Відомий вуличний музикант тепер працює кликуном у Луцькому замку

12 Жовтня 2015, 14:00
2554

Майже кожен лучанин бачив Владислава Старенкова хоча б раз у житті. Уже 20 років чоловік тішить мешканців обласного центру грою на музичних інструментах, а нещодавно у нього з'явився новий обов'язок – він працює кликуном у Луцькому замку.

-  Ви корінний житель Луцька чи приїхали сюди з інших куточків країни?

- Двадцять років тому я приїхав до Луцька з Полтавщини через сімейні обставини. Місто Луцьк мені подобається. Воно живописне, має свою харизму, свою ауру. Історична спадковість зумовлює шляхетність краю. Географічно різниться з іншими куточками країни: мовою, культурою спілкування, християнським обличчям.

- А що б хотіли змінити уже у рідному для вас місті?

- Потрібно запозичувати найкраще з Європи. Ніби ввели посаду кликуна, а насправді історично відновили. Це вже прикраса міста, туристичного маршруту. Найголовніше, насправді, щоб люди  не смітили. Вражає, коли на зупинках курці перед тим як сісти в громадський транспорт недопалки кидають під ноги. Це шокує, я до цього не можу звикнути.

- До речі, про кликуна, посаду якого віднедавна ви обіймаєте. Як ви отримали цю роботу? Для вас це було несподіванкою?

- З ініціативи Луцької міської ради відновили прототип середньовічного журналіста – кликуна. До мене звернулась Наталія Бунда і запропонувала співпрацю. Після Дня незалежності, 25 серпня, ми з організаторами зібрались на  у Луцькому замку, я спробував крикнути і пограти. Присутні внесли корективи і затвердили мене як міського кликуна. Тепер щодня о 12:00 я граю на В'їзній вежі.

- Що входить в коло ваших обов'язків?

- Зазвичай я приходжу об 11:00, переодягаюсь,  гуляю територією замку. Дуже важливо перевірити звук. Об 11: 58 починаю кричати. Перше слово, яке повинен кричати постійно – «Вартую!», далі – оголошення. Якщо їх немає закликаю: «Шановні лучани та гості міста, запрошую вас до Луцького замку». Граю «Волинь моя» на 5 сторін міста з інтервалом 10 секунд. У суботу та неділю я вартую й о 18:00.

- Повертаючись до музики… Ви граєте на вулиці уже впродовж 20 років. Ви музикант за професією чи це просто вам подобається?

- Так, я професійний музикант. На вулиці граю на саксофоні та домрі, у якості кликуна – на трубі. А загалом то ще й на тубі, гітарі. Планую вийти на вулицю з волинкою. Вже все готово: костюм, інструмент. Дещо підказали друзі, дечого навчився сам. Граю на волинці гімни України та Польщі, «Гей соколи…», «Жили у бабусі…»  та інші мелодії.

- Ви, напевно, за цей час могли спостерігати за тим, як змінюється ставлення людей до вуличних музикантів? Воно стало іншим, на ваш погляд?

- Ой, змінилось, звичайно. Хоча завжди до всього люди ставляться по-різному. Спочатку думали ніби я жебрак. Не всі. Але інколи дивились на мене так, ніби я цим принижуюсь. А мені тоді хотілось бачити посмішки. Завжди старався добре одягатися і гарно грати.

- Що ви зазвичай виконуєте на вулиці?

- На саксофоні мелодії з кінофільмів, відомі джазові теми і інші «саксофонові» речі. Найчастіше це лірика. Як правило повільних мелодій більше ніж веселих, але останні намагаюся грати частіше. Бо у ці важкі часи, коли в Україні почалася трагедія, підходили і просили грати веселіше, й так багато, мовляв, смутку.

- Ви грали у часи Майдану?

- Так, тільки коли була жалоба за загиблими, то не виходив. Коли Майдан був напружений також вважав недоречною гру. Зазвичай осуду не було, а студентам може й допоміг.

- Як до вашого захоплення ставляться друзі та колеги?

- Багато кого знаю особисто, за 20 років вивчив, що кому із знайомих подобається. Часто, коли хтось проходить мимо, граю улюблену пісню чи тему. Граю не для грошей, радше для задоволення. Коли став кликуном, містяни почали вітатись, говорити, запитувати.

- Які поради дасте молодим музикантам, які грають на вулиці?

- Музика завжди прикрашає. Коли  на вулиці хтось грає на душі стає легше та веселіше. Інша справа  – що грає. У кожної людини, яка проходить мимо різні проблеми, сподіваюсь, хоча б раз комусь допоміг. Моя порада: якісно виконувати музику та співати пісні, де є мудра думка, а не просто аби співати.

Про музику та нове амплуа музиканта розмовляла Олена ЛАУЩЕНКО

 

 

 

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024
20:39
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром