальші вказівки я мав отримувати додатково. Свою провину визнаю і прошу вибачення в українського народу».

Коментарі
14 Травня 2018, 22:42
Илья,ты молодец! Не обращай внимания на злые языки! Собака лает,а караван идет!!!)))
Коментар
16/04/2024 Понеділок
15.04.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром