Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

«Туризм – це довготерміновий бізнес», – начальник управління туризму та промоції міста

17:16 20.02.2016
2273

Нещодавно волинські ЗМІ поширили інформацію про те, що пропаганда туризму у Луцьку не є прибутковою. Мовляв, з міського бюджету витрачають на розвиток туризму більше коштів, ніж отримують туристичного збору.

Чи справді це так і чим зараз живе Луцьк туристичний – у рубриці «Інтерв’ю з чиновником» розповідає начальник управління туризму та промоції міста міськради Наталія Бунда.

– Як і де ви рекламуєте Луцьк, аби сюди приїздили як українці з інших міст, так і гості з-за кордону?

– Щоб люди приїжджали до Луцька, треба доносити до них інформацію про місто. Тому ми різними шляхами його рекламуємо – через інтернет-сайт, ЗМІ, прес-тури і фан-тури. Багато їздимо на зустрічі із нашими потенційними туристами, де беремо участь у національних і міжнародних туристичних виставках. Зокрема, у найбільшій в Україні міжнародній виставці UITT, яка відбувається двічі на рік у Києві.

Беремо участь і в туристичних виставках за кордоном. Наприклад, у 2013 році їздили на найбільшу міжнародну туристичну біржу, яка проходить в Берліні. Крім того, відвідуємо наші міста-партнери у Польщі, Литві, Білорусі, на їх запрошення. Під час презентацій Луцька ми називаємо його серцем Волині, «honey city» – медовим містом, любим містом.

– За останній час кількість туристів у нашому місті збільшилася?

– У 2011 році, коли ми тільки починали займатися туризмом, статистика була низькою. Зараз, стежачи за відвідуваністю музеїв, замку, Центру туристичної інформації та послуг, відвідуваністю сайта, сплатою туристичного збору, спостерігаємо позитивну динаміку. Якщо порівняти 2014 та 2015 роки, туристичний збір становить 68 602 гривні та 116 700 відповідно. А в 2011, коли ми тільки починали займатися розвитком туризму в Луцьку, становив 33 417 гривень. Щодо Луцького замку – у 2014 році його відвідали 69 600, у 2015-му – 95 000 осіб.

– Кому найбільше цікавий Луцьк, звідки найчастіше приїжджають гості?

– На туристичному сайті ми відстежуємо, що серед українських міст нами найбільше цікавляться Київ і найближчі до нас Рівне, Львів. У 2013 році Луцьком цікавилися дуже багато осіб із східних областей. Ми навіть планували провести Дні Луцька у Харкові, Донецьку, Дніпропетровську. Але потім, як відомо, життя внесли свої корективи.

Серед іноземців наша потенційна аудиторія – це поляки, литовці та білоруси, з якими нас пов’язує спільна історія. Хоча у Луцьку бували гості із Японії, Китаю, Нідерландів, США, Австралії. Це ми знаємо завдяки Центру туристичної інформації і послуг. Його у 2014 році відвідали 1 342 туристи, у 2015 році - вже 3 875, серед них 2 279 – іноземці. Люди, які приїжджають до Луцька, уже одразу йдуть до центру. Знають, що знайдуть там карту, сувеніри, консультації, що робити в місті.


– Чим сьогодні цікавий для туристів Луцьк? Чим відрізняється від інших міст?

– Луцьк – це така перлинка, яку ми тільки привідкриваємо для України. Адже ще можна почути, що люди кажуть «Луцька область». Тому ми маємо донести до них якнайбільше інформації про місто. Але не просто про місце розташування, а довести, чому людина має приїхати саме сюди. Ми не можемо порівнювати себе зі Львовом чи Кам’янцем-Подільським щодо архітектури. По-перше, у нас інша історія: Волинь входила у Велике князівство Литовське, Львів – в Австро-Угорську імперію. Наше місто було під час Другої світової війни дуже зруйноване. Але ми не рівняємося і не хочемо цього робити. З містами, як і з кожною людиною, – кожен унікальний по-своєму.

До нас двічі, у 2008 та 2013 роках, приїжджав представник «Lonely Planet» – найбільшого міжнародного туристичного путівника, який щорічно складає рейтинг туристичних міст. Він сказав, що Луцьк за п’ять років зробив шалені кроки у розвитку туристичної інфраструктури, у сфері підвищення якості обслуговування, благоустрою міста.

– Що можна назвати головним «каменем спотикання» у розвитку туристичної сфери у Луцьку?

– У нас завжди була проблема із фінансуванням. Приміром, у Львові почали вкладати у туризм мільйони. А ми вперше отримали фінансування на розвиток туризму у 2012 році 100 000 гривень. У такі суми ми не вкладаємося. Тому давно почали співпрацювати із туристичним бізнесом, який підтримує наші заходи.

Свідченням цього є створення «Туристичного альянсу» – бізнесової платформи, до якої входять готелі, ресторани і кафе, які підтримують розвиток туризму не тільки підвищенням якості сфери послуг, але і їздять з нами на виставки. Зокрема покривають частину витрат на виставкову площу, поліграфію. Завжди шукаємо додаткове фінансування, відсутність коштів нас ніколи не зупиняла, а навпаки, підштовхувала тільки вперед.

Потрібно створювати нові туристичні маршрути, реставрувати пам’ятки архітектури. Маю на увазі підземелля, вежу Чарторийських, синагогу. Але це пам'ятки національного значення, тому з місцевого бюджету ми не маємо права фінансувати, а держава не виділяє кошти на реставрацію. Виходить замкнуте коло. Підземелля, які могли б стати родзинкою Луцька, уже три роки закриті. Щоб розробити підземну туристичну трасу, потрібно близько п’яти мільйонів гривень. Синагога – одна з найбільших в нашій країні. Вона унікальна тим, що єдина в Україні будувалася з оборонною баштою. Сьогодні вона у жахливому стані.

Ми подавали проекти на різні конкурси, зокрема Посольського фонду США. На жаль, не виграли, бо ситуація така, що синагога – то пам'ятка національного значення, але її використовує спортивна організація. Така ж ситуація із монастирем василіанів – це теж пам'ятка, але там приватний житловий фонд. І це колізія в законодавстві.

Взагалі Луцький державний історико-культурний заповідник виглядає як місто в місті. Заповідник – у Луцьку, а міська рада як орган місцевого самоврядування не має права управляти ним. Кам'янець-Подільський з цього вийшов таким чином, що передав фортецю у комунальне підпорядкування. А ми, окрім того, що написати листа, аби звернули увагу на проблему, більше нічого не можемо зробити. Єдиний вихід зараз – звертатися до народних депутатів.


– Нещодавно на засіданні постійної комісії міськради з питань планування соціально-економічного розвитку йшлося, що з міського бюджету витрачають на розвиток туризму більше коштів, ніж отримують від туристичного збору. Як це поясните?

– Це вирвано з контексту, адже потрібно відштовхуватися не тільки від туристичного збору, бо це лише один елемент внесення коштів до міського бюджету (його сплачують готелі – 1% від проживання туриста за добу, – ред.), а від загальної сукупності податків, які сплатили люди, які займаються у галузі туризму, а це ресторани, готелі. До того ж туризм – це не підприємство, це довготерміновий бізнес. І не можна сьогодні вкласти кошти й чекати, що вже завтра вони повернуться. На це потрібні роки.

Звичайно, що у таких заявах насамперед присутнє політичне підґрунтя. Мені як людині, яка живе своєю справою і втрачає на це багато часу, дуже прикро чути такі закиди. Я готова прозвітуватися та довести всю інформацію, всі цифри.

– Цьогоріч під час прийняття однієї з цільових програм серед депутатів виникла дискусія щодо проведення фестивалів «Поліське літо з фольклором» та «Ніч у Луцькому замку». На перший фестиваль взагалі в бюджет не заклали грошей, а на другий – доволі маленьку суму. Усе-таки їх організовуватимуть у Луцьку?

– Луцьк невеликий, його можна вважати містом вихідного дня. Дуже важливо, щоб тут відбувалися різноманітні фестивалі. Ще немає остаточної визначеності щодо дати, але «Ніч у Луцькому замку» однозначно буде. Схиляємося, що у кінці червня, як і завжди. Не готова відповісти щодо концепції, бо не я безпосередньо займаюсь організацією арт-шоу, а управління культури.

Лише нещодавно визначилися, що ми його будемо проводити і де візьмемо кошти, бо завжди залучаємо позабюджетні кошти, це доволі дороговартісний проект. У моєму баченні цьогорічна «Ніч» мусить мати трохи ширший формат. Адже аж ніяк не кожна людина може дозволити собі заплатити за вхід. І кількість квитків обмежена – замок вміщує 2 000 осіб. Тому я за те, щоб на Замковій площі теж відбувалося дійство. Людина хоче – купує квиток і йде всередину, не має можливості – теж може долучитися до особливої святкової атмосфери.

Підтримую проведення «Поліського літа з фольклором», адже це справді фестиваль міжнародного рівня. Єдине що, потрібно, – працювати над розвитком фестивалю, здивувати чимось новим.

– Розкажіть, будь ласка, які напрацювання є у міжнародному проекті «Шлях Гедиміновичів»?
– Ми розуміємо, що Луцьк – місто невелике, як-то кажуть, один у полі не воїн. Тому ініціювали створення такого проекту, пам’ятаючи про те, що Луцьк був столицею Великого князівства Литовського. Об’єднання міст різних країн, які входили до цього князівства, де правили представники династії Гедиміновичів, – це дуже багато князівських родів із світовою історією. Зараз ми об’єднуємо 22 міста з п’яти країн світу – Чехії, Польщі, Литви, Білорусі, України. В Україні – це 10 міст, серед яких і Луцьк, які виходять спільним брендом на міжнародну арену. Це замки, фортеці, церкви. Малоймовірно, що європейський турист поїде спеціально у Луцьк, але якщо йому запропонувати Вільнюс, Брест і Луцьк – то зрозуміло, що це цікавіше.

Цей проект має не лише культурне значення, але й політичне, економічне. Бо ми показуємо, що через культуру твориться політика, що через неї можна досягти більше консенсусу в політиці, можна будувати економіку, розвивати економічний потенціал, розвивати спільні проекти.

У рамках проекту ми вже робили спільні заходи із литовцями, писали проекти з білорусами, наша мета – засвітити і утвердити бренд Гедиміновичів на міжнародній арені, завоювати увагу світової спільноти – Європейського Союзу, Ради Європи. Відповідно це також можливість написання проектів, отримання грантів для того, щоб зберегти історико-культурну спадщину.

– На вашу думку, добре, що Луцьк для багатьох туристів асоціюється із Замком Любарта? Це можна вважати родзинкою міста чи така асоціація, навпаки, робить його нецікавим для гостей?

– Місто мусить мати візитівку. І це дуже добре, що за Луцьком закріпилася така візитівка, як замок. Просто потрібно розвивати ідею, що тут є й інша архітектура. А найголовніше, що у Луцьку не просто є замок, а у ньому відбуваються події, що він живе, що у ньому середньовіччя поєднується із сучасністю.

Коли ми працювали над створенням логотипу, то не хотіли бачити у ньому замок. Але зараз розуміємо, що не тільки не можна відходити від Луцького замку, це категорично заборонено, тому що це бренд, який уже склався за Луцьком. Просто потрібно обширніше його подавати.


– А які місця у Луцьку показуєте своїм гостям у першу чергу?

– Звісно, ми йдемо у Старе місто. До нас приїжджали люди з різних країн: і литовці, і німці, і офіційні делегації, і приватні поїздки моїх друзів. Усі захоплюються. У нас менталітет такий – свого не цінуємо, а іноземці, які приїжджають, кажуть: «Європейське українське місто». І цю «європейськість» потрібно розвивати, а «українськість» – зберегти.

Ми багато робимо, щоб популяризувати місто, щоб лучани гордилися ним. Свій патріотизм починали з того, що ти робиш для міста. Як мінімум, як реагуєш на те, що людина на вулиці викидає сміття: робиш зауваження чи ні.

От встановлюють у місті нові зупинки. Ми подали ідею поклеїти туди оракалом панораму міста, щоб було гарніше. Я переконала департамент ЖКГ, що це потрібно зробити, незважаючи на те, що їх будуть розмальовувати, адже треба з цим боротись. Була думка, якщо побачать на зупинці обриси міста, може, не підніметься рука? Але що ви думаєте – обклеєні, розмальовані, ще й здерті! Коли поставили стенди біля пам’яток - тричі били скло, яке коштує 2 000 гривень.

Така ж історія з кликуном, який встановили біля Центру туристичної інформації. Зірвали зацементований камінь… І от ми хочемо встановлювати нових кликунів, то потрібно їх розміщувати не там, де хотілось би, а там, де відеокамери? Але тим не менше – це не привід нічого не робити, маємо перевиховувати людей, один одного.

Спілкувалася Оксана ФЕДОРУК
Фотографував Роман ДОМБРОВСЬКИЙ

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]

Коментарі

777

19:10 20.02.2016

гарна БУНДА

888

03:27 21.02.2016

С*** ще та

120

12:47 21.02.2016

Гіршої в раді немає

Оля

14:45 22.02.2016

Хороший знавець своєї справи, приємна дівчина з щирою посмішкою.
Успіхів Наталю!

Іван

09:30 23.02.2016

хороша людина,віддана своїй справі, порядна, чесна і гарний друг)

ната

14:38 23.02.2016

сижу і думаю: це вже друга особа в міській раді, ефективність якої рівна нулю. мдя... з такими робітниками романюку і ворогів непотрібно на наступних виборах.

наті

15:03 23.02.2016

а ваша ефективінсть рівна чому?)

Олег

20:44 23.02.2016

Молодець нікого неслухай ,просто роби свою роботу .Явірю що все буде добре. Привіт з ато .

гість зі сходу

21:36 23.02.2016

відвідуючи Луцьк одразу звенув увагу на його схожість до європейськіх міст по відношенню до туриста (гарно, зручно, інформативно), тому хочу висловити подяку за приємне здивування, так тримати і на далі ;)

пенсіонер

10:07 05.11.2017

Клоуни про що ви мелете що ви курите в кабінетах, який туризм, я цієї зими здоху. Та розженіть цих паразитів та добавте пенсію ще на одну буханку хліба

психіатр

10:14 05.11.2017

Промоції з якого ПТУ чи САУНИ вас там набрали. Лучани куди ми йдемо європейці бл*?

26 вересня
Сьогодні
Вчора
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин