Театральний майдан: сумна історія обіцяної перебудови

Театральний майдан із його архітектурою давно проситься перенести його із типового «совка», щоб нарешті набути вигляду європейського міста, чого, власне, прагнуть, принаймні, на словах міські чиновники – однак, попри намагання щось змінити впродовж кількох десятиліть, майдан досі лишається «машиною часу» для охочих потрапити назад в СРСР.

Питання болюче для кожного городянина, бо саме з оглядин центрального майдану зазвичай розпочинається знайомство з Луцьком. Є тут із десяток об’єктів, вдалий підхід до реконструкції яких може забезпечити добру пам’ять від лучан на довгі роки. Взяти хоча би громадський туалет за приміщенням театру, який через економічну недоцільність не працює майже десять років. Проте сам факт наявності такого об’єкту в центрі міста міг би стати непоганим прикладом розвинутої міської інфраструктури з хорошим сервісом як для місцевих жителів, так і гостей міста, пише «Волиньпост.

1

1

Наприкінці 70-х відбулося народження нового центру Луцька, і з того часу спроектовані радянською владою об’єкти так і не зазнали суттєвого оновлення, а деякі – приміром, фонтан і громадська вбиральня, – узагалі перестали функціонувати.

Ціна питання: багаторічні плани

Про потребу кардинальної реконструкції Театрального майдану заговорили ще на початку 2000-х. Окрім несучасного зовнішнього вигляду, місцевих мешканців почала турбувати проблема поганої транспортної розв’язки у місці перетину двох магістральних вулиць та скупчення багатолюдних об’єктів – універмагу, готелю, офісних приміщень.

Думалося, що проблему вирішить підземний перехід. На його будівництво кілька разів оголошувався конкурс, щоразу визначався переможець. Останню версію перебудови майдану затвердили у 2008 році - підземний перехід разом із підземним паркінгом і торговим центром на понад 20 тисяч квадратних метрів. Однак до втілення цього задуму руки так і не дійшли. Не взялися навіть до осучаснення решти об’єктів: тих, які над поверхнею, і є «обличчям» майдану. Хіба оновили фасад театру та поклали плитку у 2011 році.

«Поруч із собором мала бути сучасна відпочинкова зона, обрамлена гранітним поребриком у такому ж стилі, із півкруглим продовженням, як клумби на проспекті Волі. - розповідає Ярослав Матвіїв. - Оцей бетон, який там наразі є і який фарбують у білий колір – це такий совдепівський пережиток. Та, на жаль, проект не було реалізовано, лише поклали плитку на майдані».

1

Проект нового фонтану створили ще за колишнього мера Антона Кривицького. На чергове святкування Дня міста навіть привозили зразок музично-світлового дива, що невдовзі з’явиться посеред Луцька. Проте не вистачило грошей. Богдан Шиба також не знайшов коштів і, зрештою, пішов на кардинальний крок: залив основу фонтану бетоном і віддав територію під оренду дитячого майданчика і літнього кафе. Наслідки такого креативного рішення наразі ліквідовано, і основа фонтану знову чекає на завершення проекту.

1

Ще одна «нездорова» тема Театрального майдану – громадський туалет позаду театру. Застарілі мережі потребують немалих інвестицій, щоб відновити роботу вбиральні, та й сам формат громадського туалету відживає своє. У радянські часи міські туалети були необхідною частиною інфраструктури, і місто було зобов’язане їх утримувати. Наразі кожен громадський заклад – чи то кафе, чи перукарня, чи універмаг – гарантують вільний доступ до вбиралень, такою є вимога будівельних норм.

1

Такий об’єкт, як міський туалет, сам по собі не витримає економічних реалій. Не кажучи вже про потребу серйозного ремонту, саме утримання вбиральні – заробітна платня касира, прибиральника, хімічні і миючі засоби – спровокують потребу встановити таку вартість послуги, що навряд чи туалет матиме відвідувачів. У той же час допускати, щоб об’єкт в центрі міста стояв пусткою ще десять років – теж неприпустима розкіш для міського бюджету.

Потреба реконструкції Бім-Бома підтверджена вже навіть не естетикою, а небезпечними прецедентами. Із фасаду будівлі почала сипатися облицювальна плитка. Не в кращому стані і стіни колишніх келій бернардинів, де зараз розташовані офіси луцьких підприємців. Загрозою для цієї пам’ятки архітектури є також ялини, які поруч із монастирем. Та й загалом дерева на Театральному майдані – ще один відголосок із радянського минулого.

«Біля келій монастиря дерева треба негайно зрізати, вони суттєво шкодять пам’ятці, викликають сирість, – переконаний Ярослав Матвіїв. – А от ялинки на майдані вважаю доречними, вони вже переростають, але поки треба зберігати, бо вони створюють колорит озеленення. Так само, як і ялинки вздовж проспекту Волі. Вони відгороджують майдан від транспорту, є своєрідним шумовим бар’єром».

1

«Добре, що поклали бруківку на майдані, зараз навіть страшно пригадати, що тут робилося – яма на ямі. Центр міста не повинен таким бути. Мені важко сказати, чи хотів би, щоб тут щось змінилося. Я звик до такого майдану, яким він є, нового нічого не треба. Хіба хай би доробили те, що не працює, і відремонтували будинки», – розповів пенсіонер Микола, корінний лучанин.

«Дуже люблю кав’ярню у монастирі, там особлива атмосфера, відчувається якась дивна енергетика. Тому дуже шкода, що решту приміщень біля собору використовуються як офіси різних фірм, магазини. Думаю, якби вдалося зробити там музей чи інший заклад, куди б могли приходити люди, це було б хорошою справою для міста, і туристів зацікавило б», – каже 19-річна студентка Анастасія.

«Я б запропонував придумати якусь фотозону для пар, які повінчалися в соборі. Ніби центр міста, а виходить весілля із вінчання - і навіть немає, де сфотографуватися. Якби фонтан працював, то, можливо, там можна було б фотографуватись, а так – немає нічого цікавого», – впевнений 25-річний Сергій, який влітку зіштовхнувся з такою проблемою.

1

«Мені не вистачає фарб на майдані, все таке сіре, нецікаве. Можливо, на Бім-Бомі зобразити якесь графіті з луцькою тематикою, зараз дуже багато в місті хороших вуличних художників. Хочеться, щоб місто було сучасним, європейським, а глянеш на наш Театральний майдан – так і пригадуються кадри зі старих радянських фільмів – нічого не змінилося», – каже лучанка Ольга.

Хочете бути першими на районі? Підписуйтесь на наші новини у спільнотах Facebook та Вконтакте.