Скарби у гаманці: колекціонер розповів, за яку гривню дають 8 тисяч
Попри інфляцію, колекції гривень є вигідним капіталовкладенням. Хоча на зорі створення українська валюта максимально наблизилася до американського долара (курс був 1,8 грн до 1 дол. США), через десятиліття знецінилася в 14 разів.
Однак серед гривень різної чеканки і номіналу є направду цінні, так звані нумізматичні скарби, йдеться на сторінках тижневика «Сім’я і Дім».
Вартість окремих монет подекуди сягає до десятка тисяч гривень, що дає можливість співвітчизникам робити вигідні нумізматичні капіталовкладення.
ТРИ ТОННИ ГРИВЕНЬ У ДРЕВНЬОМУ СКАРБІ
Лучанин Володимир Чопюк – відомий на Волині нумізмат. Історик за фахом тривалий час працював у краєзнавчому музеї. Нині є одним із кваліфікованих знавців монет Великого князівства Литовського. Паралельно цікавиться історією української гривні.
– Гривні як платіжні срібні злитки сокировидного типу з’явилися в Європі на початку VIII століття. Важили до кілограма. У працях польських науковців згадується, як 120 років тому на околиці Кракова археологи знайшли безцінний скарб – три тонни сокироподібних срібних гривень княжих часів, – розповів нумізмат.
Існує безліч версій походження гривні на українських теренах. Зазвичай вважають, що валюта прийшла зі Скандинавських країн. Тогочасні гривні поділяють на київські – ромбовидні, чернігівські – розклепані, литовські або новгородські. Науковці виділяють так звані волинські гривні. Щоправда, тривають суперечки, з яких часів волинська гривня в обігу – із ХІ чи кінцяXIII-початку XIV століть.
– Достеменно відомо, що гривнею розраховувалися до середини XIV століття. Далі Європу, зокрема й українські землі, окупував празький срібний гріш. Він витіснив гривню, яку невдовзі почали рубати навпіл, звідки й з’явилися «рублі», тобто рублені гривні, – констатує нумізмат.
Древні гривні мали свою метричну систему та спеціальний захист – від точної ваги і розміру до зарубок для визначення справжності. Древні гривні є справжніми артефактами, які заборонено вивозити за кордон. Їх знайдеш хіба що в музеях. Тому для нумізматів срібна гривня – скоріше жадана мрія, ніж експонат для торгівлі-обміну.
НАЙЦІННІШІ – ГРИВНЕВА І КОПІЙЧАНА МОНЕТИ
Натомість цілком реальним капіталовкладенням є гривні новітньої епохи. Як-то українська валюта 1990 років, коли в Англії та Італії виготовили штемпелі для українських гривень. Як розповів нумізмат Олексій Вальчук із Ківерець, який близько 15 років торгує антикваріатом на луцькому Завокзальному ринку, подібну раритетну валюту можна знайти на спеціалізованих інтернет-майданчиках або… в своїх гаманцях.
– Умовно раритети можна поділити на ювілейні монети та з обігу. Стосовно обігових – усе просто: монети досі знаходять у домашніх скарбничках, і власники не підозрюють про їхню нинішню ціну, – розповів Олексій.
Виявляється, серед нумізматів найдорожчою є монета номіналом 2 копійки 1992 року так званої англійської чеканки.
– Вона коштує 8 тисяч гривень. Також цінується монета в 1 гривню 1992 року – за неї дають 3–4 тисячі гривень. Дорожнеча зумовлена невеликим тиражем – їх випустили всього кілька сотень монет. Дещо дешевші 5-копійчані монети 1994 року – ціна близько 3 тисячі гривень, – повідав антиквар.
Щоб не втратити можливість розбагатіти, фахівець радить волинянам прискіпливо переглянути гаманці. Адже за 10 копійок 2001 року можна отримати від нумізматів 100–150 гривень. Більше того, 25 копійок 1995-го коштує від 400 до 600 грн., 2003-го – 700-800 грн. А 50 копійок, де дата чеканки вибита на аверсі, від 2001-го, 2003-го та 2011 років можна продати колекціонерам за 80–600 гривень.
– Цінують і так звані «дефективні» монети, – переконує антиквар-нумізмат. – На одних перевернуті аверси і реверси, на інших – зміщені або розмиті малюнки. Також рідкісним є гривневі монети з повернутими візерунками аж до 180 градусів. Подібні раритети вартують від 200 до 400 гривень.
Також неабияк цінують браковані монети, відчеканені під час переїзду монетного двору з Луганська до Києва. Їх називають «пробними монетами» з обмеженим тиражем. Ціна сягає до тисячі гривень за монету.
МЕТАЛЕВІ ГРОШІ НЕ ЗНЕЦІНЮЮТЬСЯ
Інтерес нумізматів до української валюти не обмежується монетами. Заразом колекціонують і банкноти. Серед волинян таких одиниці. Бо купюри – суто колекційні експонати, їх важко перепродати.
– Є цікаві найперші купюри в 1, 2, 5 гривень, які, за деякими даними, друкували в Канаді, – зазначає нумізмат Олексій. – Цінні передусім через історію валюти. Адже за 20 літ існування гривня тричі змінювала дизайн. Востаннє торік – змінили зображення 100-гривневої банкноти до 201-ї річниці Тараса Шевченка. Є ще 1000-гривнева купюра 2015 року – мрія колекціонера. Але її так і не ввели в обіг.
Є на Волині і такі колекціонери, які збирають банкноти з різними підписами голів нацбанку, яких за роки незалежності було чимало. Та, за словами нумізматів, частіше колекціонують ювілейні монети, а не купюри.
– Через їхню цінність, бо більшість виготовлені зі срібла або й золота, карбовані в Австралії. Вони завжди йдуть у капсулах. Їх не можна брати руками, бо зостаються відбитки пальців, які відмити неможливо, – розповідають нумізмати. – Там обмежені тиражі, чим менший – тим дорожча монета. Це державний бізнес, який практикують у кожній країні.
Нумізмати наголошують: на відміну від банкнотів металеві гроші не знецінюються. З року в рік їх вартість підвищується. Тому найвигіднішим капіталовкладенням у національну валюту є колекціонування монет – від копійчаних до гривневих.
Роман ЖИЖАРА
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
Коментарі