Лучанин Віталій Урбанович першим на Волині отримав «зелений» тариф

Власна сонячна електростанція дозволяє економити на оплаті за електроенергію й бути незалежним. Першопрохідцем  у цій справі в Луцьку став Віталій Урбанович.

Він не купує в держави електрику, бо виробляє її сам у власному обійсті за допомогою сонячної міні-електростанції. І її надлишок продає за так званим «зеленим» тарифом. Про те, як йому вдалося отримати «зелений» тариф на продаж електроенергії, скільки на це пішло матеріальних і розумових затрат, чоловік розповів газеті «Сім’я і дім».

У Віталія Урбановича добротне велике обійстя, красивий будинок, видно, що праці вкладено у благоустрій чимало. Розпочинаючи розповідь, господар пропонує звернути увагу на інвертор, іншими словами – міні-електростанцію.

– Панелі виробляють постійну напругу, а нам потрібна змінна, ще й якісна, стандартизована. Для цього використовую інвертор потужністю 10 кіловат, він здійснює перетворення і віддає енергію в мережу, – пояснює. – На інверторі є ситема, яка повністю показує параметри його роботи з січня 2014 року. За цей час він дав 12 263 кіловати у мережу. Максимальна потужність була 9861 ват, хоча інвертор мав би давати 10 тисяч. А все тому, що у мене стоїть тільки 45 панелей і не зовсім вдалий варіант даху. Два димоходи створюють тінь, через це є втрати. Знижується потужність при похмурій погоді. Найефективніша міні-електростанція влітку. Лічильник рахує те, що я видаю в мережу, і те, що я споживаю.

– За ту енергію, що віддаєте в мережу, скільки вам платить держава? – уточнюємо.

– Минулого року було 3,89 гривні за кіловат, а з 25-го серпня почали платити 8,57 гривні. Тепер ще більший тариф, бо його прив’язали до курсу євро, – каже чоловік. – Я уклав угоду з «Обленерго» до 2030 року. Кожного місяця підписую акт виконаних робіт про те, що продав стільки-то кіловат.

Віталій Урбанович показує один із таких актів за листопад, де вказано, що йому заплатили 3042 гривні.

– Але це не хороший місяць, весь час йшли дощі, – зауважує. – А найбільше, що я заробив, це 9300 гривень за місяць.

Чоловік додає, що сьогодні приватним господарствам дозволено продавати до 30 кіловат енергії, раніше було тільки 10 кіловат. Однак є нюанс: якщо зараз він поставить установку на 30 кіловат, то тариф буде нижчим, приблизно 4,80 гривні.

5

– Тому мені нема сенсу це робити, а краще збільшити ефективність тієї системи, що є, і поки продавати по 10 кіловат, – пояснює. – Але все ж буду пробувати, що вийде, якщо встановити станцію на 30 кіловат. Уже завожу панелі на будинок, де жила бабуся. Існує ще одна ситема – сонячний колектор, у мене він є, але застарілий, хочу купити новіший, – планує. – Колектор нагріває воду, його КПД дуже високий, у сучасного – до 80-85%.

Раціоналізатор додає, що з мережі бере мало електроенергії, адже поставив ще один інвертор – гібридний, який заряджає акумулятори й дозволяє накопичувати енергію. Потім господар використовує її для власних потреб.

– Чи підходить ця енергія для опалення?

– Зараз роблю таку ситему, пов’язану з електрикою: ставлю тепловий насос, пробурив свердловини, привіз обладнання, тільки руки не доходять поставити, – зізнається. – Усе сам збираю і сам ставлю, інакше буде надзвичайно дорого.

Як з’ясувалося, Віталій Урбанович за професією – інженер–механік, за Радянського Союзу працював на Львівському заводі з ремонту обчислювальної техніки, тому необхідні базові знання мав. А тема альтернативних джерел енергії зацікавила випадково.

– У 2005-му знайомий записав мене на конференцію з питань енергозбереження, що відбувалася у Дублянах, колишній аграрній академії, – пригадує. – Я тоді багато почув, побачив і вже навіть хотів купувати сонячні панелі, але потім вирішив зачекати. Почав вникати у тему глибше, вивчати її. Познайомився з Романом Баб’ячуком із Львівської області, який першим в Україні отримав «зелений тариф». Він документацію робив рік. Бо, на жаль, через бюрократичні перепони важко це дається. За словами Віталія Урбановича, сьогодні все більше людей починають цікавитися темою енергозаощадження. Однак є мало спеціалістів, які дійсно можуть дати слушну пораду та допомогти.

– Я телефонував не в одну таку компанію, розпитував їх, а мені розказували те, що прочитали в інтернеті. Але там написано багато зайвого й неправильного, то по-перше, – застерігає. – А по-друге, коли я їх запитую: «Скільки ви поставили таких установок?», то у відповідь або мовчання, або кажуть: ще жодної, але пропонують це робити. Багато людей хочуть купити дешеве – це теж не вихід. Бо, як правило, те, що було у користуванні, з якоїсь причини зняли.

3

Сам власник міні-електростанції надає перевагу обладнанню німецького виробництва. Наводить приклад, як відрізнити, скажімо, китайські панелі від німецьких. Зовні однакові, але у перших штрих-код наклеєний, а в других – за склом.

– Познайомився з одним поляком, який купує панелі у Німеччині на заводі, привозить, монтує. Тепер він правдами-неправдами допомагає мені їх придбати. Бо згідно із законодавством завод не може продати продукцію фізичній особі, тільки юридичній. Крім того, проблема їх доставити. Беру з собою людей і по дві панелі на кожного завожу, бо дозволено тільки вантаж до 50 кілограмів вартістю 500 євро на особу.

Сонячні панелі, які купує чоловік, обходяться йому у 180 євро. В Україні їх продають по 200 євро і вище. На монтаж всієї установки витратив приблизно 12 тисяч євро. Господар рахував, за скільки часу вона йому окупиться. Каже, якщо за старим тарифом, то через 5 років і 9 місяців. А зараз, зі збільшеним тарифом, можливо, окупиться швидше.

Юлія ПОЛІЩУК

Довідка. Зелений тариф – тариф, за яким оптовий ринок електричної енергії України зобов’язаний закуповувати електрику, вироблену з альтернативних джерел енергії. Постачальники зобов’язані купувати електричну енергію у випадках, обсягах та за цінами, визначеними Національною комісією регулювання електроенергетики України.