Сергій Комарницький сім років купається незалежно від пори року й погоди

21 Січня 2016, 14:06

5296

На пляж центрального парку, де збираються місцеві моржі, Сергій Комарницький спершу ходив вигулювати собаку – швергшнауцера Рамзеса. Тут познайомився з чоловіками й жінками, які регулярно пірнають у холодну воду по 10-20 років. Зацікавився й одного разу наважився випробувати занурення в ополонку на собі.

– У парку потоваришував із Дімою, Володею, Миколою, Валерою. Один сказав: не завжди є бажання йти у воду, але якщо вже прийшов, то не пожалієш, – розповідає Сергій Комарницький. – І це справді так. Ми об’єдналися навколо річки, подружилися. Ще якось прочитав розповідь митців, як вони картини малюють. І запам’ятав таке пояснення: є люди, які мокнуть під дощем, а є такі, які його відчувають. Зрозумів це, коли почав плавати не в сезон. Тепер можу сказати, що не мокну ні під дощем, ні під снігом. Не треба сприймати воду як якесь кислотне, небезпечне середовище. Ми робимо це для власного задоволення, для здоров’я, для порозуміння з собою.

Більшість прихильників зимового купання – люди, старші 45-50 років, молоді небагато. Чому так, 52-річний Сергій Комарницький пояснити не може. Каже, що в їхній компанії підібралися люди різні за професією, статусом, віком, життєвим досвідом. Та всі як спосіб оздоровлення вибрали для себе моржування й не відмовляються від нього багато років.

– Коли холодає, то навіть цікавіше, з’являється азарт. У –20 градусів теж купалися, стараємося приходити щодня. А найкраща погода – приблизно –10, сонячно, безвітряно, спокійно, – розповідає. – Важливо перед зануренням зробити легку розминку, трошки розігрітися, босим походити по снігу. Тоді роздягнутися і пірнути. Зазвичай заходимо у воду голяка, щоб білизна не прилипала до тіла. Ніхто тут нікого не розглядає, соромитися нема чого. У кожного своя методика, ми пірнаємо три рази з головою і виходимо. А є знайомий Юра, старший уже чоловік, то він лежить в ополонці аж до заціпеніння. Приходить через день.

На березі один напроти одного стоять два вагончики – для чоловіків і для жінок. Сергій Комарницький розповідає, що в «чоловічому» вагончику збираються понад 100 людей. Основний наплив – вранці, решта приходить на купання протягом дня. Жінки у своєму приміщенні влаштовують сеанси ароматерапії, п’ють трав’яні чаї. Поки ми розмовляємо, одна жінка в купальнику і рушнику ходить босою по снігу, занурюється у воду й після того ще робить вправи з йоги.

– Переохолодження мав, але не від занурення в ополонку, – пригадує любитель моржування. – А так майже не хворію. Треба відчувати свій організм. Іноді чую, що зовсім не хочу лізти у воду, тоді не купаюся. Дружина постійно каже, що хоче спробувати, але за весь цей час жодного разу не прийшла. Добре, що на пляжі зараз є спортивні снаряди, робимо зарядку. Гірша ситуація зі сходами: одні зруйнувалися, другі перекосилися, ще одні ми самі підтримуємо в нормальному стані. Спуски до води треба облаштувати, до літнього сезону міська влада має звернути на це увагу.

У медицині є поняття стресу як захисної реакції організму на якесь подразнення. Короткочасний стрес корисний. Занурення в крижану воду – це теж стрес, під час якого виділяються адреналін – гормон, що підвищує загальну опірність організму, й ендорфіни, так звані гормони щастя. Судини у воді різко звужуються, а після купання розширюються, завдяки чому поліпшується кровообіг в усіх тканинах та органах. Лікарі кажуть, що моржування – хороша методика лікування хронічних захворювань і профілактика застуд.

Перша рекомендація для тих, хто хоче спробувати зимове купання, – психологічна готовність, настрій. Якщо закрадається хоч якийсь сумнів, що це може зашкодити, краще не починати. Основними принципами такого загартовування є поступовість і регулярність. До зимових купань починають звикати влітку і просто не припиняють заходити у воду зі зниженням температури повітря. І самі «моржі», й медики переконують, що це найбільш гуманний спосіб привчити організм до низьких температур. Якщо одразу зайти у холодну воду взимку, можуть зловити судоми, зупинитися дихання.

Саме купання має бути певним упорядкованим ритуалом. Перед пірнанням корисно пробігтися, зробити кілька енергійних вправ. Не можна заходити у воду надто розігрітим чи навпаки з відчуттям холоду. Новачкам у воді можна перебувати максимум 5-10 секунд, треновані проводять в ополонці не більше хвилини. Після виходу з води теж можна побігати, зігрітися під теплим рушником і вдягнутися.

– Отак і ходжу десять років, – тупцює в осінніх туфлях Володимир. Показує, що взувся на босі ноги. – Грошей на шкарпетки не вистачає, – жартує, а потім додає: – Звик так, зовсім не мерзну. На Водохреще завжди маса людей, та більшість із них раз на свято намочаться і вже не повертаються. Приходьте до нас влітку, звикнете до води і зимою будете купатися.

Ольга ЮЗЕПЧУК, «Сім’я і дім»