«Тепер я сама собі талісман», – луцька школярка про відбір до наукової лабораторії в Німеччині та будні юних дослідників

07 Жовтня 2016, 16:40
Олена Моренко 4177
Олена Моренко

Вдало розпочався навчальний рік для волинських освітян: відразу двоє луцьких школярів зможуть набратися досвіду у всесвітньовідомій німецькій лабораторії.

Роман Савка, учень  гімназії № 21 імені Михайла Кравчука та Олена Моренко, учениця спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 1 пройшли відбір для участі в науковій школі з біохімії та нейрофізіології на базі експериментальної лабораторії  XLAB.

Район.Луцьк вдалося поспілкуватись із переможницею відбору, юною дослідницею  Оленою Моренко, яка вже цього місяця завітає до німецького міста Геттінген.

Фото з особистого архіву
Фото з особистого архіву

 

 БУДНІ ЮНИХ НАУКОВЦІВ: ТРИ ІНОЗЕМНІ МОВИ, ЕКСПЕРИМЕНТИ ТА ВІДСУТНІСТЬ ВІЛЬНОГО ЧАСУ

Як розповідає талановита старшокласниця, її цікавість до вивчення природничих наук зародилась ще в дитинстві. Навіть у такому ніжному віці дівчина надавала перевагу не мультфільмам, а телеканалу «Discovery», захопливим програмам про природні катаклізми.

 – Найбільше на моє бажання займатися наукою вплинули батьки, – запевняє  Олена. – Я народилася у сім’ї лікарів та вчителів, тож не дивно, що у мені прокинулася тяга до біології, медицини.  Ще змалку приглядалась до професії лікаря, слухала розповіді з роботи. Але в той же час завжди була впевнена, що не хотіла б стати хірургом, бо в цій справі потрібно мати справді сталеві нерви.

Перші дослідницькі роботи учениця розпочала писати з 5-6 класу, пізніше – простежувала типи темпераменту та денні біоритми дітей. Окрім наукових праць з біології, Олена поглиблено вивчає  англійську, німецьку, чеську мови. Цьогоріч школярка склала кембриджські тести на знання мови Шекспіра на рівень В2 і в наступному році планує підвищити цей результат.

– Вільного часу практично не маю, – зізнається школярка. – Минулого року окрім шкільних занять і наукової роботи  було ще по два заняття з репетиторами (з іноземної  та української мов, хімії, фізики, біології). З таким графіком часто навіть на обід часу не було.  

Юні дослідники за роботою. Фото з сайту Малої академії наук
Юні дослідники за роботою. Фото з сайту Малої академії наук

Останнє дослідження, завдяки якому Олена потрапила на відбір до наукової школи в Німеччині, тривало майже 2 роки. Дівчина проводила спеціальні тренінги із дітьми, у яких вже було діагностовано синдром гіперактивності та дефіциту уваги. Допомагали у проведенні занять кандидати біологічних наук, доценти кафедри фізіології людини і тварин СНУ імені Лесі Українки Тетяна Качинська та Олександр Мотузюк.

– Робота відбувалася за попередньою згодою батьків. Суть її була в тому, що дитина, яка сиділа перед монітором, повинна була зупинити рухливий об’єкт на екрані. Потім приблизно 10 хвилин відбувався тренінг, під час якого на голові у дитини були спеціальні датчики і потрібно зосередитись, щоб утримати м’ячик в одному положенні. Дітям з синдромом гіперактивності важче було заспокоїтись, але вони вчились опановувати себе, коли бачили результат наочно, на екрані.

За словами юної науковиці, перші дані були нестабільні, а потім поступово почали вирівнюватись. Після завершення тренінгів надходило багато позитивних відгуків від батьків, адже завдяки пройденому курсу, діти показували кращу успішність в школі.

 

ВІДБІР ДО НІМЕЦЬКОЇ НАУКОВОЇ ЛАБОРАТОРІЇ: «ПРОЙТИ КРІЗЬ ВОГОНЬ, ВОДУ І МІДНІ ТРУБИ»

– Коли дізналась про школу в Геттінгені, відразу заповнила анкету. Для учасників відбору були обов’язкові вимоги: знання англійської та участь у третьому етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту Малої академії наук. Також потрібен був мотиваційний лист, всього до 100 слів, але я намагалась у ньому викласти всю себе, – посміхається Олена.

Співбесіда відбувалася іноземною мовою приблизно  10 хвилин. Запитували і про особисті якості, і про наукову діяльність, захоплення біологією. Як згадує старшокласниця, відповідь із запрошенням до Німеччини довго не надходила, але пізніше стала приємним сюрпризом до дня народження.

Експериментальна лабораторія «XLAB» у Геттінгені, на базі якої відбуватиметься наукова школа з біохімії та нейрофізіології
Експериментальна лабораторія «XLAB» у Геттінгені, на базі якої відбуватиметься наукова школа з біохімії та нейрофізіології

– Найважчою була підготовка до того, що усі заняття проводитимуться на іноземній мові. Але я щаслива, бо з нами працюватимуть відомі професори, читатимуть лекції по нейрофізіології.  До того ж, саме в цій лабораторії є найсучасніше обладнання, яким ми зможемо користуватися.

Після навчання у Геттінгені  Олена хоче й надалі відкривати для себе сферу нейрофізіології, пов’язати з цим своє майбутнє.

 

НАТХНЕННЯ ВІД ТВОРЧОСТІ, ГРАНДІОЗНІ МРІЇ ТА СЕКРЕТИ УСПІХУ ДОСЛІДНИЦІ
       
–  Зараз дуже рідко зустрічаю однолітків, які по-справжньому турбуються своїм майбутнім  і дивляться на 5-10 років уперед. Дійсно, вони можуть мріяти про якийсь ВНЗ, але не мати плану, що саме робити. Часто і мені хотілось зійти зі шляху і займатися чимось протилежно іншим. Але коли я думаю, скільки можливостей переді мною може відкритись, скільки всього я зможу потім досягти, я розумію, що все не марно. Так я себе мотивую.

Окрім своєї наукової діяльності Олена обожнює малювати, щось майструвати своїми руками. Такі захоплення допомагають заспокоїтись, розслабитись. До того ж, тонка робота при малюванні чи складанні виробів може допомогти у майбутній лікарській практиці, де потрібні точні і виважені рухи.

Фото з особистого архіву
Фото з особистого архіву

Натхнення юна дослідниця бере з книг, любить читати біографії успішних людей та поезію Ліни Костенко. Але в той же час не має кумирів серед науковців, прагне віднайти власну дорогу в цій сфері. Олена каже, що найбільша її мрія – в майбутньому відчувати свій успіх, розуміти, що досягнула всього сама, незалежно від батьків чи вчителів.

– Колись я читала книгу «Як досягти успіху». І там був чіткий план дій: поставити мету і йти до неї попри все. Звісно, йти попри все – важко, адже багато виникає нюансів, які потрібно враховувати. Тому секрету мого успіху нема. Просто я багато чого роблю для того, щоб мої бажання стали реальністю. Раніше я брала з собою завжди білий блискучий камінчик на всі контрольні та виступи, але останні роки – вже ні. Тепер я сама собі талісман.

 

Розмовляла з молодою науковицею Інна МАЗУРИК

 

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].​

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром