Юлія Вусенко: Аби місто стало успішним, його жителі мають бути небайдужими!

16 Вересня 2015, 16:00
3089

Юлія Вусенко – представник того середовища, яке заведено називати «нове ім’я». Сьогодні жінка є представницею однієї з найбільш амбітних та перспективних партій: «Самопоміч» на останніх парламентських виборах здобула третє місце, взявши понад 10% голосів. До речі, самій Юлії забракло кількох відсотків для того, щоб отримати депутатський мандат. У виборчому списку жінка була під 36 номером, а до Ради пройшло 33 обранці.

Нещодавно Юлія Вусенко офіційно отримала статус керівника волинського осередку «Самопомочі». Втім більшість прихильників партії поки активніше демонструють симпатію до іншого обличчя «Самопомочі» – мера Львова Андрія Садового

Яке «обличчя» в керівника волинської «Самопомочі», а також – плани після місцевих виборів, з’ясовував «Комунальний патруль» у розмові з Юлією Вусенко.

– Чи обдумували стратегію роботи в Луцькій міськраді?

– Зараз уся робота, яка стосується передвиборчої програми, відбувається на публічних обговореннях. Є досвід Львова, який нам передають, і основна наша стратегія: для того, аби місто стало успішним, його жителі мають бути небайдужими. Кожен з нас хоче насамперед високої якості життя в місті. Якість життя – це економіка, безпека, інфраструктура, інвестиції, перспективність тощо. Тому ми збираємося разом з експертами і детально обговорюємо всі ці напрями, напрацьовуємо програму і самі набираємося унікального досвіду. Ніхто подібного більше не робить.

Кожен кандидат, який долучився до нашої команди, приніс із собою список проблем свого округу. Ми зібрали все докупи, пропрацювали в групах і відібрали три основні ключові напрямки. Це відкрита влада, розробка стратегії розвитку міста і активність громад. Ми готові вступати в діалог, допомагати жителям, але самі все брати на себе не будемо. Наше основне завдання – підняти і зацікавити громаду.

– Чи вийде розвивати Луцьк за львівським сценарієм? На сьогодні це – мало у чому схожі міста.

– Для того щоб напрацювати стратегію розвитку, Львівська міська рада свого часу залучила 200 громадських організацій. Довго обговорювали і, зрештою, спільно досягли єдиного бачення, визначили сфери розвитку, які треба підсилювати. Те, що вдалося їм, може вдатися і нам. Але це не означає, що завтра ми вийдемо на Замкову площу і будемо відтворювати площу Ринок. Річ не в архітектурі, а в свідомості людей. Зробити громаду більш ініціативною – дуже важливо. Люди мусять розуміти, що за кількома депутатами мають стояти сотні жителів, інакше вся діяльність обранців зведеться до пустослів’я в сесійній залі.

– Які комісії міської ради цікаві «Самопомочі» та особисто вам?

– Ми формуємо майбутній депутатський корпус так, щоб у нас були представники різних сфер. Але нове виборче законодавство не дає нам можливості спрогнозувати, скільки депутатів потрапить в раду, хто саме. Особисто мені цікава житлово-комунальна сфера, але я за освітою юрист, а історично так склалося, що завжди докладаюся до освітніх питань.

– На Волині разом із виборами до місцевих рад в одному із округів будуть відбуватися вибори депутата до Верховної Ради. Не думали спробувати свої сили?

– Ми однозначно будемо виставляти кандидатуру у 23-му виборчому окрузі. Наразі є чотири кандидатури, які ще обговорюємо, конкретно назвати прізвище не можу.

– «Самопоміч» буде висувати кандидата на посаду Луцького міського голови?

– Поки ми також обговорюємо це питання. Мені пропонували бути кандидатом. До 21 вересня ще є час, щоб визначитися.

– Останні вибори у Луцьку показали, що місто хоче альтернативи. Інакше, як прокоментував один лучанин, буде нудна дуель…

– Ми це розуміємо, але не біжимо першими, бо зважаємо, яка це велика відповідальність. Хоча ще один аспект: команді було б набагато легше працювати в міській раді, якби була ключова посада. Практика «Самопомочі» у Львові побудована саме на такому сценарії. Ми – партія, яка звикла працювати за наявності мера-однодумця.

– Окрім того, що треба мати чітку програму дій, потрібно також розуміти, із чим збираєшся мати справу. Оцініть, в якому стані Луцьк будуть передавати наступній каденції міської ради?

– У катастрофічному. Я бачу кілька серйозних проблем, одна з яких – «Луцьктепло». Непроста ситуація, яка сталася із відключенням міських котелень, зараз ми не маємо гарячої води, завтра, можливо, не матимемо тепла. Поки ми не бачимо, щоб міська влада розв’язувала цю проблему, що має всі шанси спричинити справжній соціальний вибух. Усе це відбувається тому, що міська влада часто вдається до політики, а не до економіки.

Роками ж у міській раді розводили політику та політиканство, всі знали, що в певних сферах можна «порішати». Ми ж ідемо з економічною програмою. Наша мета – змінити модель управління міським господарством та створити систему ефективного контролю.

– Та ситуація, яку ви узагальнено називаєте катастрофічною, – це наслідки рішень конкретних депутатів та міських голів попередніх скликань. Чи готові ви при виявленні зловживань, порушень, фактів корупції притягати попередників до відповідальності?

– Готові. У нас є ключова партійна фігура – Єгор Соболєв, який бореться із корупцією та тими людьми, які уникають процесу люстрації. Серед нашого активу так само – представники «Самооборони», і ми готові підтримувати всі процеси, які ініціює суспільство. Якщо люди починають сьогодні піднімати подібні питання, то це відбувається не просто так, а тому, що вони вибороли таке право дорогою ціною.

– Тезою про корупцію серед чиновників нікого не здивуєш. Які плани стосовно цього: перевіряти? звільняти? саджати?

– Я вже згадувала, що одна з основних тез, на якій зійшлися всі наші кандидати, обговорюючи головні проблеми Луцька, – потреба в публічному управлінні. Мова якраз про прозорий відбір кадрів. На останньому партійному з’їзді лідер партії Андрій Садовий сказав: «Нагадайте собі ключовий вислів радянської еліти: кадри вирішують все». Реально, так і є.

Ми – за прозорий конкурс у відборі чиновників. І за прозорий бюджет. У нас є напрацювання в цьому і є люди, які зможуть це втілити.

– Думаєте, буде з кого відбирати, якщо оплата праці чиновників не зміниться?

– Це питання давно назріває в країні. Приклад нової поліції, де працівникам суттєво збільшили зарплату, свідчить, що в кінцевому результаті ми маємо піти саме таким шляхом. Відбирати людей, запропонувавши їм гідні умови.

– Нещодавно прийняли закон, за яким мешканці багатоповерхівок мають право самостійно управляти будинками. Проте, якщо до липня 2016 року в будинках не буде призначено управителя, такі функції передають органам самоврядування. Як ви бачите політику управління такими будинками? Продовжувати співпрацю з «жеками» чи створювати альтернативу?

– Насправді я не думаю, що велика кількість будинків залишиться без управителів. Головне – правильно провести роз’яснювальну роботу. Мешканці ще не завжди розуміють, чому мають брати на себе ініціативу, буває, навіть сприймають нові правила управління будинком як «за що нам це?».

– Звісно, відсторонюватися легше, ніж брати відповідальність на себе. Але варто людям зробити перший крок, втілити хоча б одну ініціативу і побачити ефект від самостійного управління, – ситуація відразу змінюється. Ми пропонували встановлювати теплові лічильники. Багато хто скептично ставився до наших пояснень і закликів, але варто було першим будинкам встановити лічильники, як справа пішла активно.

Більше того, люди, які зібралися для встановлення лічильника, йдуть далі. Ініціативні групи далі організовують утеплення будинку. Головне цей механізм запустити. Скоро настануть холоди – і люди ще більш активно повернуться до цієї теми, бо усвідомлять її важливість, коли триматимуть в руках квитанції про оплату за комунальні послуги.

– Якою бачите долю луцьких «жеків»?

– Питання ЖКГ у Луцьку в критичному стані, насамперед через те, що немає альтернативи. Зараз люди візьмуть питання управління будинками на себе, з’явиться потреба в слюсарях, електриках, прибиральниках. Почне розвиватися профільний бізнес. І це стане стимулом для тих самих «жеків». Якщо дивитися на приклад Львова, там дуже інтенсивно почали створювати ОСББ, але на цифрі 20% багатоквартирних будинків усе спинилося. Спершу не могли зрозуміти, в чому річ. А причина була в тому, що міська влада змусила «жеки» працювати, і ефективність цих структур у Львові значно вища, ніж у нас. Наприклад, кожен керівник «жеку» раз на рік звітується перед тими будинками, які він обслуговує.

– Себе позиціонуєте як командного гравця чи насамперед особистість, здатну ухвалювати самостійні рішення? Якщо виникне конфлікт між «партія сказала» і власним баченням щодо якогось рішення, винесеного на порядок денний, що оберете?

– Я наполягаю на тому, що відповідальність має бути партійна. Інакше будемо мати ті самі обличчя в різних партіях на різних виборах. Ми не зможемо за таких умов збудувати ефективне управління державою. Момент того, що партія несе відповідальність за людей, яких провела в ради, а люди, відповідно, накладають на себе ідеали тієї партії, яку представляють, – це нормально, правильно. До сьогодні ми мали багато політиків-гастролерів, але це треба припинити. Треба розуміти, яку ідеологію сповідує партія, і виборець має бути впевненим, що коли він голосує за партію, то незалежно від того, пройде сім чи десять депутатів, однаково будуть ухвалювати рішення, заплановані партією.

– Яскравий приклад конфлікту між партійною вказівкою та особистою думкою – те, що нещодавно трапилося у Верховній Раді, коли п’ятеро депутатів, у тому числі Ганна Гопко, проголосували за зміни до Конституції всупереч фракційному рішенню. Як ви оцінюєте їхні дії?

– Я – за колективне ухвалення рішень. Не бачу можливості руху вперед, якщо орієнтуватися на одноособові рішення. На фракційному засіданні ці п’ятеро депутатів мали можливість переконати інших у своїй правоті, проте вони не стали цього робити. Ганна Гопко мала своє бачення, і всі аргументи, які наводили партійні лідери, для неї не виявилися прийнятними. Відповідно, вона ухвалила власне рішення.

– А якби такий конфлікт позицій стався із вами?

– Мова не про людські амбіції, а про те, що від тебе чекає суспільство, яке делегувало повноваження. Якщо виникнуть розбіжності у моєму баченні і баченні керівників партії, я напишу заяву й піду.

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром