Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Фото ілюстративне
Фото ілюстративне

«Район.Луцьк» протестували на гендерну чутливість

17:31 06.03.2019
876

Для моніторингу гендерної чутливості волинських медіа, який проводився 11-17 лютого 2019 р., обрали 5 інтернет-видань («ВолиньPost», «Волинські Новини», «Волинь 24», «Конкурент», «Район Луцьк») і 5 друкованих видань ( «Волинь-нова», «Твій вибір», «Вісник і К», «Волинська газета», «Луцький замок»).

Кожне медіа аналізували за п’ятьма категоріями: тематикою (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь), кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексизму в журналістських матеріалах та тематичних статей, — інформує ВКП.

Загальна представленість жінок у волинських медіа у лютому 2019 року складає 32% (у друкованих – 31%, в інтернет-виданнях – 34%). В інтернет-виданнях та друкованих медіа загальна тенденція щодо залучення жінок як експерток і героїнь порівняно з 2017 роком змінилась у кращий бік. У моніторингу 2019 року жінки зображені експертками не лише у соціальній сфері, а й все частіше – у політиці та економіці. В онлайн-виданнях експертки представлені у матеріалах про освіту, культуру, волонтерство, соціальні теми. У друкованих ЗМІ експерток більше в матеріалах про культуру, медицину та політику. Зокрема, в політичних матеріалах експертки дають коментарі переважно як учасниці виборчого процесу, або ж представниці політикуму. Чоловіки у більшості прикладів стають експертами/героями у матеріалах про надзвичайні події (ДТП, злочини і т.п.), роботу органів місцевого самоврядування та політичних процесів (особливо усього, що стосується виборів) у сфері перевезень, темах політики й економіки, бізнес-аналітики, а також як експерти у реформі медицини та лікуванні.

В інтеренет-виданнях експертки найчастіше представлені у публікаціях на теми освіти і науки (75%), культури (67%), волонтерства (40%) та інших тем. Загалом не представлені експертки у темах війни і спорту (до прикладу у моніторингу 2017 року жінки були експертками у 8% і 23% відповідно). Значно менше жінки коментують політичні та медичні теми, а от героїнь найбільше саме в медичній тематиці.

Майже паритетно представлені героїні та герої в освітній, спортивній і волонтерській тематиках. Героїнями Найменше жінок у матеріалах про війну (всього 9 %), політику (15%), економіку (16%). Майже удвічі менше згадувань героїнь у матеріалах соціальної тематики, наприклад, питань дітей, кухні, домашнього побуту (цього річ 30% супроти 62% у моніторингу 2017 р.).

У друкованих медіа жінки найчастіше були експертками у публікаціях, що стосуються сфери культури, медицини ( особливо, що стосується розвитку реформи), політики. Рідко – в питаннях освіти і науки ( 17%). Зовсім не представлені як експертки у темах війни, волонтерства та розваг.

Найбільша представленість героїнь на сторінках газет зафіксована у матеріалах про медицину та на соціальну тематику (по 39%), волонтерство (36%). У таких матеріалах жінки постають зазвичай як героїні сімейних драм. Не зафіксовано героїнь у матеріалах на тематику розваг. Найменша частка героїнь у матеріалах про політику (15%) та спорт (8%). Натомість чоловіки, подібно до результатів моніторингу 2017 року, зображені героями переважно в матеріалах про надзвичайні події (ДТП, убивства, пограбування, шахрайство), політику (як депутати Верховної ради, органів місцевого самоврядування на обласному рівні, на рівні міст).

Матеріалів на розважальну тематику ані в друкованих, ані в інтернет-виданнях загалом не зафіксовано

Стереотипи у волинських медіа найчастіше ґрунтуються на образах «поганої невістки», дбайливої господині, представниці «прекрасної статі» (це властиво, зокрема, матеріалам про житейські історії).

Відсоток фемінітивів у матеріалах волинських медіа – найвищий серед медіа інших регіонів України – 62%, що, власне, і вплинуло на загальний показник гендерної чутливості.

Найчастіше у жіночому роді медіа позначають назви професій, у яких велика представленість жінок: «вчителька», «учениця», «волонтерка», «спортсменка», «журналістка», «вихователька» ідентифікація за соціальним статусом «пенсіонерка», рідше – «депутатка», «очільниця», «інстаблогерка», «продавчиня», «держчиновниця», «велосипедистка», «посадовиця», «керівниця», «флористка» «психологиня». Лише у чоловічому роді вживані назви професій: «синоптик», «покупець», «педагог», «менеджер», «прес-секретар», «головний лікар», а також звання : «майстер спорту України».

Гендернонайчутливішим друкованим виданням (за кількістю експерток, героїнь і фемінітивів у публікаціях) є газета «Луцький замок» (53%), на другому місці – газета «Вісник і К» (48%). Найнижчий показник – у «Волинської газети» (29%).

Серед інтернет-медіа гендернонайчутливішим у лютому стало видання «Волинь24» (55%), на другому місці з незначним розривом – «ВолиньPost» (46%) і «Район.Луцьк» (45%). Найнижчий відсоток – в ІА «Волинські новини».

Ми будемо продовжувати моніторинг волинських медіа ще впродовж трьох місяців і сподіваємося, що рівень гендерної чутливості буде лише зростати. Особливу увагу радимо звернути на ті теми, де представленість жінок і чоловіків значно менша.

Загальний Індекс гендерної чутливості волинських медіа у лютому 2019 року склав 42% - найвищий показник по Україні (поряд із вінницькими виданнями). Ознайомитися з підсумковими результатами лютневого моніторингу регіональних медіа по 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу (Інфографіка - Дмитро Авраменко).


Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

Коментарі
25 березня
Вчора
23.03.2019
22.03.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин