Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Луцька мозаїка
Луцька мозаїка

Історія луцьких мозаїк з минулого сторіччя

20:38 23.07.2018
656

Мистецька традиція мозаїки у Луцьку нерідко слугувала пропагандистським цілям, але все ж часто репрезентувала високу художню думку і стала пам’яткою минулого.

Про це в інтернет-виданні Хроніки Любарта пише Маша Пилипчук.

Більшість луцьких мозаїк «дожили» до 2018 року і досі залишаються декоративними елементами міського простору. На сьогодні вдалося ідентифікувати 9 адрес із мозаїками і близько 20 мозаїчних полотен у місті.

Імовірно, однією з перших мозаїк у вуличному декорі Луцька 60-х років була композиція на спортивну і наукову тему на фасаді будівлі, відомої зараз як колишній кінотеатр «Зміна» архітекторів В. Маловиці, Р. Метельницького, К. Юровської. Зі слів художника Леоніда Хведчука, це була перша монументальна робота Віктора Шингура після його приїзду до Луцька у 1964 році.

Коли запитуєш лучанина/лучанку про найвідомішу луцьку мозаїку, то зазвичай негайною відповіддю є: «Мозаїка на ДТСААФі!». Дійсно, це велика композиція включає два мозаїчні полотна на двох крайніх фасадах будівлі, розташованої на одній із активних транспортних «артерій» міста – проспекті Перемоги, 1. Виконав її Василь Гура, директор Волинських художньо-виробничих майстерень Художнього фонду УРСР у 70-их роках минулого сторіччя. Орієнтовно на той період припадає і час створення цієї композиції, яка чудово витримала випробовування десятиліть.


Зображення мозаїки Василя Гури на фасаді ДТСААФу увійшло до книги фотографа, дослідника Євгена Никифорова Decommunized: Ukrainian Soviet Mosaics – результату його трирічної фіксації мозаїк 1950-1980-их у більш як 150 українських містах.

Авторству художника-монументаліста Миколи Куценка належать дві декоративні композиції. У 1982-1983 роки – від задуму, через етапи обов’язкового узгодження «нагорі» до втілення – Миколою Федоровичем була створена рельєфна мозаїчна композиція «Дороги» на фасаді будівлі тодішнього Управління магістральних доріг №10 (тепер це Служба автомобільних доріг у Волинській області), що на вулиці Рівненській, 52б.


За цією ж адресою на вулиці Рівненській знаходиться також мозаїка Віктора Шингура, котра була реалізована дещо раніше – в кінці 70-х років. Вона зроблена у верхній частині фасаду головного офісу служби, або ж «контори» – так цю будівлю називали в радянські часи. Високі густі ялини закривають ці декоративні композиції від вулиці Рівненської, тому побачити їх можливо лише безпосередньо потрапивши на територію установи.

У 1983 року Микола Куценко у співавторстві з Володимиром Марчуком реалізував свою другу луцьку мозаїку – це декоративний фонтан «Рибки» (1984 рік) на території колишнього Луцького меблевого комбінату, що на вулиці Ковельській, 68а. Як зараз виявилося, мозаїка «Рибки» Миколи Куценка і Володимира Марчука була першою і досі є єдиною смальтовою мозаїкою на Волині.



Ще одна фасадна мозаїка на традиційну тему спорту знаходиться на території колишнього електроапаратного заводу на вулиці Рівненській. Дуже полегшує пошукову роботу «увіковічене» ім’я автора у нижній частині зображення. Творчий тандем волинських художників-монументалістів Зіновії та Миколи Рубанів в кінці 80 років активно працював також над декоративним оформленням багатьох зупинок міжміського сполучення на Волині, як і багато інших відомих сьогодні волинських художників, а тоді – працівників художньо-виробничих майстерень. Але в Луцьку це єдина мозаїка авторства Рубанів.


І знову спортивна тематика! Вона виявилася найпопулярнішою в практиці луцьких монументалістів радянського періоду. На фасаді та в інтер’єрі спортивного залу Луцького вищого училища архітектури та будівництва №2 – мозаїки авторства заслуженого художника України Леоніда Литвина. До речі, сам мистець любить спорт, і в багатьох своїх малярських роботах втілив захват красою досконалого людського тіла.


З невеликого числа луцьких інтер’єрних композицій з використанням мозаїки вдалося зафіксувати діючий декоративний акваріум у вестибюлі Центру наукової і технічної творчості учнівської молоді на вулиці Чорновола, 3. Він дбайливо доглянутий працівниками центру, прикрашений квітучими вазонами, і в акваріумі навіть плаває зграйка декоративних рибок! За словами, колишнього головного художника Фонду Валерія Розбицького, автором є художник-монументаліст Геннадій Тарасенко. Керамічні елементи були виконані луцькою скульпторкою Іриною Дацюк.

Друга інтер’єрна мозаїчна композиція прикрашає сходові приміщення Центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів на вулиці Кравчука, 6. Це приміщення дитячого закладу, тому декоративні композиції на відповідну тему: родина лелек покидає гніздо і розкриває крила назустріч польоту в майбутнє. Час створення – 80-ті роки, період інтенсивної забудови нових мікрорайонів Луцька. Ідентифікувати автора панно можуть допомогти лучани, котрі цікавляться, пригадують чи мають точні відомості про нього.

Дізнавайтесь останні новини Луцька першими.

Стежте за нами у , Google+ та Instagram. Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!

Коментарі

лучанин

22:42 23.07.2018

Ух ти!!!!!
Живемо як кацапи і нічого не знаємо

22 вересня
Сьогодні
Вчора
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин