«Для нас війна вже не закінчиться», – депутат міської ради

Майя Шостак – дружина загиблого в АТО добровольця Сергія Шостака і мати, яка самотужки виховує двох синів. У жовтні 2015 року громада довірила їй представляти свої інтереси у міській раді. 

Приватний підприємець, громадська активістка і депутат Майя Шостак розповіла Район.Луцьк про своє життєве кредо, фракційне протистояння та про те, чи варто жінкам йти в армію. 

– До міської ради ви пішли від партії «Батьківщина». Чому обрали саме цю політичну силу?

– Мені надійшла пропозиція від ВО «Батьківщина». Зважаючи на те, що це партія сильної жінки, до якої неоднозначне ставлення в суспільстві, то чому б і ні? Тим більше від партій, які очолюють чоловіки, пропозицій мені не надходило.

З колективом познайомилася вже в ході виборчого процесу. Те, що пройшла у міську раду, було неочікувано. На першій сесії, звичайно, хвилювалася. Деякими депутатами цікавилася у пресі, тому хто є хто, більш-менш знала. Була приємно вражена, коли побачила Аню Мов’як у лавах депутатів.

– Як вам працюється безпосередньо у фракції. Відомо, деякі її члени неодноразово змінювали політичні вподобання, немає зараз якоїсь недовіри?

– Жодної недовіри немає. Особисто я до виборів не була знайома з Григорієм Пуствітом, хоча про нього чула найбільше. Чула також про Андрія Козюру, а от Валерія Бондарука взагалі не знала. Особисто з ними і багато з ким з партії познайомилась у ході виборчої компанії.

– Часто у раді між БПП «Солідарність» і «Новий Луцьк» бувають гострі суперечки. Це сприяє роботі депутатів чи блокує її?

– Мені здається, що це стимулює її. Політика – це боротьба. Коли одні прагнуть зробити для громади міста добре, а інші мають бачення, як це зробити ще краще, думаю, тут нічого поганого немає.

– Ваша фракція часто вдається до дебатів з іншими політичними силами?

– Хоча наша фракція не у більшості, але у нас, на мою думку, є можливість та потенціал «задавати тон».

– Хто з новообраних депутатів, на вашу думку, є перспективним політиком?

– Мені подобається, як працює Юлія Вусенко. Імпонує те, що жінка працює на такій посаді.

–  Чомусь жінок немає у комісії фінансів та містобудування. Можливо, варто було б залучити ще й жіночу половину ради до вирішення цих питань?

– Можливо, так. Коли формувалися комісії, то врахували моє побажання. Я хотіла бути в комісії із соціального захисту населення. Можливо, у ході формування комісій брали до уваги думку депутатів, тому там зараз саме такий склад.  

– Нещодавно у раді ухвалили програму підтримки дітей, батьки яких загинули в АТО. Чи знайдуться у бюджеті кошти,  аби виплачувати обіцяну допомогу?

– Там закладено 540 тисяч гривень на рік. Враховуються діти до повноліття. І якщо дитина навчається, до 23 років вона також зможе отримувати допомогу в розмірі одного прожиткового мінімуму. Уже внесли зміни до бюджету – гроші мають бути. У березні сім’ї повідомлятиме департамент соціальної політики, а вже в квітні будуть виплати дітям.

– У вас є власні бачення того, як ще можна допомогти сім’ям загиблих у АТО?

– Це має бути підтримка на оздоровлення матерів. Після пережитої трагедії у багатьох із них вкрай важкий психологічний стан, що відображається на здоров’ї.

– За час вашого депутатства були прохання від лучан допомогти у вирішенні якогось питання?

– Поки що був лише один запит від громадської організації щодо надання приміщення. Часто дзвонять, запитують усно. Офіційно писати звернення поки бажання не виявляють, на жаль.  

– А які основні напрямки роботи громадської організації,  у якій ви перебуваєте?

– Громадську організацію родин загиблих в АТО «Надія» очолює Люба Карабан,  мама загиблого Артема Карабана. Вважаю, що тільки мама і має її очолювати, а Люба старається всіх згуртувати. Ми намагаємося підтримувати зв'язок між собою.

Завжди кажу – настане час, коли війна закінчиться, але на жаль, наслідки війни для нас не закінчиться ніколи. З цим треба вчитись жити. Наше бачення роботи організації полягає в тому, щоб згуртувати всіх, хто найбільше постраждав – тих, хто втратив рідних, хто шукає та чекає їх з полону.

– Нещодавно заступник міського голови Сергій Григоренко розповів, що можуть зменшити кількість пільгових категорій, які безплатно користуються громадським транспортом. Яке ваше ставлення до цього?

– Зменшити кількість пільговиків –  непопулярне рішення, буде протистояння. Але, наскільки я пам’ятаю, має бути компенсація пільгових перевезень від держави.

– Багато хто проти того, щоб у місті проводилися розважальні заходи у період військового протистояння на сході. Як ви ставитеся до різного роду концертів під час війни?

– Якщо це буде розважальний захід чи концерт з культурно-виховним або патріотичним навантаженням, то нічого поганого немає. Навпаки, життя продовжується. Слава Богу, у нас тут мирно. Повинна витримуватись культура поведінки і має бути розумний та економний підхід до розважальних заходів.

 – Не так давно депутати прийняли програму національно-патріотичного виховання, яка передбачає повернення зброї у школи та навчання на полігонах. Чи варто змалку привчати дітей до військової справи чи нехай у більш зрілому віці цим займається міністерство оборони?

– Я не проти, щоб в школах була військова підготовка. Сама вчилася у той час, коли у школах все це було. Для хлопців вміти користуватися зброєю тільки на користь.

Інша справа, будуть вони служити в армії чи ні. Сподіваюся, згодом у нас буде контрактна професійна армія. Та й дівчатам це не завадить. Вважаю, що краще хороший солдат з жінки, ніж який-небуть з чоловіка. Коли жінка сама хоче йти у армію, її не варто обмежувати. Яскравим прикладом цього є Надія Савчеко. Хоча мій чоловік завжди казав, що це не жіноча справа, що жінка не воїн. Хоча зараз я можу сказати – а чом би й ні?

– Попри роботу у раді, ви ще приватний підприємець,  мама і активний учасник громадської організації. Як знаходите час на все?

– Чи вистачає часу? Ні, не вистачає. Мені важко, але все вдається поєднувати. Велика підтримка у мене від моїх синів.

– Плануєте балотуватися у раду і наступного скликання?

– Тепер я не загадую наперед, живу лише «тут і зараз». Час покаже.  

Софія СІЧКУН

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].​