Спека, промови та хачапурі: у Луцькому НТУ вітали першокурсників

Посвята у першокурсники – найтрадиційніша традиція українських ВУЗів. Урочиста мить перетворення світлих, наївних і трохи боязких абітурієнтів у розгублених, невпевнених і все ще боязких студентів.

Волинські виші також не залишаються осторонь цієї традиції. Вона тут має свій шарм і неповторну атмосферу.

Спекотний обід вівторка, 4 вересня минув у Луцькому НТУ у пошуках дерева. До них тут бігли всі: горді батьки та численні родичі, знуджені братики і сестрички, втомлені викладачі, впевнені старшокурсники, журналісти, чиновники, священики та продавці випічки. Всім знайшлося місце у прохолодній тіні верб та каштанів. Всім, крім власне винуватців свята. Вони довжелезною шеренгою із гелієвими кульками простягнулися від стін рідного вузу – і аж до галявини, на якій їх, власне, всі і чекали.

Студенти чекають, поки їх урочисто покличуть

Батьки видивляються своїх і фільмують цей зворушливий момент посвяти

Комусь пощастило сховатися під деревом

Та тільки не першокурсникам

На невисокому затіненому подіумі стоять почесні гості, під широкими вербами грає військовий оркестр, збоку доноситься запах кулешу. Ведучий запрошує першокурсників. Вони урочисто виходять – у футболках обраного факультету, з гербом попереду -  на залиту сонцем територію.

- Ось бізнес пішов. І технологій, промовляє чиясь спостережлива мама.

- А наш який? – питає у жінки ще одне її чадо, серед сотень студентів і кульок видивляючись брата чи сестру.

- Будівництва, відказує жінка, і направляє погляд вдалину, де урочисто крокує майбутній український будівельник.

Студенти вибудовуються у звичну зі школи лінійку так, щоб «переднім рядам» було видно почесних гостей. Студентів-першокурсників цього року назбиралося 2030, а тому навіть найширококутніший об’єктив журналістів не зміг би повністю охопити їх. А проте пильне і турботливе око ректора Петра Савчука не оминуло увагою нікого.

Від шкільної лінійки не втечеш

Саме з привітань ректора і розпочалася офіційна частина посвяти. За доброю луцькою традицією, найперше Петро Савчук звернувся до «Його Високопреосвященства та всечесних отців», і вже потім до батьків, і власне до першокурсників. За доброю традицією університету, побажав успіхів у навчанні, стати добрими спеціалістами і таке інше.

Ректор Петро Савчук

Почесні гості

Оригінальнішою видалася промова губернатора Олександра Савченка. І хоча традиційне звернення до отців та преосвященств ніхто не скасовував, голова Волинської ОДА запропонував першокурсникам уявити себе губернаторами та губернаторками. А поки вони уявляли, журналістка Район.Луцьк подалася до «задніх рядів», що саме ховалися у тіні. Звідти Олександра Савченка було майже не видно. І чули вони далеко не все за безтурботними студентськими розмовами.

Голова Волинської ОДА Олександр Савченко

Так Олександра Савченка видно із «галерки»

Коли ж наша кореспондентка повернулася ближче до сцени, Савченко саме говорив про заробітчан, які, попри численні нарікання, відправили додому рідним більше грошей, ніж Міжнародний валютний фонд. Але майбутнім українським бізнесменам, технікам, будівельникам та дизайнерам не варто хвилюватися, адже, за словами очільника області, влада саме працює над тим, щоб створити їм всім робочі місця в Україні.

Після життєствердної оптимістичної промови Олександра Савченка на сцену запросили музиканта відомого артиста, очевидно, вельми популярного у молодіжних колах, адже зустріли його на сцені щирими оплесками. Адам Горбатюк виконав для першокурсників пісню «Волинь».

Адам Горбатюк

«Фан-клуб» артиста

Після музиканта на сцені співали священики. Владика Михаїл подякував студентам, які настільки тверді у вірі в Україну, що не спокусилися на принади закордонних вузів, і довіряють вітчизняній освіті та науці.

«Батьки, сміливо можете залишати тут своїх дітей», - закликав владика Михаїл. І разом з іншими священнослужителями помолився за нових студентів.

Тим часом більше сотні гостей посвяти тулилися в тіні дерев та біля наметів з їжею та прохолодними напоями. Маленькі діти втомлено просили хачапурі, а новоспечені студенти по черзі прибігали до мам за водою.

Без води у таку спеку - ніяк

Поки урочистості тривають, пекарня пропонує хачапурі

Найпопулярніша локація свята

Програма продовжилася, а проте наші журналісти покинули посвяту трохи раніше. В мікрофон саме співали «Я не проживу без тебе це життя», горді батьки вели прямі трансляції, під сонцем тихо в’янула красива арка з живими квітами.

Жоден ширококутний об'єктив не допоможе

Прекрасна арка в'яне під сонцем

У тіні дерев збоку від «центральної сцени» на першокурсників саме чекали їх старші колеги-студенти. Вони приготували своїм наступникам цікаві завдання, печиво з передбаченнями та креативні фотозони. Та проте, за сценарієм, печиво ще на кілька виступів залишиться незайманим, а передбачення – не прочитаними.

Тим часом на першокурсників чекають їхні старші колеги

Вони пригтували багато сюрпризів

І цікавих розваг

У прохолоді дерев вони очікують «братів своїх менших»

Із великою кількістю розваг

Смаколиків

Та передбачень

Мудро, чи не так?

Текст і фото – Людмила РОСПОПА