Чому Луцьк досі не став прогресивним ІТ-центром

14 Квітня 2016, 18:10
6622 Джерело: wsh.pl

ІТ-галузь називають однією з найперспективніших в Україні. Експерти схильні вважати, що саме вона за умов послідовної та неагресивної державної політики може стати рятівною соломинкою для української економіки, яка вже другий рік потерпає від війни та відсутності реформ. І якщо у великих містах давно збагнули цю істину та взялися заробляти гроші, то невеличкі обласні центри на кшталт Луцька поки відверто пасуть задніх.

Район.Луцьк вирішив з’ясувати, що заважає лучанами стати лідерами на регіональному ІТ-ринку, а місцевим «айтишнікам» спровокувати позитивні зімни у цьому секторі міської економіки.

НАВІЩО МІСТУ ІТ-КЛАСТЕР

На початку 2015 року кілька луцьких ІТ-компаній вирішили створити кластер – об’єднання різних компаній, які мають спільну мету: розвиток професійного середовища та бізнес-привабливості регіону у сфері інформаційних технологій.

Спочатку, як і все нове, кластер сприйняли з осторогою, але після кількох публічних заходів, гравці галузі зрозуміли, що об’єднуватися – це разом вирішувати проблеми та популяризувати професію.

Наразі до Асоціації «Луцький ІТ-кластер» входять дев’ять компаній, які займаються розробкою, підтримкою та просуванням сайтів, а також працюють над створенням програмного забезпечення, мобільних додатків тощо.

Засновник компанії «InternetDevels» Віктор Левандовський стверджує, що, працюючи у сфері ІТ, у 20 років можна заробляти близько тисячі доларів США
Засновник компанії «InternetDevels» Віктор Левандовський стверджує, що, працюючи у сфері ІТ, у 20 років можна заробляти близько тисячі доларів США

Один з ініціаторів створення асоціації, засновник компанії «InternetDevels» Віктор Левандовський, розповів, що його надихнув досвід львівських колег. У Львові кластер має вже п’ятирічну історію та налічує 35 ІТ-компаній, яких активно підтримує мерія.

«Я із захопленням спостерігав за його роботою львівського кластеру. За тим, як там розвивається професійне комюніті. Мені захотілося повторити це у нас в Луцьку. До речі, на той момент ми були другі в Україні, хто створив такий кластер», – ділиться спогадами Віктор Левандовський.

Об’єднати учасників луцького ІТ-ринку вдалося. Вийшло заручитися й підтримкою Луцької міської ради. Але прогресивної ІТ-тусовки протягом року у місті так і не з’явилося. Кластер не зміг швидко та ефективно вирішити найболючіші проблеми всієї країни – відсутність високопрофесійних кадрів та стратегічного системного підходу зі сторони влади.

БАТЬКІВСЬКІ СТРАХИ ТА НЕГОТОВНІСТЬ ДО РОБОТИ

Очевидно, що кілька луцьких ІТ-компаній не можуть здолати прірву національного масштабу між тим, що дає людині наша вища освіта та тим, що реально від неї вимагає роботодавець. Крім того, з’ясувалося, що на етапі вибору професії, батьки потенційних програмістів не сприймають цю сферу серйозно та не вірять, що у 20 років можна заробляти близько тисячі доларів США.

Лише особисті зустрічі та успішні приклади зможуть переконати йти в професію, вирішили представники кластеру та пішли до міських шкіл популяризувати ІТ серед батьків та учнів.

«Ми розповідали про спеціалізації, про те, що на 2-3 курсах дитина матиме вже стабільний дохід та перспективну професію. Я малював на дошці цифри зарплат, а мені казали «Не вірю!», – пригадує Віктор Левандовський.

Візит у НВК №9 в рамках проекту «Я знаю про ІТ». Лютий 2015 року. Фото Луцького ІТ-кластеру
Візит у НВК №9 в рамках проекту «Я знаю про ІТ». Лютий 2015 року. Фото Луцького ІТ-кластеру

Він сподівається, що через кілька років візити до шкіл все ж принесуть свій результат і серед випускників стане більше майбутніх «айтишніків».

«Був цікавий випадок. Після завершення зустрічі підходить хлопчина. Каже: я дуже хочу стати програмістом, давно про це думав. Але не знаю, чи мама зможе дозволити собі, щоб я вчився в інституті на програміста, бо я з бідної сім’ї, і не знаю, чи вийде, може, краще іти в технікум… А видно, очі горять.

Я виймаю візитку, кажу, як тебе звати? Пишу ім’я на візитці. Кажу: дома інтернет маєш? Маю. Комп’ютер маєш? Маю. Знайди будь-яку книжку із програмування, бажано – стосовно мови програмування, і вчи її. Коли прийде час вступу, прийди до мене з тією візиткою, скажи, що ти навчився програмувати, я тобі допоможу поступити.

Він був здивований, радий, і кудись з тією візиткою побіг. Бог знає, чи він прийде, чи не прийде…» – задумався Віктор Левандовський.

Віктор Левандовський розповідає про стан ІТ-освіти у Луцьку. 28 квітня 2015 рік. Фото Луцького ІТ-кластеру
Віктор Левандовський розповідає про стан ІТ-освіти у Луцьку. 28 квітня 2015 рік. Фото Луцького ІТ-кластеру

І якщо школярам та їхнім батькам доводиться пояснювати, що програмування – це класно, і можна спрямувати їх до хорошого університету, то зі студентами-випускникам місцевого технічного вузу все складніше. Вони найчастішене володіють необхідними навиками та знаннями після завершення 5-го курсу, їх потрібнопо-новому навчати.

«Насправді, для того, аби потрапити в ІТ не достатньо тих знань, які дає університет. Наша освіта об’єктивно відстає: вона не дає практично нічого, що потрібно ринку. В цілому це неважливо. Важливо, щоб були люди, які хочуть працювати. Зараз є дуже багато онлайн-курсів, можна вчитися самостійно. Тобто запорука успіху – знай англійську та бажай стати ІТ-спеціалістом», – переконаний керівник «InternetDevels» Павло Махрінський.

На щастя, у місті протягом останніх років з’явилося кілька освітніх закладів, де вчать програмуванню, веб-дизайну та пропонують курси, як для дорослих, так і для школярів. Наприклад, комп’ютерна академія «ШАГ», філія якої успішно працює у Луцьку та є авторизованим навчальним центром Microsoft, Cisco, Autodesk.

Керівник «Drudesk» Іван Тібеж переконаний, що ІТ-сфера для Луцька перспективний напрямок розвитку, але у місті можливості для програміста обмежені
Керівник «Drudesk» Іван Тібеж переконаний, що ІТ-сфера для Луцька перспективний напрямок розвитку, але у місті можливості для програміста обмежені

Також початківці можуть піти на навчання до школи «OxIT», якою керує директор компанії «Drudesk» Іван Тібеж.

«Для початку, я розповідаю, які є напрямки програмування, що можна вибрати у професії. Наразі чотири наших учні вже працюють у «Drudesk», демонструють дуже хороші результати. Але варто розуміти, що програмістами стають не всі, має бути певний талант та бажання постійно вчитися та розвиватися», – переконаний Іван Тібеж.

НЕМА ТУСОВКИ

Ще одна проблема Луцька – відсутність консолідованої та активної ІТ-спільноти. Якщо у сусідньому Львові щороку проводять кілька масштабних заходів: конференції на півтори тисячі учасників, майстер-класи та зустрічі для обміну досвідом, то Луцьк за три місяці 2016 року зібрав місцевих програмістів лише раз – на IT Day Lutsk.

В такий оригінальний спосіб організатори IT Day Lutsk приваблюють людей у професію
В такий оригінальний спосіб організатори IT Day Lutsk приваблюють людей у професію

Звісно, у нашому місті також є у кого та де повчитися, але мова саме про активний обмін знаннями та навичками, за якими лучанину-програмісту часто доводиться їхати до інших міст України.

Керівник «Drudesk» Іван Тібеж переконаний, що ІТ-сфера для Луцька перспективний напрямок розвитку, але у місті можливості для програміста обмежені. Тому він і його однодумці активно займаються створенням необхідного ІТ-середовища на Волині.

«Візьмемо якусь спеціальність програміста і припустимо, що ця людина є одна на 1 000, у Луцьку у нас всього двісті тисяч населення відповідно ми маємо200 таких програмістів. Якщо візьмемо Львів, то там 1 мільйон населення, відповідно 1 000 програмістів, які навчаються, одне одному допомагають, більше компаній, тому й більше можливостей», – пояснює Іван Тібеж.

ТИХИЙ ТА СПОКІЙНИЙ ЛУЦЬК ЯК ПЛЮС ТА МІНУС

Та деякі місцеві «айтишники» готові забути і про кадровий голод, і про відсутність ІТ-тусовки, заради того, щоб жити у розміреному темпі, без метушні, заторів та постійного стресу.

Луцьк - тихе та спокійне місто, але не завжди це його перевага, вважають представники ІТ-сфери
Луцьк - тихе та спокійне місто, але не завжди це його перевага, вважають представники ІТ-сфери

«В нас у Луцьку немає обмежень. Але в той самий час і не має багато кадрів, їх потрібно виховувати самостійно, ще з університету. Тобто брати на роботу студентів та вчити. Наприклад, у Львові та Києві з цим проблем нема: значно легше знайти спеціаліста та розвернутися. Але, працюючи тут, у Луцьку, можна співпрацювати з різними містами, будь-якою точкою світу», – вважає представник місцевої компанії «MadPuffers» Костянтин Матрунчик.

Цікаво, що наявність сім’ї, а особливо дітей, також схиляє програмістів до думки, що обласний центр Волині кращий за мегаполіси.

«Особисто для мене Луцьк – комфортне місто: спокійне, тихе, без заторів та метро. Тим більше, що у мене тут сім’я і я вже звідси точно нікуди не дінусь», – жартує Костянтин Матрунчик.

На думку Павла Махрінського «айтішнику» потрібно не так й багато: мати можливість десь брати знання, обмінюватися досвідом, працювати в цікавих проектах та різноманітний активний відпочинок
На думку Павла Махрінського «айтішнику» потрібно не так й багато: мати можливість десь брати знання, обмінюватися досвідом, працювати в цікавих проектах та різноманітний активний відпочинок

Але така провінційна тиша не всім до вподоби. Керівник компанії «InternetDevels» Павло Махрінський вважає наше місто не надто цікавим для життя середньостатистичного програміста.

«Тут немає де витрачати гроші ІТ-спеціалістам. Тому місто має розвиватися, щоб бути привабливим для нас. Моя дочка їздила в тур Україною, була в Івано-Франківську і він її дуже вразив.

Вона мала можливість поспілкуватися із місцевими бізнесменами: 100 людей скинулися грошима та створили цікаве кафе, вони створили в першу чергу середовище. Ось такі речі показують, що місто живе.У тій же Польщі багато населених пунктів не більших за Луцьк, але вони активно та прекрасно розвиваються», – стверджує Павло Махрінський.

Саме під час IT Day Lutsk місцеві «айтишники» отримали можливість обмінюватися досвідом
Саме під час IT Day Lutsk місцеві «айтишники» отримали можливість обмінюватися досвідом

За його словами «айтішнику» потрібно не так й багато: мати можливість десь брати знання, обмінюватися досвідом, працювати в цікавих проектах та різноманітний активний відпочинок.

«Місто, тобто влада, не може запропонувати цікаві проекти, але от створити середовище воно цілком може. Коли приїздять клієнти, то вони в основному не бачать місто, бо ми його не показуємо. От чесно, що можна показати у Луцьку? По великому рахунку тут немає чим зайнятися, мова йде про дозвілля», – каже Павло Махрінський.

ЛЬВІВСЬКИЙ ДОСВІД: ЩО МОЖЕ ДАТИ МІСТО

І справді, чому міська влада й досі не взяла приклад із сусіднього Львова та не приваблює до обласного центру ІТ-бізнес? Очевидно, що керівники міста або недооцінюють перспективи галузі, або ж просто не знають, чимзаманити сюди програмістів разом із їхніми доходами, заходами та новими робочими місцями.

Ось такий вигляд має клубна карта львівських «айтишників»
Ось такий вигляд має клубна карта львівських «айтишників»

Наведемо лише кілька прикладів того, як у Львові за підтримки кластеру та міської ради розвивають ІТ-серидовище. Для цього наші сусіди започаткували кілька унікальних проектів. Вони створили Lviv IT Club, до якого входить близько 200 закладів, які надають знижку для учасників кластеру.Серед них аптеки, кафе, ресторани, паби, готелі, розважальні заклади та ряд інших закладів, де діє картка лояльності IT Club.

Проект IT House
Проект IT House

Дали старт проект IT House, який має на меті збудувати єдине у своєму роді житло для ІТ-працівників. Не важко уявити, наскільки серйозним аргументом для молодої людини є перспектива отримати власну домівку.

Крім того, місто постійно рекламують, як сучасний ІТ-центр на міжнародних виставках, а представники кластеру започаткували ґрунтовний аналіз місцевого ринку IT Reasearch. Цей проект зможете надати точну та вичерпну інформацію щодо кількості ІТ працівників у Львові, їхнього роду зайнятості, кваліфікації, а також зарплатні. Наскільки ця інформація може бути корисною для потенційного інвестора, пояснювати не потрібно.

А ЩО ПРОПОНУЄ ЛУЦЬК?

Як виявилося, у представників нашої місцевої влади не настільки системний та прогресивний підхід до вирішення тих складних питань, що заважають розвиватися місцевому ІТ-бізнесу.

Перший заступник луцького міського голови Тарас Яковлев основною проблемою галузі називає відсутність кваліфікованих кадрів.

«Основна проблема ІТ-компанійу Луцьку – це недостатня кількість фахівців. Тому вони поставили зараз собі за мету і просять у нас допомогти загітувати якомога більше людей займатися таким бізнесом. Тому, спільно з найбільшими «айтішниками» міста, ми постійно проводимо агітаційну роботу в школах для того, щоб діти, які обирають майбутній фах, розуміли, що у цій сфері можна нормально заробити», – поділився досвідом підтримки ІТ-галузі у місті перший заступник мера.

Перший заступник луцького міського голови Тарас Яковлев головною проблемою місцевого ІТ вважає відсутність якісної освіти, а відповідно і висококваліфікованих кадрів
Перший заступник луцького міського голови Тарас Яковлев головною проблемою місцевого ІТ вважає відсутність якісної освіти, а відповідно і висококваліфікованих кадрів

Також він зауважив, що наразі у міськраді «вивчають можливість створити в одній із міських бібліотек навчальний центр, де можна було б проводити навчання для тих, хто тільки починає цікавитися ІТ-сферою».

В свою чергу керівник «InternetDevels» Павло Махрінський радить також створювати коворкінги, центри, де збиратимуться люди за інтересами, обмінюватимуться знаннями, думками.

«У нас таких середовищ у місті майже немає.Наприклад, у Львові їх дуже багато. Коли там зустрічаються ІТ-спеціалісти з різних сфер, компаній, вони переходять з однієї фірми на іншу, відповідно переносять свої знання та навики. Не факт, що вони ними будуть користуватися, але вони підвищують загальний рівень професіоналізму у місті», – переконаний програміст.

***

Очевидно, що ІТ практично залишається поза увагою міських чиновників, а розвивається за рахунок небайдужого патріотично налаштованого до свого міста бізнесу. Але чи зможуть молоді луцькі програмісти встояти перед перспективою отримати у Львові власне житло, щодня відвідувати цікаві культурні події, перейняти передовий український та міжнародний досвід?

Відповідь однозначна. Тому поки не пізно й з Луцька не поїхали останні достойні спеціалісти, варто відшукати всі наші найпереконливіші переваги і створити власне конкурентне та прогресивне ІТ-середовище. 

Ірина НОВОСАД

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].​

Коментарі
20 Квітня 2016, 23:24
ІТ середовища немає тому ,що все прогресивне , нове ,активне лякає "владу". В порівнянні з творчим людьми ці паразити будуть виглядати смішно - як голий король. Сам, не раз, переконався в саботажі прогресу гвинтиками
Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром