Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Дослідниця знайшла чудотворну ікону від Наполеона

15:36 04.02.2016
1861

Сенсаційне відкриття зробила викладач Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Тетяна Яцечко-Блаженко, коли вивчала історію рідного села своєї бабусі Марії Шатковської Лисина, яке зараз перебуває у складі Рівненської області. У процесі вивчення дослідниця віднайшла чимало інформації про ікону із зображенням Ісуса Христа і тридцяти трьох хрестів. Один зі списків цієї ікони зараз зберігається у Музеї Волинської ікони і має назву «Христос Боремельський».

– У хатах Боремля й околиць досі можна зустріти паперові гравюри цієї ікони, надруковані в Почаївській лаврі, – розповідає дослідниця. – Із цього чудотворного образу створювали списки для волинських парафіяльних церков. Їх можна і сьогодні побачити у храмах Луцького та Горохівського благочинь, на Козацьких могилах у Пляшевій, у Дубні, Кременці, на Тернопіллі, у самому Боремлі.

Тетянка Яцечко-Блаженко усюди почала шукати інформацію про рідкісну ікону і в польських довідниках натрапила на свідчення, що ікона спочатку знаходилась в Італії на віллі князів Д’Есте.

– Після Італійської кампанії (1796–1797 роки, – ред.) французьких військ полотно потрапило в руки Наполеона І Бонапарта. Він подарував її за бойові заслуги відомому польському генералу, лейтенанту Імператорської армії Вінценту Шептицькому. На початку ХІХ століття генерал одружився із княгинею Констанцією Чацькою, яка проживала разом із батьками у своєму родинному помісті в Боремлі. Шептицький подарував для боремельського костелу дорогоцінний портрет Ісуса, – розповідає науковець, як полотно перекочувало на Волинь із Середземномор’я.

У Боремлі святиня довго не затрималась, адже розпочалось Велике польське постання 1831 року проти влади Російської імперії. До повстання примкнули родина Чацьких і Шептицьких, за що пізніше вельможі були покарані. Маєток у Чацьких був конфіскований, а костел знищений.

– Стараннями місцевого пробоща Домініка Завадського ікона була врятована і потрапила в село Лисин. Ксьондз старанно оберігав святиню, відвів їй окрему кімнату у своєму житлі, бо знав про її чудодійну силу. З появою ікони в селі розпочинаються випадки зцілення від хвороб місцевих жителів, – розказує Тетяна Яцечко-Блаженко.

Завадський ікону відкривав лише при молитві за хворого. Кожен день пробощ прокидався о 4-й годині і молився, о 6-й сповідав прихожан, а об 11-й розпочинав служіння в костелі. Після служби влаштовував сніданок для прибулих здалеку прочан.

– Варшавський архієпископ, святий римо-католицької церкви, виходець із Волині Зиґмунт Щенсний Фелінський писав, як ікона в Лисині зцілила важкохвору доньку його родички, відомої польської письменниці Єви Фелінської. Після кількох відвідин костелу і молитов Завадського дівчинка стала здоровою. Після цього родина Фелінських була частими гостями в костелі, – наводить цікавий епізод дослідниця.

Слава про Лисин ширилася навколишніми містами і селами. За переказами очевидців, у неділю під час служби весь берег Стиру був заставлений возами і кіньми – так багато прихожан прибувало до костелу. Домінік Завадський дуже переживав, щоб його діяльність не була потрактована російською владою як покатоличення населення. Саме тому він ініціював будівництво в селі православного храму. У 1849 році в Лисині з’явилась православна церква, названа іменем святого Івана Богослова. Більшість коштів для церкви виділив ксьондз разом із католицькою громадою. Це було зроблено і з метою збереження костелу від конфіскації в майбутньому, на користь православних.

Один зі списків образу «Несення хреста» поповнив фонди Волинського краєзнавчого музею ще у 1988 році. Реставрацію полотна виконала викладачка Волинської православної богословської академії Лариса Обухович. Саме вона зняла пізні записи ХІХ століття і відкрила оригінальний живопис 1776 року. Цікаво, що Лариса Обухович є уродженкою Боремля, і саме їй в руки потрапив цей чудотворний образ.

Наталка ПАХАЙЧУК (газета «Сім’я і дім»)

Коментарі

Лучанин

18:16 04.02.2016

Ще один привід зайти в наш прекрасний Музей волинської ікони і приклонитись.

Тимчасово італієць

19:47 04.02.2016

Родина д'Есте італійці, а якраз в Італії дуже популярна традиція Via Crucis (хресна дорога). «Хресна дорога» — дорога страждань, життя, повне стійко перенесених лих. Цей обряд в Італії відбувається звичайно під час Великого Посту. Картини на тематику "Несення хреста" були в таких європейських художників як Ієронімус Босх, Сімоне Мартіні. Тематика ікони і справді не волинська.

Олена

19:16 05.02.2016

Як добре, що вдалось зберегти таку цінність, реставратори молодці, що відновили.

Читач

15:32 06.02.2016

Музей волинської ікони безцінний для Волині. Добре, що свого часу його в нас створили.

Житель Боремля

16:05 06.02.2016

В Боремлі до цього часу є скульптура Ісуса Христа з терновим вінком, який несе хрест на собі. Місцеві приклоняються й вірять в силу образу. Легенди про ікону чув від старожилів. Версій є багато про ікону. Одні кажуть, що приснилась священнику, а тут бачте інша версія. Цікаво.

26 вересня
Сьогодні
Вчора
24.09.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин