Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

«Населення задоволене медичною допомогою у місті», – головний медик міста

16:49 08.02.2016
951

Управління охорони здоров'я – чи не найважливіше серед управлінь міста. Воно забезпечує потребу городян у профілактиці та лікуванню хвороб, а також умовами охорони здоров'я. Аби краще вникнути у діяльність усіх відомств та ознайомити городян з їхніми керівниками, Район.Луцьк публікує рубрику «Інтерв’ю з чиновником».

Микола Якимчук на посаді начальника управління працює з червня 2015 року. Чиновник добре знає, що розказати про управління, вказав на здобутки та недоліки у сфері охорони здоров'я Луцька.

– Як змінилася робота місцевих медичних закладів за останні кілька років?

– Відповідно до державних завдань щодо реформування галузі охорони здоров'я був взятий напрямок на зміщення пріоритетів надання первинної медико-санітарної допомоги. Головна мета такої роботи – наближення пунктів до жителів міста у межах пішохідної доступності. У 2013 році щодо цього питання провели відповідну роботу на сесіях міської ради, влаштовували громадські слухання. Згодом на сесії міськради прийняли рішення «Про план дій щодо реформування центрів первинної медико-санітарної допомоги у Луцьку на 2014- 2015 роки».

– Що змінилося після ухвалення цього рішення? Чи відкрили у Луцьку нові медичні установи?

– З 1 липня 2014 року почав функціонувати «Луцький центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» на вулиці Бенделіані, 7. У склад цього закладу ввійшли окремі амбулаторії практики сімейної медицини у мікрорайоні Вересневий, а також сімейне відділення дитячої поліклініки, що на вулиці Львівській, 63. Створили й амбулаторію на вулиці Стрілецькій, яка обслуговує жителів району Вишків. Ще є внутрішня амбулаторія на вулиці Бенделіані, що обслуговує жителів району підшипникового заводу.

Наступним кроком було те, що відповідно до рішення міської ради поліклініки № 1, № 2 і №3 було перейменовано на Центри первинної медико-санітарної допомоги. Це зробили тому, що Україна, а зокрема й наша область, взяла участь у проекті Світового банку щодо удосконалення медичної допомоги, а його координатори вимагали таких змін. У складі «Центру первинної медико-санітарної допомоги» є дві внутрішні амбулаторії на проспекті Волі, а також амбулаторія загальної практики сімейної медицини у районі залізничного вокзалу. Також плануємо спорудити амбулаторії в інших районах міста: на вулицях Дубнівській, Червоного Хреста та Наливайка.

– Як до таких нововведень ставляться городяни?

– Населення задоволене, що медична допомога стала ближчою. Навіть у межах міста треба було затратити хвилин 20–25, щоб приїхати із вокзалу на Київську площу. Безпосередньо на роботу лікарів та медичних сестер це теж впливає позитивно. Є відповідні накази, які регламентують діяльність таких центрів та амбулаторій. Вони передбачають навантаження на лікарську посаду для сільської та міської місцевості. Звичайно, лікарі мусять мати відповідну кваліфікацію. Ті, хто закінчував університети, раніше можуть пройти курси перекваліфікації та отримати сертифікати. Студенти відразу проходять інтернатуру із спеціалізації.

– Ще одне нововведення,яке може з'явитися у державі: страхова медицина. Розкажіть про перспективи такої практики у Луцьку.

– Перехід на медичне страхування – це один з основних елементів реформування. Це потрібно, щоб збільшити надходження коштів у галузь охорони здоров'я та покращити якість медичної допомоги. На жаль, бюджетне фінансування зараз не може забезпечити всіх вимог сучасності щодо медичної галузі. Через те, що не вистачає грошей, ми не можемо купити сучасні лабораторні реактиви та нове медичне обладнання. Ті, хто працюють, звичайно, зможуть платити.

Щодо медичного страхування пільговиків, то невідомо, чи буде це поєднання вкладів державних і приватних медичних фірм, чи ні. Ще одна проблема – безробітні, невідомо, як вони будуть платити за послуги. Є багато різних пропозицій щодо методів страхування, ми часто їх подаємо на розгляд міністерства.

– До речі, про фінансування. Населення, посилаючись на Конституцію, обурюється, що у лікарнях є благодійні внески. Мовляв, у нас медицина безплатна. Як ви можна це пояснити?

– Звичайно, є певна розбіжність між потребою громадян у медичній допомозі та коштами, які держава може виділити. Якщо у Польщі виділяють більш як дві тисячі доларів для однієї людини на охорону її здоров’я, у Норвегії – сім тисяч, в США – близько п’яти тисяч,то в Україні – півтори тисячі гривень. Це суттєва різниця. Розвиваються медичні технології, персонал активно навчається, а бюджет лише на 60% забезпечує потреби галузі. І основна маса цих коштів йде на зарплату. Люди,звичайно, незадоволені.

Не варто забувати, що 49 статтею Конституції декларується, що медицина безплатна, однак є й 94, яка говорить, що всі видатки забезпечуються відповідно з бюджетом на конкретний рік. Якщо опустити руки, і нічого не робити, ті самі люди будуть знову обурені. Тому й медики просять за можливості дати благодійний внесок. Інакше, принаймні у нашому місті, неможливо. Однак у нашому місті благодійні внески чи не найдешевші в Україні. Це інвестиція громадян у власне здоров’я. Люди мають думати про те, як не довести себе до хвороби.

– У 2015 році закінчилися місцеві державні програми «Репродуктивне здоров'я» та «Імунопрофілактика населення». Що було зроблено у їхніх рамках та якими будуть подальші дії?

– Ті організаційні заходи, що стосувалися цих розділів роботи, зроблені. Покращилися медичні технології в пологовому будинку. Для цього міська влада провела там ремонтні роботи, зокрема ремонт даху та перехідних галерей між жіночою консультацією та корпусом. Придбали багато нових апаратів, що потрібні для пологового будинку. На жаль, ситуація з програмою імунопрофілактики у державі загалом не виконується, тому що тендерні процедури були проведені не вчасно. Деякі вакцини загалом не мають реєстрації. Немає вакцини проти сказу, протитуберкульозної вакцини БЦЖ та інших. Але за даними міністерства, тендери незабаром проведуть і препарати закуплять.

– Яка ситуація із фінансуванням пільгових категорій громадян?

– Протягом останніх років зростає сума коштів, яку виділяє міська влада на оплату лікарських засобів пільговим категоріям громадян. Якщо у 2013 році виділили лише 500 тисяч гривень, у 2014 – 800 тисяч, а в 2015 – 1 мільйон 800 тисяч. Цьогоріч сума виросла аж до 4 мільйонів. Окрім того, 2 мільйони 500 тисяч гривень виділено Департаменту соціальної політики для надання адресної допомоги пільговикам. На жаль, вартість ліків невпинно зростає, тому я завжди раджу займатися профілактикою хвороб.

– Однією із найбільших проблем сучасності є серцево-судинні хвороби. Чи вважаєте ви доцільним побудову реабілітаційного центру для таких хворих у Луцьку?

– Так, серцево-судинні хвороби займають впродовж останніх років перше місце за рівнем захворюваності та смертності, зокрема у працездатному віці. Підтримка таких хворих найперше залежить від держави. Ми не знаємо, на якому рівні фінансування будуть вторинний рівень медичної допомоги: чи залишиться це на місцевих бюджетах, чи буде на обласному. У планах реформування цей рівень має перейти до області. У профілактиці серцевих захворювань зросте відповідальність лікаря загальної практики. Він стане основним координатором стану здоров'я, порадником , який допоможе запобігти захворюванню. Відомо, що профілактика у нашій країні є значно дешевшою.

Щодо реабілітаційного центру,то це проблема не лише Луцька, а й усього регіону. В області ті люди, які перенесли інфаркти та інсульти, лікувалися в санаторії «Лісова пісня». Однак можливості фонду соціального страхування в останній рік стали обмеженими. Як буде в подальшому, не відомо. Була задумка щодо колишнього санаторію «Круча» на вулиці Дубнівській. Але він потребує значних коштів для реконструкції та пристосувальних робіт.

– А яка ситуація у Луцьку з лікуванням бійців АТО та їхніх родин?

– Цією категорією займається військовий госпіталь. Демобілізовані лікуються в обласному госпіталі інвалідів війни. Там створено центр лікування неврологічних патологій, до речі, зовсім нещодавно, 26 січня. За інформацією головного лікаря, їхніх можливостей вистачає. Там введено посади медичних психологів. За програмою допомоги часникам АТО такий психолог працював і у «Центрі первинної медико-санітарної допомоги» на Київській площі. Цій категорії та членам їхніх сімей надають цілковиту перевагу.

У бюджеті міста виділено кошти для оплати лікарських засобів та витратних матеріалів при стаціонарному та амбулаторному лікуванні. Окремо виділені кошти для вагітних жінок бійців АТО. Бійці не скаржаться на лікарів , а це свідчить про те, що медичні працівники розуміють важливість надання їм повної допомоги. Сподіваюсь, це ми будемо робити і у наступному році.

Спілкувалася Олена ЛАУЩЕНКО

Коментарі

?

21:44 08.02.2016

В поліклініці №1 з хворих пільгової категорії вимагають гроші за аналізи...

Реаліст

21:35 09.02.2016

*Населення задоволене*-ви дружите з головою?

я в шоці

08:31 11.02.2016

Ви вже геть з розуму посходили?!В медичних закладах без грошей навіть дихнути не можна, а ви "задоволені"!!!!

23 вересня
Вчора
21.09.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин