Артем Запотоцький: «Дехто лобіює інтереси бізнесменів і найбільше прикро, що це представники не старого режиму»

19 Січня 2016, 14:20
3380

Артема Запотоцького лучани пам’ятають як активіста Майдану, що дістав поранення на вулиці Інститутській під час буремних революційних подій. Нещодавно лучани довірили йому представляти громаду та обрали депутатом міської ради сьомого скликання. Юрист з десятирічним стажем, Артем Запотоцький розповів Район.Луцьк про реальну ситуацію у міськраді, найбільші проблеми міста та те, яким бачить Луцьк через кілька років.

– Для більшості лучан ви відомі як активіст Майдану...

– На жаль, так вийшло (усміхається).

– Попрацювавши у міській раді та побачивши систему з середини, можете сказати, що жертви Революції виправдані?

 Чесно кажучи, поки що не можу сказати нічого конкретного. Підтвердити чи спростувати, що щось змінилося, поки не готовий. Багато популізму, він нікому не потрібний. Хто хоче, той подивиться прямі трансляції засідань і сам усе побачить. Деякі речі, про які говорять, суперечать здоровому глузду. Дехто лобіює інтереси бізнесменів. І знаєте, найбільше прикро, що це представники не старого режиму.

– Як рідні ставляться до депутатства? Вам не важко поєднувати роботу у «Континіумі», сімейне життя та діяльність у раді?

– Рада за великом рахунком багато часу не забирає. Це тільки певні труднощі для моїх рідних, бо потрібно допомогти мене туди занести, а депутати допомагають спуститися. Все інше не змінилося. На роботі нормально до цього ставляться, бо я все одно працюю на дому за комп’ютером. А для своєї сім’ї я знайду час у будь-якому випадку.

– Знайомі вже почали звертатися зі своїми проблемами та проханнями допомогти?

– Так. Ми тут усі маємо особисті взаємини, бо я тут народився, виріс і живу вже 36 років. Мої друзі живуть у кооперативному будинку, вони ставили лічильник і зателефонували, щоб зробити це скоріше. Все законно, просто просили пришвидшити процес і звернути увагу на ті чи ті речі. Вони не просили коштів, преференцій, чи ще чогось.

– З депутатством приходить і публічність, легко було звикнути до постійної уваги ЗМІ?

– Для мене взагалі нічого не змінилося, все залишилося, як було. Єдине, що в оточенні, з якими я спілкуюся, є певні незручності, коли починається сесія або засідання комісії. До ради я їду на машині, а дальше прошу когось із депутатів, з яким я у хороших стосунках, щоб допомогли мені вийти із автомобіля.

2

– На які стадії знаходиться зараз процес вашої реабілітації?

 У мене є приміщення, яке мало бути гаражем. Там займаюся тим мінімумом, який мені дозволяє мій стан. Кулю вже вирізали, але залишаються пошкодженні сухожилля та м’язи. Жартую, що можу підпрацьовувати у гідрометцентрі, бо дуже відчуваю зміну погоди. А взагалі мені допомогло те, що раніше активно займався спортом. На роботу ходив пішки, в обід встигав прийти поїсти та повернутися назад. А коли приходив ввечері, то намагався прибрати подвір’я та вийти погуляти з песиком і сином. Те, що я за собою слідкував, підтримував фізичний стан, допомогло мені зараз.

– У Луцьку багато проблемних місць, куди важко дістатися людині з обмеженими можливостями. Як з цим боротися?

 Я був в Ізраїлі чотири місяці і хочу сказати, що розвинені країни в першу чергу дивляться на потреби людей з обмеженими можливостями, всі інші справляться і так. Тобто якщо ви зробили нормальний з’їзд тротуару для того, щоб можна було пересікти провулок, не думаю, що здоровій людині буде проблематично переступити. Це не винятково проблеми людей з обмеженими можливостями. Мама,  яка гуляє з дитиною на візочку, – та ж сама історія.

– Як таку проблему можна вирішити у Луцьку? 

 Це питання більше до минулих керівників відповідних відділів міської ради. По 80% пандусів, які побудовані у місті, нереально потрапити до приміщення. Наприкінці весни – на початку літа хочу посадити на візки  представників комісій і «Луцькмістобуда» і всіх інших, які давали згоду на проекти. Хочу,  аби вони подивилися на пандуси і самі по них заїхали, бо там зайти неможливо, не щоб піднятися на візку.  Хотів би, щоб вони спочатку спробували, а потім приймали рішення.

– Перед виборами ви говорили, що одним з напрямків депутатської діяльності бачите ремонт доріг та прибудинкових територій. Чи передбачаються якісь ремонтні роботи за рахунок нового бюджету?

Чудово розумію, що, окрім мого округу, є інші округи. Не можна тягнути одіяло тільки на себе, бо місто велике. Потрібен пропорційний розподіл бюджету. У нас в центрі міста прибудинкові території в жахливому стані. Взагалі якщо взяти 17 округ, по якому я балотувався та став представником громадськості, то він включає в себе 10 чи 12 дворів,  де є багатоповерхові будинки. Все інше – вулички з одноповерховими будинками, як та, на якій я живу. Вказувати чи просити, щоб все зробили водночас, –  неможливо і нереально.

Жахливий стан на вулиці Вавілова, 5. Я  їхав на візку і мало не випав. Не уявляю, як мама,  яка везе дитину на візочку,  із цим справляється, бо там колеса просто відлітають. Так само на вулиці Світлій. Потрібен пропорційний розподіл бюджету. Дасть Бог, зроблять один-два двори і виділять на це кошти з бюджету – дякую і за це. У наступному році підемо далі. Я поясню свою позицію і відразу казав, що нічого не обіцяю, буду старатися це робити. Але не брав на себе обіцянок, які неможливо виконати.

– А як щодо проблем міста? Які питання варто було б вирішити вже цього року?

 По-перше, багато залежить від бюджету. Місто не має грошей, щоб замінити старі комунікації із опалення, постачання гарячої води, теплоносія для опалення приміщень житлових будинків. Є проект, але питання в тому, чи справді ЄБРР виділить гроші. Будемо сподіватися, що ці гроші розумно використають.

Потрібно замінити труби, старі котли, що мають низький ККД. Якщо одна котельня опалює два будинки, її можна замінити на модульні котельні. Так само, якщо котельню взагалі не використовують її можна продати, а кошти використати на модернізацію інших. Але це думка, як воно буде насправді, ще до кінця не розумію, час покаже.

– Яким ви бачите місто через кілька років, що хотіли б змінити?

 Насамперед – це урбаністичний центр. Наголошую – урбаністичний. Це так історично сталося, що є райони з одноповерховими будинками. Приміром, свій будинок я звів із нуля, на це пішло десять років. А будинок, в якому  народився і виріс, був побудований ще 1926 року. По вулиці багато таких старих будинків. Тут, звичайно, не доцільно робити масштабні забудови і нікого відселяти не будуть. Але в подальшому потрібно мінімізувати приватну забудову, котеджну, садибну. І переходити на багатоповерхові будинки, але європейського типу. Не потрібно нам будувати коробки, розроблені ще за царя гороха. 

2

З депутатом розмовляла Софія СІЧКУН
 

Хочете бути першими на районі? Підписуйтесь на наші новини у спільнотах Facebook та Вконтакте.

Коментарі
19 Січня 2016, 21:00
<p>бл** от як цю п***ь можна було вибрати в депутати?</p>
Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024
20:39