Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

«Треба дати бізнесу шанс»: за 30 кілометрів від Луцька працюватиме хутряна ферма

14:54 18.02.2019
1617

У селі Підгірне Рожищенського району функціонуватиме хутряна ферма українсько-голландського підприємства «Гірсам». «Зелене» світло її роботі дали мешканці Копачівської громади, котрі сказали своє «так» під час громадських обговорень. Місцеві жителі вирішили, що дадуть хутряному бізнесу у Підгірному випробувальний термін – один рік.

Чергові громадські слухання відбулись у неділю, 17 лютого, у селі Підгірне. Варто нагадати, що така зустріч жителів громади повинна була відбутись перед будівництвом ферми. Адже, згідно з українським законодавством, такі проекти мають проходити процедуру оцінки впливу на довкілля, в рамках якої обов’язковими є громадські слухання. Такі обговорення відбулись влітку 2018-го року у їдальні села Копачівка. Проте, у них взяли участь лише 13 людей і тривали вони менше чотирьох хвилин.

10-го лютого громадські активісти та представник громадської організації «Єдина планета» Павло Вишебаба організували зустріч із жителями Копачівської ОТГ, під час якої розповіли про діяльність та шкоду хутряного бізнесу.

Тоді голова Копачівської об'єднаної територіальної громади Олександр Совтис анонсував нові громадські слухання. Адже, як виявилось, про обговорення, котрі були влітку, більшість жителів громади не знали.

На нові громадські слухання з’їхались люди із сіл Копачівської громади. Саме вони мали проголосувати «за» або «проти» хутряної ферми на теренах Рожищенського району. Також на обговорення приїхали представники громадської організації «Єдина планета» та громадські активісти.






Перед голосуванням до мешканців звернулись представники підприємства «Гірсам». Адвокат Сергій Книш зазначив, що під час попередніх громадських слухань зоозахисники донесли людям недостовірну інформацію стосовно шкоди, котру завдасть довкіллю діяльність ферми.

«За даними звіту є висновки, я не вважаю за доцільне нагромаджувати вас сотнями сторінок інформації, але зачитаю вам висновки за результатами….що ніби то говорять, що має бути якась екологічна небезпека. Рівень ризику планової діяльності для здоров’я людини і рівень соціального ризику визначаються, як прийнятні. Змін природного грунтового покрову, клімату і мікроклімату, водного режими, фізичного і біологічного впливу на флору та фауну району не відбудеться. І вплив на навколишнє природнє середовище є прийнятним», – зазначив адвокат.

Також він сказав, що громадські слухання, котрі відбулись влітку, організувало управління екології Волинської облдержадміністрації.

«Дані громадські слухання, про які, можливо, не всі знали, але ці всі оголошення були. Їх організацією займалось управління екології Облдержадміністрації. Той ролик, що вам показували, що там три хвилини проводили ті слухання…ну неможливо за три хвилини провести слухання. Це є частинка з того всього періоду часу, коли вони проводились», – додав Сергій Книш.






Засновник підприємства «Гірсам» Ерік де Вріс зазначив, що запах від ферми буде, але з цим він нічого зробити не зможе

«Так, запах є. Я не можу цей запах забрати. В мене люди вже давно працюють, і ніхто на ракові захворювання не захворів», – заявив бізнесмен.







Долю хутряної ферми вирішували 117 жителів Копачівської ОТГ. «За» проголосували 74 людини, «проти» – 32, утрималось – 6, не голосували – 6. Мешканці вирішили, що дадуть фермі шанс працювати протягом року. Далі – буде видно.

Староста Березолуківської сільської ради Лілія Коцюбайло повідомила, жителі громади створять ініціативну групу, котра слідкуватиме за діяльністю ферми та за тим, щоб бізнесмен виконував умови «соціального пакету» для громади.

«Давайте, щоб це не було голослівно, представників «Гірсаму» попросимо на протязі тижня розробити соціальну програму, донести її до жителів нашої громади та юридично засвідчити. Тоді, можливо, люди, які внечли своє «проти» змінять свою думку. Вже сьогодні створіть ініціативну групу та внесіть кандидатури», – розповіла староста.

Також додала, що соціальна програма стосуватиметься не лише дільності на фермі, але й благоустрою села.

«Соціальна програма – це зобов’язується наш власник «Гірсаму» для громади організовувати перекриття даху клубу, ремонт дороги. Тобто всі питання, які стосуються громади, він буде співпрацювати з ними. Ініціативна група може в будь-який момент викликати еколога та перевірити забір води, норми та все, що стосується звіроферми», – зазначила вона.



Представник громадської організації «Єдина планета» та кампанії «ХутроOff» Антон Вакуленко привіз до Підгірного пляшку із брудною водою, котру він набрав у селі Ковалин Київської області. Там вже декілька років працює норкова ферма, на діяльність якої скаржаться місцеві жителі.

За його словами, власники ферми у Підгірному вже мають бізнес у Житомирській області.

«Ми хочемо розказати, що власники цих ферм, вони вже мають в Україні виробництво. Зокрема, в селі Сінгури Житомирської області. І там є численні скарги на те, що у людей виявляють порушення стану здоров’я. Якщо людина вже має таке виробництво, і так безвідповідально ставиться до нього, то він так само буде і тут робити», – розповів хлопець.

Також він додав, що законодавство не передбачає ініціативних груп.

«Чинне законодавство не передбачає такої норми, як ця ініціативна група. І вірити людям, які вже побудували ферму, не спитавши у місцевих, то це - вершина романтизму та довірливості. Мені шкода цих людей», – розповів зоозахисник.

Олег Савицький з Центру екологічних ініціатив «Екодія» розповів, що навіть за рік роботи діяльність хутряної ферми негативно вплине на екологію.

«Загроза довкіллю буде мати акумулятивний ефект. Тобто, з часом усе буде лише накопичуватись. Згідно із оцінками Світового банку, за впливом на грунти виробництво діяльності хутрових ферм входять в топ 5. Оці шкідливі елементи можуть триматись в грунті сторіччями. Навіть якщо ферми закриваються, то ще декілька поколінь можуть «пожинати» їх плоди. Є приклад Шульгівки в Дніпропетровському районі, там фрема діє більше трьох років, і там вже екологія суттєво погіршилась. Там і в воді виявляють збудники інфекції», – зазначив еколог.


Очільник «Національного корпусу» у Волинській області Андрій Д’яченко додав, що, швидше за все, жителів громади «переконували» підтримати діяльність хутряної ферми у селі Підгірне.

«Очевидно, що хутровики попрацювали з частиною громади, так як коли ми проводили інформування про шкоду хутрового виробництва, то практично всі були проти ферми. А на громадських слуханнях 2/3 присутніх висловилось «за». Як представникам ферми вдалось «переконати» частину людей можемо здогадуватись, але ми ще пошукаємо відповіді на ці питання. Проте хотілось би відмітити і позитивну сторону розголосу цієї ситуації. Хутровики пообіцяли громаді певний соціальний пакет із покращення інфраструктури. Звісно ж, якби не розголос, то хутрові «ділки» просто згортали б у кишеню прибутки, а тепер громада принаймні щось отримає за ризики, які нестиме через таке сусідство», – розповів хлопець.









Коментарі

Експерт

15:55 18.02.2019

То воно і в Луцьку буде смердіти

Степан

20:25 18.02.2019

Повірили люди байкам підприємців. Шкода

Семен

23:22 18.02.2019

Люди в чергове ведуться на "гречку" - обіцянки цяцянки підприємців, головою не думають!

Братство Ріки

23:32 18.02.2019

Нещасні селюки. Обдерте приміщення. Тепер ще й довкілля запаскудять... Не жаль їх, дурнів.

До блятство Ріки

00:12 19.02.2019

Сам ти нещасний. І сам дурень.
Все у Вас на припущеннях. Буде, може і т.д.
В Луцьку буде смердіти. Та там вистачає відстойників цукрового заводу. Поїдь, понюхай.
А Паші Бабі прийдеться проплачені грошики вернути. Завдання не виконане.

прочитав випадково

21:21 24.02.2019

Підтримую До блятство Ріки

21 березня
Сьогодні
Вчора
19.03.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин