«Страшно, коли ти нуль», або цитатник Остапа Дрозова. ВІДЕО

08 Листопада 2017, 20:04
3464

Відомий журналіст Остап Дроздов на луцьких презентаціях нового роману «№2» сипав жартами, хотів видатись цинічним, випромінював впевненість, яка часом відштовхувала, а часом була до болю близькою…

Автор провів 6 листопада дві презентації: першу у стінах Інституту філології та журналістики СНУ імені Лесі Українки, другу – у книгарні «Є».

«Країна в нас живе шикарно, але нам у ній шикарно жити не дає», – Остап Дроздов у Луцьку

Остап Дроздов радо ділився своїм життєвим, зокрема, журналістським досвідом. Він раз-по-раз наголошував, що на молоде покоління покладаються нині великі надії, бо якщо воно нічого не змінить, то через років 30 українців як нації може вже й не стати. Сипав жартами, хотів видатись цинічним, випромінював впевненість, яка часом відштовхувала, а часом була до болю близькою…

Врешті, пропонуємо вам цитатник Остапа Дроздова – спочатку прочитайте його думки, а потім зробіть висновки. Кожен для себе.

«Я люблю, коли мене називають провокатором, бо це знімає відповідальність з усього, що я говорю».

«Нормальні люди телевізора не дивляться. Я вже більше 10 років працюю на телебаченні і більше 7 років не дивлюсь телевізор».

«Я маю право на свою власну журналістику, яка не співпадатиме з журналістикою моєї країни».

«Я не об’єктивна людина. Все, до чого торкається людська рука, вже є суб’єктивним. Це є іншим підходом у журналістиці».

«Мене не цікавлять інші думки. Бо всі в нашій країні думають неправильно».

«В нас журналісти вміють відділити зерно від полови і обов’язково винести в ефір… полову».

«Закликаю вас не боятися заражати все собою. Цей час придуманий для вас. Ви – безвізове покоління».

«Коли ви можете і хочете бути заможними і щасливими – робіть це, не бійтеся, експериментуйте, вивчайте світ і привозьте це сюди та втілюйте».

«Хто взагалі сказав, що людина мусить жити там, де народилася?»

«Я би хотів, щоб ви обирали свою країну з-поміж інших варіантів».

«Я як людина є нещасливим в цій країні».

«Я на боці тих людей, які обирають свою країну, але свідомо, а не автоматично».

«Ти любиш країну за себе в ній».

«Це в ХХ столітті люди існували для держави. Але це в минулому. Третє тисячоліття – і снує для людини. Держава – це сервіс. З нею потрібно говорити мовою вимог. Тому що життя одне, і ви маєте прожити його щасливо».

«Оточуйте себе комфортом тут і зараз. Я забив на все глобальне. А роблю собі комфорт біля себе».

«Ніколи не окриляй тих, з ким не збираєшся в небо. Дуже розбірливо ставтесь до свого середовища».

«Успіх приходить лише до тих людей, які себе будують».

«Національний гопак на граблях – улюблений танець українців – вибір одних і тих же політиків».

«Не бійтеся того, що вас менше. Культивуйте свою унікальність».

«Я сприймаю український народ як народ кола, воно крутиться, і люди по ньому ходять. Щоб вийти – треба просто перестати бути собою нещасним».

«Я вийшов з цієї національної гри – з конкурсу на кращу поразку».

«У нас той, хто сьогодні пересилає 5 гривень на армію, завтра дає 200 доларів за місце дитини в садочку».

«Просто поживіть трошки для себе».

«Я не можу писати, коли я щасливий. Стан щастя забирає в мене гостроту думки».

«Я не вірю, що якісна журналістика може зробити якісним суспільство… Але я зроблю все, щоб моїй читачі/глядачі, сказали про певного гостя «він негідник». Бо я сам я не маю права це сказати відкрито».

«Не можна допомагати тим, хто сам собі не хоче допомогти».

«Я стою на руїнах своєї професії, тому що якісна, вдумлива, розумна журналістика дискредитована».

«Нам дуже важливо не те, як є насправді, а те, як воно виглядає».

«В журналістиці я плаваю. В літературі я літаю. Це два зовсім різні стани».

«Не страшно, коли ти один. Страшно, коли ти нуль».

Текст: Ольга БУЗУЛУК

Фото і відео: Артур РОМАНЮК

Коментарі
07 Грудня 2018, 14:21
Дивна наша Волинь, вона чомусь, як магніт притягує до себе адептів наших північних сусідів, або тих, чиї шляхи порятунку українців дивним чином збігаються з пропозиціями та риторикою Кремля.<br/>Для підтвердження своїх слів наведу цитату одного з нинішніх моральних авторитетів України, чільного члена однієї з найавторитетніших громадських ініціативних груп &quot;Перше грудня&quot;, до якої входив і покійний Любомир Гузар, - дисидента, політв'язня радянського періоду Мирослава Мариновича. Зокрема, у одній своїй статті він сказав: &quot;Ставши нардепом Добродомов пішов із ZIKу, але його слід залишився. Не раз хвилі обурення та засудження з боку львів’ян викликав професійний провокатор Остап Дроздов з його антиукраїнськими, «медведчуківськими» ідеями про федералізацію України та програмами, спрямованими на зрив мобілізації до війська.&quot;
Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром