Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Андрій Куликов у Луцьку
Андрій Куликов у Луцьку

Відомий журналіст розповів у Луцьку, як відмовитися від брехні та 300 тисяч доларів

10:51 05.09.2018
305

Про те, як не вестися на інформаційні провокації, де межа між неправдивою і несправжньою новиною та як відмовитися від 300 тисяч доларів – розповідав у Луцьку відомий український журналіст Андрій Куликов. Зустріч із медійником відбулася у рамках проекту «Школа свідомого громадянина» від Громадянського Руху «СВІДОМІ».

Під час лекції, яку модерувала телеведуча Галина Падалко, говорили про правильне споживання інформації. Поряд з тим модераторка розпитувала спікера про особисте: дитинство, родину, формування поглядів і перші кроки у професії.


Журналісти Район.Луцьк зібрали для Вас найяскравіші цитати лекції.

Андрій Куликов народився у звичайній родині службовців.

«Родина як родина. Радянські люди. Батько воював у Великій Вітчизняній Війні, яка для нього назавжди залишилася «вітчизняною». Коли на початку 80-х я почав вступати до компартії, він спитав, чи я знаю,чому він свого часу не вступив.

Батько був механіком наземного обслуговування літаків. Щовечора вони з військовими товаришами слухали радіо зведення. Радінформбюро повідомляло, що на протяжній лінії фронту за день напружених боїв було знищено 60-80 літаків ворога, і всього кілька літаків радянської авіації. Тим часом тільки до нашого полку не поверталося з бою 5-6 літаків.

Ще тоді я для себе зрозумів: пропаганда бреше, і якими не були б їх благі наміри, то наслідки бувають згубні в першу чергу для тих, хто організовує її. Батько з товаришами не припинили битися, але згодом не хотіли мати надто близького контакту із тими, хто в такі важкі часи їм брехав».

Навчання на Факультеті міжнародних відносин та міжнародного права у Києві також приніс своєрідний урок Андрію Куликову.

«Людина, яка буває дискримінатором, дуже часто буває дискримінована, і навпаки. На факультет не брали радянських дівчат. У нас були іноземки, а жодної радянської не було. Чомусь всі боялися, що вони «вискочать» заміж за іноземців.

Я був дискримінатором, бо за інших рівних обставин на моєму місці могли навчатися розумні, талановиті дівчата з Радянського Союзу. Але одночасно я був дискримінований, бо був позбавлений товариства радянських дівчат».

Працювати за спеціальністю після закінчення університету не вийшло. Тому Андрій Куликов розвантажував вагони, давав приватні уроки англійської і географії. Тоді у нього саме мала народитися дитина. У той час йому і запропонували попрацювати у галузі, до якої раніше він не мав жодного стосунку. Кореспондент відділу пропаганди одної радянської газети. Там він освоїв три основні правила радянської журналістики:

  1. Не пускають у двері – лізь у вікно.
  2. Якщо події, на яку тебе відрядили, нема – створи її.
  3. Брехня на користь радянської влади – то свята правда.


Сьогодні він користується тільки першим правилом.

«Якщо приміряти на себе наслідки обману – то стає зрозуміло, що інших обманювати не потрібно».

Після того, як Андрій прийшов на телебачення, почалися пропозиції хабарів. Він завжди відмовлявся. За словами журналіста, краще не випробовувати себе і не питати, скільки пропонують, адже хто його знає, де там поріг…

«За два тижні роботи мені запропонували перший хабар – 30 тисяч доларів. Тепер я вже знаю, що треба просто одразу казати «ні». А тоді мені було цікаво. Я чув багато легенд про ці суми.

Найбільше, що пропонували – це 300 тисяч доларів. Але тут втеча – найкраща стратегема. Краще себе не випробовувати».

Про те, як уникнути маніпуляцій і впливу звичайним споживачам новин, Андрій говорить:

«Варто забути термін «фейк», забути термін «пост правда». Це все новомодні вигадки того, що існувало давним-давно. Я виріс в країні фейків. Брехливі новини – вони бувають двох видів: неправдиві і несправжні. Неправдиві – там, де повідомляють про те, чого нема. Несправжні це ті, в яких значення надається явищам та подіям, які насправді такого значення не мають. Несправжні новини нам часто подають як факти. Кожен має навчатися бачити сенс за тими фактами-цифрами, що нам озвучують. Так можна уникнути омани».

На прохання модераторки Галини Падалко журналіст озвучив кілька порад, які допоможуть стати медіасвідомим:

  1. Не обмежуйтесь читанням заголовку. Ідіть далі.
  2. Якщо це дуже суперечливе повідомлення – ідіть ще далі. Шукайте першоджерело.
  3. Подивіться на вихідні дані. Якщо їх нема – то це спеціально створені сторінки і сайти для просування новини.
  4. Ставте собі запитання : кому це вигідно?

Розмова з Андрієм Куликовим – одна з найбільш особливих для ведучої Галини Падалко.

«Особисто для мене Андрій є найбільш скромною людиною з надзвичайно глибокими знаннями та компетенціями і прекрасними людськими якостями, яких я коли-небудь зустрічала. Не можу не відмітити надзвичайну актуальність нашої розмови. Особливо з огляду на поширення соціальних медіа, в яких інформація таргетується і подається відповідно до твоїх попередніх запитів, що створює інформаційний вакуум. Саме тому тема про фейки і те, як правильно вибудовувати свій інформаційний простір - дуже важлива», – пояснює Галина.

Це уже восьма зустріч у рамках проекту «Школа свідомого громадянина».

«Головною ідеєю, метою, завданням і можна сказати місією «Школи» є формування нової генерації людей: активних, відповідальних та цілеспрямованих. Людей, які, навчаючись, зможуть потім застосувати здобуті знання на практиці. Зможуть вносити корективи у розвиток свого міста, області та країни загалом. Я чую відгуки людей та бачу їхню реакцію одразу після заходу. Вона позитивна, а це - головний показник. Крім того, будучи куратором Соціальної прогами Громадянського Руху «СВІДОМІ», в рамках якої відбувається тісна співпраця з молоддю Луцька, я із впевненістю можу сказати, що когорта таких ентузіастів збільшується, і це найголовніше», – розповідає кураторка проекту Христина Назар.

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 096 165 53 25 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]

Коментарі
24 вересня
Сьогодні
Вчора
22.09.2018
21.09.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин