Що зробили депутати за 5 років. Сергій Сівак
Лікар із майже тридцятирічним стажем Сергій Сівак в Луцьку міська раду потрапив завдяки мешканцям району Балка. В окрузі Сергій Віталійович – свій, адже мешкає у приватній садибі неподалік Сапалаївки, проте не останню роль зіграла і партія, що підтримала кандидата на виборах. У 2010 році «Свобода» показала непоганий результат, провівши в Луцьку раду 9 депутатів.
Сергія Сівака можна назвати одним із найбільш активних депутатів в сесійній залі: часто задає запитання, висловлює власну позицію стосовно того чи іншого рішення, озвучує запити. Проте його ініціативність великою мірою «скована» надмірною фракційною дисципліною: у «Свободі» голосують лише, як партія сказала, інакше – на вихід.
До речі, у 2011 році Сівак першим з усіх луцьких обранців публічно прозвітувався про рік роботи. Із тексту звіту помітно, що новий депутат не замахувався на глобальні проблеми типу розробки різних стратегій та положень, допомагав «точково» – по мірі звернень. Наприклад, посприяв відновленню роботи ліфта на вул. Мазепи, 49, організував толоку, під час якої відремонтували місточок через Сапалаївку. Як справжній лікар, не лишався осторонь допомоги хворим – сприяв отриманню фінансової допомоги.
Однією з наймасштабніших справ, за якою запам’ятався депутат Сівак стало питання про незаконно захоплені земельні ділянки в парку 900-річчя Луцька. Проте поки депутат «воював» з порушниками, колеги із сесійної зали винесли в світ пікантну інформацію: як повідомив голова «земельної» комісії міськради Володимир Никитюк, Сівак також «не без гріха» – захопив поруч із будинком близько 10 соток та самочинно збудував гараж.
Політичну кар’єру Сергій Сівак, очевидно, планує продовжувати. Ще до офіційного старту виборчої агітації журналісти зафіксували посеред проспекту Соборності сіті-лайт із зображенням Сергія Віталійовича, який обіцяє шукати справедливих тарифів.
Округ Сівака
До 15 виборчого округу входить понад тридцять дрібних вуличок, що розташувалися в периметрі між проспектом Відродження, вулицями Рівненською і Карпенка-Карого та річкою Сапалаївкою.
Коли потрапляєш на балківські вулички, пригадуються скарги лучан з усіх куточків міста: погані дороги. Так, от – на Балці, за винятком кількох «центральних» вулиць – доріг взагалі немає. Про асфальт тут лише мріють, а непоганою преференцією вважається хоча б насипаний щебінь.
В період, коли у Луцьку масово ремонтують дороги та прибудинкові території, така ситуація щонайменше видається дивною. Хоча може бути пов’язана, наприклад, із низькою комунікацією з депутатом округу. Адже вулиця Мазепи, на якій безпосередньо проживає Сівак і власними очима здатен оцінити стан дорожнього покриття, була відремонтована ще в перший рік роботи нового депутатського корпусу.
Що думають мешканці про Сівака?
Відповісти на це запитання виявилося вкрай складно. Більшість опитаних перехожих нічого не думають про представника округу – вони його просто не знають.
«Ніколи не бачили, ні разу ніхто не збирав і не приходив», – таку відповідь чули від мешканців шести вуличок. Одного разу «своїм депутатом» пробували записати Геннадія Кожевникова, який мешкає в окрузі – на вулиці Софії Ковалевської. Насправді, Геннадій Геннадійович уже багато років, як не має мандату народної довіри.
Люди розповідають, що з облаштуванням свого району справляються і без депутатів. Щоправда, пригадують і про позитив від міської влади: у дворі на вулиці Щусєва, 4 «жек» зробив дитячий майданчик.
А на вулиці Гетьмана Мазепи, 12 не дочекалися ні «жеку», ні депутатів і власними силами спорудили для малечі декілька гірок, облаштували пісочницю.
Мешканці вулиці Балківської (колись – Олега Кошового) «скинулися» на щебінь і вимостити дорогу. Розповідають, що хотіли б поспілкуватися на цю тему з депутатом. Адже, за їхньою інформацією, багато доріг в районі за документами заасфальтовані ще з 1986 року.
«У нас тут все добре, – жартують хлопці, яких зустріли на розі вулиць Князів Острозьких і Князів Ружинських, – в нас асфальт тут лежить вже 20 років. Бачите, як гарно?»
Чи лобіював патріот-свободівець Сівак, чи ні, а найбільші зміни, про які розповідають мешканці – перейменування вулиць. На Балці не залишилося жодного героя-комсомольця з «Молодої гвардії», описаної Олександром Фадєєвим. Краснодонці зараз не в моді, тому будинки тепер носять інші імена. Уляна Громова «віддала» вулицю Йосафату Кунцевичу, Іван Земнухов – князям Ружинським, Сергій Тюлєнін – Петру Могилі, а замість Олега Кошового – тепер Балківська. Тим не менше, на окрузі – не без недопрацювань і в цьому напрямку: вулиця Московська патріотам, очевидно, не муляє.
До слова, розуміючи і підтримуючи патріотичну складову такої ініціативи, мешканці все ж не з великим захопленням розповідають про перейменування вулиць, адже це тягне за собою чимало клопотів, як паперових, так і майнових – таблички із новими назвами встановлювало не місто, не «жек», і тим більше – не депутат.
Що каже депутат про свою роботу?
Сергій Сівак: «Зробити вдалося небагато, планів було набагато більше.
Зараз відбувається адміністративно-територіальна реформа, і міський голова, виступаючи на зборах мешканців села Жидичин, агітував приєднатися до Луцька, бо це принесе великі переваги. Відповідно, наводив цифри, що зараз на кожного жителя в Жидичині є 500 грн., а в Луцьку – 4500 грн, і які «золоті гори» вони можуть отримати в результаті приєднання. Крім того, всі дороги в Жидичині будуть заасфальтовані. Я веду до того, що перш ніж ремонтувати дороги в Жидичині, треба відремонтувати дороги на Балці, на Вишкові, в районі Вересневого, а вже тоді братися за дальші села. При тому, що деякі села зараз – з кращому стані мають дороги, ніж Луцьк, наприклад, Підгайці.
Тому багато чого із того, що я хотів би зробити, лишилося невиконаним. Тут є і об’єктивні чинники. По-перше, втрутилася війна. По-друге, певна розстановка політичних сил на сьогоднішній день не сприяє. Максимум, що може місто виділити, спрямовуються на кілька округів, де «лояльні» депутати, а інші лишаються на «підножному кормі».
Така ситуація мені не до вподоби, бо це – або політичний лобізм, або політична корупція.
Мова не лише про дороги, а й про інші проблеми. Якщо запит озвучує опозиційний депутат, його паталогічно не вирішують. Тому імпульсу і підтримки, які могли б бути від міської управи, і на які хотілося б розраховувати, не було».
Назар ЯСИНСЬКИЙ
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
Коментарі