Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Завідувач відділення неврології Волинської обласної клінічної лікарні Ольга Шульга
Завідувач відділення неврології Волинської обласної клінічної лікарні Ольга Шульга

Лікарка з Луцька пояснила вплив емоцій на людський мозок

21:33 23.07.2018
2175

Завідувачка відділення неврології Волинської обласної клінічної лікарні Ольга Шульга дослідила вплив емоцій на розвиток розсіяного склерозу.

Ольга Шульга стажувалася у Німеччині, США, Великобританії, Китаї, Австралії. Її неодноразово кликали працювати за кордоном, але завжди щось стримувало. Протягом п’яти років вона досліджувала групу людей із розсіяним склерозом та з’ясувала, що розвиток хвороби частково пов'язаний з тим, як пацієнт її сприймає. За своє дослідження неврологиня отримала нагороду в конкурсі «Нагорода «Санофі» молодим науковцям за дослідження в медицині». Крім цього, Ольга Шульга вперше організувала у Луцьку Школу молодих неврологів, аби допомогти волинським лікарям налагодити комунікації між собою.

Про вплив емоцій на людський мозок та неврологію в Україні поспілкувалося Радіо Свобода.

Ольга навчалася у Львівському медичному університеті імені Данила Галицького, спочатку цікавилася нейроінфекціями, потім судинною патологією головного мозку, поки остаточно не зосередилася на неврології – розсіяному склерозі та демієлінізуючих захворюваннях (група захворювань нервової системи, при яких ушкоджується мієлінова оболонка нервових провідників).

Найбільше випадків розсіяного склерозу на Волині

Ольга Шульга досліджує цю хворобу вже десять років. Розповідає, що причинами розвитку розсіяного склерозу можуть бути генетична схильність, кліматичні фактори або ж інфекція.

Для Волині характерна висока вологість та обмаль сонячного світла, що сприяє частим випадкам розсіяного склерозу. Тож Волинь лідирує в Україні за поширенням розсіяного склерозу.

«Цією хворобою частіше за все хворіють молоді люди. На сході України це трапляється з людьми у віці 18-20 років, у легшій формі. Натомість на Волині розвиток хвороби починається в 30-34, але важче, агресивніше. Жінки хворіють в 2-3 рази частіше, ніж чоловіки. Загалом розсіяний склероз може бути легким, а може прогресуючим, коли постійно стає гірше. Погіршення настає завжди, питання лише, коли і на якому етапі», – розповідає Ольга Шульга.

Вона слідкувала за пацієнтами з розсіяним склерозом протягом п’яти років і виявила вплив психоемоційних реакцій на атрофічні зміни головного мозку.

Вплив настрою на розсіяний склероз

Ольга Шульга провела проспективне (таке, що йде наперед) дослідження своїх пацієнтів.

Це означає, що лікар взялася вивчати хворих (за їхньої згоди) із клінічно ізольованим синдромом розсіяного склерозу і не знала, який результат очікуватиме її через кілька років.

Клінічно ізольований синдром розсіяного склерозу означає, що у людини з’явилися лише перші прояви хвороби, однак, за статистикою, склероз розвинеться не у всіх, а у двох із трьох пацієнтів.

Лікарка проаналізувала 23 структурних зміни мозку і з’ясувала, що у людей, які мають шокову реакцію на діагноз синдрому розсіяного склерозу, атрофія мозку відбувається швидше. Найшвидше уражається мозолисте тіло – структура, що з’єднує дві півкулі мозку.

Атрофічні зміни – це зміни в мозку, які з часом розвиваються у всіх людей в процесі старіння, але через розсіяний склероз прогресування атрофії відбувається в 2-3 рази швидше у молодих людей. Вони впливають на пам'ять, увагу, здатність приймати рішення.

«Протягом п’яти років ми спостерігали, в кого розвинеться хвороба, а в кого ні. На діагноз «розсіяний склероз» кожна людина реагує по-різному. У когось це тривога, хтось каже, що життя закінчилося, хтось реагує полегшенням, мовляв, «нарешті я знаю, що зі мною сталося», хтось все заперечує і каже, що лікуватися не буде. Коли ми дослідили цю залежність, то помітили, що процеси атрофії найзначніші при шоковій реакції. В тому числі у пацієнтів, що мали виражену тривогу, швидше розвивалася інвалідність», – каже Ольга.

Недооцінені емоції

Ольга розповідає, що лікарі зазвичай не мають достатньо часу, щоб оцінити емоційне тло пацієнта. Але висновок її дослідження очевидний – раціональна фармакотерапія і психологічна корекція емоцій на етапі клінічно ізольованого синдрому можуть покращити якість життя пацієнтів.

Результати свого аналізу невролог готує до публікації та очікує рецензій колег.

На думку Ольги, з пацієнтами повинні працювати клінічні психологи, які мають досліджувати поведінку пацієнтів і контролювати їхній емоційний стан.

«Коли до мене приходить пацієнт, я часом пропоную консультацію психолога чи психіатра, але, як правило, люди відмовляються. Дуже мало хто готовий. Люди звикли звертатися з таким до сім’ї, друзів, священника. Але це не завжди допомагає, тим більше, якщо враховувати, що емоції здатні впливати на структурний стан мозку. Звичним є твердження, що структура мозку впливає на емоції. Але ми довели зворотню залежність», – каже неврологиня.

Над аналізом досліджень Ольга працює у позаробочий час або у вихідні.

«Проводити це спостереження було складно. З іншого боку, якщо п’ять років працюєш з пацієнтами, ви перетворюєтеся на дружню сім'ю. Вже вони між собою кумами стали», – жартує лікарка.

Можливості, які потрібно вміти використовувати

Ольга Шульга стажувалася у Німеччині, США, Великобританії, Китаї, Австралії. Гранти на навчання почала шукати ще в студентські роки. Перший грант на стажування отримала у Австрії.

«Можливості сьогодні є. Я подавалася туди, куди не можна було подаватись. Наприклад, у США програма була для австрійців. Коли гранти були тільки для громадян Євросоюзу, я вважала, що я також житель ЄС. Для деяких програм я була надто молода. І я подавала заявки туди щороку, аж поки мене не брали. Треба просто вміти доводити, чому треба вкладати гроші саме в тебе, і бути дуже наполегливим», – розповідає Ольга.

Її неодноразово кликали працювати за кордоном, але завжди щось стримувало, зрештою, зараз Шульга не має бажання їхати з України.

«Я працюю у звичайній лікарні, не є традиційним науковцем. Моя основна робота – лікувати людей. В Україні мені комфортно, бо я працюю в одній із найкращих лікарень України. Так, я маю один проект, з яким я хотіла би попрацювати в лабораторії, щоб це було пов’язано з тваринами. Маю пропозицію в одній із клінік Лондона. Можливо, поїду на певний час, якщо виграю грант», – розповідає Шульга.

Ольга Шульга підкреслює, що неврологія – цікава, невивчена і дуже перспективна наука. Понад 90% неврологічних захворювань вилікувати повністю – неможливо. Їх можна стримати і зупинити прогрес.

«Неврологія дуже розвивається і є великі результати у лікуванні тих захворюваннях, які вважалися цілком невиліковними. Неврологія цікава тим, що ти дуже чітко знаєш, на якому етапі і в якій структурі мозку є ураження. Єдине питання – що ми майже ніколи не знаємо, чим воно спровоковано», – розповідає Ольга.

Школа молодих неврологів у Луцьку

Сім років тому Ольга Шульга вперше організувала у Луцьку Школу молодих неврологів, аби допомогти волинським лікарям налагодити комунікації між собою.

Якщо все починалося із місцевих молодих лікарів, то зараз до Луцька приїжджають фахівці з усієї країни.

Кожен учасник має підготувати презентацію з одним особливим клінічним випадком зі своєї практики та обговорити його з колегами.

«Ідея з’явилася тому, що я усвідомила, що протягом багатьох років у мій розвиток вкладалися різні люди та організації, які часто взагалі не мали жодного стосунку до України. Я подумала, чому я не можу зробити так само для когось? За роки існування школи її учасниками були понад 200 спеціалістів і їхній рівень щороку зростає. Сьогодні понад 60% учасників відмінно знають медичну англійську мову – і це великий прогрес», – каже невролог.

Фінансують школу різні благодійні фонди, але з цим, каже Ольга, щороку складніше.

Лектори з України та світу виступають для молодих українських неврологів безкоштовно.

«Сподіваюся, школа сприяє розвитку неврологів і вони залишаться працювати в Україні», – зазначає лікар.

Дізнавайтесь останні новини Луцька першими.

Стежте за нами у , Google+ та Instagram. Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!

Коментарі
26 вересня
Вчора
24.09.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин