Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Ленінський принцип, смертельний міст і злодії-«металісти» – директор департаменту ЖКГ про комунальні проблеми міста

17:47 09.02.2016
1264

Який вигляд має наше місто і на скільки комфортно у ньому жити, великою мірою залежить від керівника департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради. Чи не тому Іван Кубіцький посів не останню сходинку у списку «Топ-50 впливових лучан».

Що і де ремонтуватимуть у Луцьку, які двори нарешті дочекаються нового асфальту, на яких вулицях з’явиться нове освітлення та чи варто містянам створювати ОСББ, не приховуючи правди, Іван Кубіцький розповів у рубриці «Інтерв’ю з чиновником».

На департамент житлово-комунального господарства заклали у бюджеті міста найбільшу суму – майже 93 мільйони гривень. На що саме щонайперше звернули увагу при розділі коштів, адже на вирішення усіх проблем в місті грошей очевидно не вистачить?

– Важко сказати, чи найбільшу суму чи ні, бо не аналізував, які підрозділи скільки отримали. Тому будемо вірити вам на слово. Основними, звісно, лишаються наші проблемні напрямки: дороги та прибудинкові території. На це піде близько 70% усієї суми.

Передбачили кошти також на традиційні напрямки: зовнішнє освітлення вулиць та пішохідних переходів, реконструкцію і капітальні ремонти, прибирання, озеленення міста, утримання кладовищ, зливової каналізації, розмітку доріг, дорожні знаки, облаштування зупинок та дрібніші витрати.

Маємо надію, що продовжимо тему встановлення лічильників. Минулого року охочих мешканців було чимало. Тобто основні напрямки профінансовані.

Крім того, нещодавно ми дізналися приємну новину. Фінансування профтехучилищ бере на себе держава, закладені на це кошти у міському бюджеті повернуть. Сподіваємося, якась частина з тієї суми дістанеться і нашому департаменту.

У місті є віддалені райони, які потребують облагородження у першу чергу. Приміром, на Кічкарівці немає сміттєвих баків, тому мешканці скидають мішки з відходами просто під парканами. Чи передбачені якісь заходи цього року для вирішення такої проблеми?

– У вас трохи викривлена інформація. Ми людям пропонували купити пластмасові баки для сміття малої ємкості. Вартість одного такого бака 360 гривень з відстрочкою платежу. Це десять гривень в місяць з одного будинку. Проте ми не побачили активності. Більше було видно бажання людей виносити сміття на дорогу і складати його там без баків.

А в інших районах було таке, що люди погоджувалися?

– Всюди по-різному. Одні купляють, другі – ні. От там же на вулиці Чернишевського частина мешканців баки придбали, частина не захотіла. На сьогоднішній день немає механізму заставити людину щось купити. Інша справа – це вимоги щодо поводження з відходами. Можливо, цього року підключимо до роботи муніципальну поліцію. До тих, хто викидає сміття у невизначеному місці,будемо вживати міри за допомогою адміністративних штрафів. Думаю, за один штраф два контейнери можна буде купити.

Одвічною проблемою міста є дороги. Якщо у центральній частині питання вирішують, то у віддалених місцях може не бути й асфальтного покриття. Як мешканцям справитися з такою проблемою, якщо на дороги у їхньому мікрорайоні не передбачені гроші з міського бюджету? Робити покриття за свій кошт?

– Не можна говорити, що всі кошти витрачають на облаштування доріг у центральній частині міста. Але якщо ви, скажімо, щонеділі ходите до церкви, то хочеться, щоб до неї була дорога. Вісімдесят відсотків населення рухається з околиці до центру і весь транспорт загального користування їздить основними дорогами.

Читайте також: Героїв УПА: на дорогу знову немає грошей

У той же час багато робіт проводимо і у віддалених районах. Приміром, тепер на Вишкові вулиці, які потребують ремонту, можна порахувати на пальцях. Там взагалі раніше не було жодного дорожнього покриття. Більш критична ситуація на Цукровому. Але знову ж таки ми там щороку і ремонтуємо, і облаштовуємо дороги щебеневим покриттям. Проблематичніше на Малоомелянівському масиві.

Читайте також: Міський голова запропонував ознайомитися з одним із можливих проектів реконструкції проспекту Волі

Цього року плануємо зробити там кілька щебеневих доріжок, де зараз взагалі відсутнє покриття. В районі Дубнівської також будемо проводити роботи.

Проблема з дорогами була і є. Думаю, що найближчих п’ять років її не вирішать. Хоча треба віддати належне тому, що сьогодні називають таким модним словом «децентралізація». Минулого року було десь на 30% більше коштів, які використали зокрема й на дороги та дворові території. Якщо ми колись робили п’ять дворів, то минулого року цифра зросла до майже сорока.

Читайте також: Соборності: чому дворові дороги ремонтують вибірково

Звичайно, не всі мешканці задоволені, бо не всюди вдається за рік зробити ремонт. Якщо на поточний рік у списку немає певної вулиці чи прибудинкової території, то за бажанням мешканці, певна річ, можуть зробити ремонт за свій кошт. Проте там, де критична і складна ситуація з проїздом транспорту, ремонтуватимемо у першу чергу.

На цей рік на капітальний ремонт прибудинкових територій запланували витратити 23 мільйони гривень. Чи визначилися уже зі списком дворів, які потребують ремонту щонайперше? За яким принципом відбувається відбір?

– Загалом ми мали 124 звернення щодо ремонту прибудинкових територій. Сюди входили і депутатські запити, і колективні звернення мешканців. Усі прохання ми задовольнити не зможемо. Обираємо найбільш проблемні ділянки.

А як оцінюєте їхній стан? Здійснюєте виїзди на територію?

– Так, коли отримуємо заявки, виїжджаємо і перевіряємо, яка там ситуація. Хоча і без того приблизно знаємо, про що йдеться. Потім проводимо наради за участю профільних заступників, після чого питання виносять на депутатські комісії. Цього року також створювали погоджувальну раду, до складу якої увійшли усі голови депутатських фракцій. Тобто список не береться з неба.

Проте хай яким перелік був би, його критикуватимуть, бо всі побажання врахувати неможливо. Хтось буде розказувати, що там живе дядько, там сват, там брат, але не може бути у 800 дворах у кожного свата і брата. Усе відбувається прозоро. Свою думку можуть висловити як депутати, так і мешканці.

У жовтні в дворі на вулиці Степана Бандери, 13 планували покласти асфальт. Завезли шматки асфальту і обіцяли завершити роботу найближчим часом. Проте поки що покриття не доробили. Коли збираються завершити роботу?

– Двір на Степана Бандери є у планах на цей рік. Туди завезли відфрезерований б/у асфальт для того, щоб замостити глибокі вибоїни. Сподіваємося, що роботу вдасться завершити. Минулого року чотири двори із запланованих лишилися невідремонтованими. Тепер їхній ремонт перший на черзі.

На вулиці Конякіна, 10-А ще влітку не могли відремонтувати дорожнє покриття у зв’язку із проведенням теплових робіт у дворі навпроти. Чи завершили уже роботи? Якщо ні, то чому і коли планують заключний етап?

– Тоді ремонтували теплотрасу, яка проходить вздовж всього двору 10, 10-А і 12, 12-А будинків. Повністю заміняли теплопровід. Роботи виконували працівники «Луцьктепло». На жаль, підприємство минулого року стикнулося з серйозними фінансовими проблемами, тому роботи були відтягнуті в часі.

Наразі біля 10 будинку асфальтне покриття зробили повністю. Біля 12 також зробили пішохідну доріжку, а місце, де проходить теплотраса, засипали піском та щебенем для того, щоб пройшла природна осадка. Коли погодні умови дозволять, виконаємо асфальтування.

Наприкінці минулого року ремонтували шляхопровід біля «Там-Таму». Чи планують ремонт інших мостів та шляхопроводів і яких саме?

– Відремонтували не лише шляхопровід на проспекті Перемоги. Мости, як і люди, бувають молоденькі, а бувають і старі, які треба лікувати. Мостів у нас доволі багато – більш як десять. Усі вони потребують уваги, тому що їхнє руйнування може привести до непоправних наслідків. Мали серйозні проблеми з пішохідною частиною мосту на вулиці Рівненській. Там були провали, через них потрапляла вода. Наприкінці року були змушені ремонтувати його першочергово. Проте роботи ще не завершені.

На капітальний ремонт мостів цього року виділили п’ять мільйонів гривень. Може, це буде трохи несподівано, але найбільш проблемним виявився міст, який веде на Ківерцівську. Там місцями оголилися опори, арматура буде іржавіти, відбуватиметься пониження несучої здатності. У деяких місцях також є суцільне випадання деформаційних швів. Крім того, у цій зоні були смертельні випадки, бо люди проходять через залізничні шляхи. Тому зараз розробляємо можливість облаштування для пішоходів безпечного проходу через міст. Плануємо також завершити пішохідну частину моста на вулиці Рівненській.

Частою проблемою, на яку скаржаться мешканці, є незакриті люки. Хто повинен за цим стежити? Куди жителям потрібно звертатися, якщо помітили «небезпечну яму»?

– Куди діваються кришки – не секрет. Одні під впливом часу руйнуються, інші – під впливом «металістів» потрапляють до пунктів металозбору. Кожна мережа має свого власника, який має її обслуговувати. Якщо жителі побачили, що десь цього не дотримуються, потрібно звертатися до служби на номер 15-80, де цілодобово на зв’язку знаходиться диспетчер. Він приймає заявки і відправляє їх тим підприємствам, які відповідають за утримання певного колодязя. У крайньому випадку на час, поки не знайдуть кришку потрібного діаметру, люки закриють бетонною плитою.

Читайте також: Молоді: відчинений люк шукає свого господаря

На яких територіях цього року передбачено будівництво мереж зовнішнього освітлення?

– Перелік ще не сформували. Будуватимемо у першу чергу нові мережі на вулиці Ветеранів, освітлити плануємо також частину вулиці Гущанської та Новочерченську. На деяких вулицях проведемо ремонт мереж, а також замінюватимемо світильники на світлодіодні, так як це зробили на вулиці Винниченка та на проспекті Молоді. Цього року заміну плануємо на вулиці Глушець в частині Центрального ринку до вулиці Паркової і з’єднаємо з вулицею Винниченка. Крім того, хочемо освітлити близько 50 пішохідних переходів.

Читайте також: На весь Луцьк працює лише 9 електриків, – головний інженер «Луцьксвітла» Анатолій Грабаровський

Що передбачає закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»? Чи означають зміни практичну ліквідацію «жеків»?

– У законі про ліквідацію «жеків» не вичитав. Зміни полягають у тому, що мешканці мають визначитися, чого вони хочуть: створити орган самоуправління – ОСББ, будинковий комітет чи вибір уповноваженого. На бажання мешканців, вони мають право укласти договір на обслуговування. Уповноважений від будинку чи голова ОСББ приймають рішення, хто їх обслуговуватиме: «жек», приватна структура чи ОСББ буде справлятися самостійно. Залежно від того, яку кількість будинків на обслуговування отримає «жек», буде видно, в якій іпостасі він опиниться завтра. На сьогоднішній день ми маємо більш як 200 будинків, що створили ОСББ. Є і такі, які створили ОСББ, але уклали договори з «жеками».

Читайте також: Як створити об’єднання співвласників багатоквартирних будинків

А що ви як директор департаменту житлово-комунального господарства порадили би мешканцям у цьому питанні?

– Мені важко на це відповісти однозначно. «Жеки» – можна сказати, пережиток минулого, ОСББ – більш прогресивна форма. Проте об’єднанню треба створювати умови. Для цього має бути підтримка держави, а вона навпаки переклала на людей повну відповідальність за будинок. Ми відпускаємо будинки у самостійне плавання і дай Боже щоб там був добрий хазяїн. Взагалі у цьому питанні багато залежить від керівника. Тобто ленінський принцип діє: кадри вирішують все.

У місті чимало будівель знаходиться у занедбаному стані: на вулицях Підгаєцькій, Ковельській, Івана Франка, Плитниці, Братковського, Богдана Хмельницького. Як боротися з недобросовісними власниками, якщо будинок приватизований?

– Проблема стара, як світ. Ми маємо частину будівель, які свого часу викупили або продали особам, які мали намір щось побудувати на ділянці, але потім змінили плани. Якщо будинок знаходиться у занедбаному стані, пробуємо розшукувати власників і заставити привести територію до ладу або знести будівлю. Коли це не вдається зробити, будинок можна перевести у комунальну власність, але тільки через суд. Був час, коли ми безплідно боролися з незаконно встановленими гаражами. Тепер їх просто зносять. Якщо людей почати штрафувати, або забирати ділянки в комунальну власність, можливо, удасться навести лад.

Спілкувалася Оксана ВЛАСЮК

Коментарі
15 серпня
Вчора
13.08.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин