«За гречку доведеться платити», – Василь Байцим

Серед кандидатів на посаду Луцького міського голови є місцевий апологет інноваційної економіки Василь Байцим. Він же виконуючий обов’язки ректора Волинського інституту економіки і менеджменту та лідер волинської організації Партії зелених. Про місто і як йому далі жити говоримо з кандидатом на прогулянці.

Для розмови про плани Василь Байцим обрав територію біля ВІЕМу, де кипить робота –  утеплюють будівлю навчального закладу. Поруч – занедбана зелена зона навколо пам’ятника «Слава праці», який лучани називають просто «Славік»,  збираються зробити студентський кемпінг.

Також у найближчих планах Байцима у партнерстві з Старопольским університетом на базі ВІЕМу зробити Європейський університет бізнесу, інновацій, економіки і менеджменту. Далі ведемо розмову про досвід Василя Байцима в залученні інвестицій з Європи. Серед успішних проектів - реконструкція Луцького зоопарку, розробка туристичних маршрутів по Національних парках Волині. Також науковець готовий годинами розповідати про ВІЕМ, його викладачів та студентів, десятки яких навчаються в Іспанії по програмі обміну «Еразмус». Але повертаємося до виборів. Свою участь у боротьбі за посаду міського голови мотивує просто «Слава Богу, маю досвід, маю здоров’я, маю команду, чому б не зробити Луцьк по-справжньому європейським містом?».

– Я дуже багато подорожував по Європі – Польщі, Австрії, Німеччині та інших країнах, де нахапався ідей – простих, звичайних, які можуть зробити життя в місті комфортним. Ось тут, наприклад, можна зробити екологічно чисту територію для студентів так званий кемпінг, де можна і навчатися і відпочивати, перекусити і посидіти в інтернеті, поспілкуватися врешті-решт. Уже готуємо проект на благоустрій цієї території. Розраховуємо на співфінансування від європейських організацій.

– Як ще Луцьк може використати своє сусідство з Європейським Союзом, крім участі у транскордонних проектах?

– Треба перепрофілювати військовий аеропорт на Вишкові на цивільний. Там є 300 гектарів, де можна розмістити і пристойний виставковий центр, якого так бракує у Луцьку. Ще коли працював в облдержадміністрації (після Помаранчевої революції), хотів провести потужний інвестиційний форум міжнародного рівня, але виявилося, що в нас немає місця, де зібрати таку велику кількість людей. Аеропорт з інфраструктурою що дасть? Людина прилетіла по справах, відвідала захід у виставкому центрі, провела зустрічі в конференц-залах, заночувала в готелі, похарчувалася у ресторані. Це і економічна вигода, і престиж міста. Заїдьте за 220 кілометрів в Люблін і ви побачите подібне.

– Ви у своїй програмі декларуєте намір створювати робочі місця. А як саме? Бо ж багато хто таке обіцяє…

– Основна ідея моя і Партії зелених – це розвиток у Луцьку інноваційної зеленої економіки у сегменті малого і середнього бізнесу. І перше, що ми зробимо, це залучимо так звані «Зелені інвестиції», щоб створити нові робочі місця. Наша програма розрахована на 7 років. Саме такий бюджетний цикл практикують у ЄС. Це можливо реалізувати, адже  підписана угода з ЄС про політичну асоціацію і економічну інтеграцію, тож Україна буде потихеньку адаптуватися до європейського законодавства. За 7 років ми обіцяємо створити  понад 7000 зелених робочих місць і залучити понад 100 мільйонів євро інвестицій.

– Що таке «зелені робочі місця»?

– Наведу приклад Замостя, де  на всіх будинках стоять сонячні батареї. Я почав виясняти, для чого вони там стоять. Виявилося, щоб літом була тепла вода. А в Луцьку ж можна налагодити виробництво сонячних батарей! На виробничих площах підприємства «ЕНКО», наприклад. Це 3-4 тисячі робочих місць. Так само на базі нашого автозаводу треба створювати виробництво сучасних тролейбусів-гібридів, які зможуть в приміській зоні, де немає мереж їздити на акумуляторах – от вам і зелене місто. Тобто, це виробничі підприємства інноваційного типу, на яких враховані всі європейські стандарти, підходи екологічні і вимоги.

– Кому під силу запроваджувати інноваційне виробництво?

– Підриємці, яких треба підтримувати, вчити. Стабільне суспільство і добробут там, де добре розвинений малий і середній бізнес і виробляє до 70-80% продукції. Якість життя в таких державах дуже висока, зарплата в межах кількох тисяч євро. На жаль, в Україні тільки 7-10% виробляється у секторі малого і середнього бізнесу і тому в нас 2-3% людей багаті і дуже багаті, а 97% – просто за межею бідності. Проблема саме в тому, що в економіці і політиці присутня монополія. Тобто є дві олігархічні структури, які б’ються за ресурс і ділять між собою дивіденди.

– Тобто ви натякаєте, що партія Зелених може бути, принаймні, в Луцьку, третьою силою?

– Партія Зелених, може стати не третьою, а основною силою! Якщо подивитися, де найбільший рівень зарплат, добробуту і якості життя – то це такі країни, як Німеччина, Швеція, Австрія. У структурі місцевого самоврядування там понад 50% займають Зелені. Тобто це самодостатня політична європейська сила, яка не орієнтована на конкретного лідера, який сьогодні один, завтра інший. Це світоглядна партія, яка об’єднує людей за баченням, як потрібно розвивати далі конкретне місто, село чи область. Як на мене, прийшов час виборцям звернути увагу на програму, яку представляє Європейська партія Зелених, і яку ми з 2012 року стараємось просунути на теренах Волинської області. Якщо лучани думають, що візьмуть гречку і що за це згодом не розрахуються, то вони глибоко помиляюся. Події на Майдані вже показали, чим таке закінчується. Але поки люди самі не зрозуміють, що їхні проблеми в конкретному місті і в конкретному селі – це тільки їхні проблеми і нікого іншого, доти в нас буде отака бідота кругом.

– Ви до речі, згідно декларації, чи не найбагатший кандидат на Луцького міського голову….

– Я задекларував те, що заробив реально. Я як доктор економічних наук маю контракт з Старопольським університетом до 2019 року і зарплата моя більша в декілька разів, аніж зарплата міського голови. Мене часом запитують, що я конкретно зробив для Луцька. То моя відповідь «Подивіться мою декларацію, скільки я заплатив податків в міську раду – це понад 100 тисяч гривень тільки в минулому році». Натомість я хочу, щоб міська влада забезпечила моїм дітям нормальні тротуари, хочу, щоб вони безпечно дихали повітрям, і не було тих 60 кілограм шкідливих викидів від автобусів, щоб я не боявся повести дитину в лікарню, бо можуть там ще гірше зробити. І цього має вимагати кожен з лучан, який платить, неважливо скільки, в міський бюджет. А він (бюджет) сягає близько мільярда гривень. Для цього ми вибираємо менеджерів, які нашими грошима будуть керувати. А тому ми самі несемо відповідальність за те, як ми живемо, і як використовують наші гроші. Натомість чиновників багато, а попробуй вирішити якусь проблему… Чи як наші жеки працюють? Всі мають зарплату, тільки немає кому під’їзд, вибачте мене, пофарбувати, чи закрити, чи утеплити.

– Ви пропонуєте позвільняти чиновників?

– Половину мінімум треба позвільняти, але головне – підходи треба поміняти до розподілу бюджету та управління цим фінансовим ресурсом громади. Кошти треба направляти не на зарплату чиновників, не на систему управління, а на вирішення конкретних проблем лучан, бо це ж наші з вами гроші. От, наприклад, коли Луцьк підписував угоду про співпрацю з Білостоком, я звернув увагу, що це дуже квітуче місто. Ну, я в міського голови запитую: «У вас є комунальне підприємство, яке займається озелененням, господарством?». Відповідає: «Я не знаю, хто цим займається. Ми просто проводимо тендер для підприємців на озеленення». А що у нас відбувається? Ще як працював заступником мера Миколи Романюка, приходить до мене директор комунального підприємства, в якому працювало 67 чоловік, і каже: «В мене от рік закінчується, не вистачає 500 тисяч на зарплату». «Не зрозумів, на яку зарплату?». «На зарплату трудового колективу». «І що ви пропонуєте?». «Треба з міського бюджету дати нам грошей, так як дається і зараз Луцьктеплу, ЛПЕ, щоб закрити зарплату». «Не зрозумів, а ви, що не маєте фінансового плану?» «Ні, а що це таке?» «Ви, коли рік назад планували свою діяльність, ви дивилися, скільки ви заробите, звідки візьмете гроші і як ви це зробите?» «Ні. В нас завжди так було». Уявляєте? 23 роки так було! Тобто він набрав там кумів, братів, сватів у заступники, інших начальників і так 67 чоловік. А що в нас місто зелене? А гроші колосальні виділяються на це конкретне підприємство. 30% бюджету Луцька отак бездумно йдуть як дотація комунальним підприємствам, які нічого не роблять для лучан, просто отримують зарплату. Така сама ситуація з ЖКГ. Ідуть дотації і все, а проблема не вирішується.

– Якщо станете міським головою, ви готові ліквідувати неефективні комунальні підприємства?

– Якщо стану міським головою, перше, що я зроблю подякую лучанам за довіру і помолюся Богу, тоді видам розпорядження про зміну системи управлінням містом. На посади люди будуть запрошені на конкурсних умовах. Сьогодні в Луцьку дуже багато талановитої молоді, яка вже побачила світ, володіє іноземними мовами і готова попрацювати на Луцьк. За три місяці сформую нормальну професійну команду молодих людей. Я розумію, що лучани проголосують не тільки за зелених: до міської ради зайдуть представники й інших партій. Я, як міський голова, запропоную усім політичним силам дати своїх професіоналів до системи управління містом, але на відкритій конкурсній основі, бо всі ж хочуть зробити Луцьк екологічно чистим, безпечним, заможним. То чому нам не об’єднатися? Але ніхто не має бути призначений в темну чи по телефонному звінку від спонсора чи з Києва.

– А які пропозиції маєте щодо гуманітарної сфери?

– От сьогодні влада проводить піар-акції зарплати для поліції, наче хочемо розвивати поліцейську державу. Якщо ж хочемо будувати націю інтелектуальних креативних людей, то треба піднімати статус і зарплати вчителям до 8 тисяч, а не поліцаям! Можливо, я так думаю, бо в мене батьки педагоги, але разом з тим не бачу іншого шляху. Я чесно не розумію, що відбувається в країні зараз. А ще є нагальна потреба працювати з пенсіонерами, які часто перебувають на межі психологічних зривів. А це наші з вами тати, мами, бабусі, вчителі. Від них сьогодні всі відвернулися і обманули: спершу забрали їхні заощадження, знецінили пенсії в три рази, підняли на все тарифи і на продукти ціни... В результаті пенсіонери, серед яких чимало одиноких, не знають, що робити, вони в паніці і в хаосі. А літні люди – це третина населення Луцька. Ця соціальна проблема проявилася, коли ми почали реалізацію при ВІЕМі  проекту «Університет третього віку». Ми мали фінансування на 30 місць для пенсіонерів, а заявок надійшло більше сотні і продовжують надходити! І це ми ще не афішували проект так масштабно, як би могли. А силами міста ми зможемо забезпечити дозвілля і особистісний розвиток для значно ширшого кола охочих. Університет третього віку – надзвичайно важливий соціальний проект, який потрібно розвивати в Луцьку.

– Чи маєте концепцію розвитку річок, які протікають через Луцьк?

– Наступну прогулянку пропоную влаштувати по Стиру на байдарках – побачите, який жах там відбувається. Ніякого контролю за екологічним станом річок у нас, на жаль, немає. Я вже не кажу про рекреаційний потенціал берегів Стиру і Сапалїівки і паркові зони.  Для Зелених є багато роботи!

Спілкувалася Наталка ПАХАЙЧУК

Фото Романа ДОМБРОВСЬКОГО