ТОП-50 впливових лучан. Частина 1

Вони визначають те, як живе наше місто. У їхніх руках – або влада, або гроші, або статус морального авторитета, або медійні механізми впливу на тисячі лучан. Одним словом – можливості перетворювати в дію власні рішення щодо життя окремих галузей, а то й цілого міста Луцька.

«Топ впливових», який підготувала редакція інтернет-видання «Район.Луцьк», вийшов дещо особливим. Ми намагалися визначити тих, хто живе і діє саме у міській «системі координат», уникнувши обласного чи й всеукраїнського масштабу. То – перша в історії місцевих медіа спроба суто міського рейтингу впливових. Себто не просто впливових лучан, а лучан, які мають вплив на життя у Луцьку.

Власне, з цього і випливає та формула впливовості, яку використовували автори рейтингу під час його підготовки. Передусім, до уваги бралися представники сфер політики, влади, бізнесу, культурного та медійного середовища. Саме у цих сферах приймаються найважливіші «міські» рішення – щодо роботи комунальної сфери міста, його розбудови, зміни інфраструктури, вибору представників влади, інвестицій, створення робочих місць, формування громадської думки тощо.

Оцінюючи впливовість кожного потенційного фігуранта, ми враховували такі фактори.

По-перше, ту кількість людей, на яких має вплив кожна персона. То можуть бути і безпосередні підлеглі людини, і його виборці, і читачі газети, редактором якої вона є, і прихильники її творчості – залежно від галузі.  При цьому в якості коректуючого коефіцієнту використовувався рівень сили впливу. Очевидно, що у директора заводу на своїх підлеглих він вищий, аніж у співака – на шанувальників його творчості.

По-друге, при визначенні впливовості лучанина враховувався такий фактор як фінанси, які або є власністю персони, або нею контролюються. Тут закономірність прямолінійна і зрозуміла: більше грошей – більше можливостей для впливу.

По-третє, ми враховували до яких і до скількох середовищ належить персона, вплив якої оцінюється. Усі ми не раз ставали світками успіху бізнесмена, який вирішував стати політиком. У такому випадку фактори його впливу просто накладаються і підсилюють один одного. У редакції навіть жарт з’явився: якщо колись мер міста буде мати у власності промисловий завод, писатиме пісні, по неділях читатиме проповіді у храмі, а у будні дні вестиме новини на місцевому телебаченні – його впливовості ніхто не переплюне))

Іншими двома факторами, які вплинули на оцінювання впливовості людей, стало те, наскільки людна протягом 2015 року використовувала свій вплив, а також рівень її моральної авторитетності.

Кожен з цих факторів оцінювався відповідною кількістю балів, пісня чого середній бал по усіх факторах і визначав місце у ТОП-50.

Результати нашої роботи – до вашої уваги і обговорення нижче.

1. Микола Романюк, 57 років, Луцький міський голова

Перше місце у рейтингу впливових лучан чинному Луцькому міському голові забезпечила перемога на місцевих виборах. Попри скандал із відімкненням гарячої води у місті та агресивну передвиборчу кампанію прямих конкурентів Микола Романюк зміг здобуту підтримку більшості лучан у другому турі виборів.

Про його впливовість також свідчить й той факт, що на останніх виборах саме він очолив президентську політичну силу БПП «Солідарність». Також варто не забувати, що колишній банкір Микола Романюк підтримує дружні стосунки з відомими бізнесменами міста та навіть країни, які готові сприяти вирішенню його проблем.

Посада Луцького міського голови робить Миколу Романюка ключовою людиною, коли мова йде про прийняття управлінських рішень, що в цілому вплинуть на життя міста.

Можна стверджувати, що рік для Миколи Романюка завершився успішно і попри прогнози багатьох, він зумів знайти спільну мову з політичними опонентами, яких тепер більшість у міськраді.

2. Олександр Товстенюк, 38 років, голова правління Фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк»

Після поразки на останніх місцевих виборах «намісник Ігоря Палиці у Луцьку» припинив активну публічну діяльність. Проте це аж ніяк не свідчить про те, що він втратив вплив на представнкиів політичної партії «УКРОП». Також варто не забувати, що саме ця політична сила здобула більшість у Луцькій міській раді та тісно пов’язана з діяльністю Фонду, який він очолює.

Певний авторитет та позитивний імідж серед населення міста йому забезпечують «Офіси розвитку кварталів», які активно співпрацюють із співвласниками багатоквартирних будинків та здатні впливати на формування громадської думки мало не у кожному дворі.

Серед ще одних важелів впливу Олександра Товстенюка – підконтрольні волинські ЗМІ, зокрема рейтинговий сайт інформаційного агенства  «Волинські новини».

3. Ігор Чорнуха, 37 років, генеральний директор ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536»​

Впливовість Ігорю Чорнусі забезпечує посада генерального директора ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536» та давні зв’язки його батька Віктора Чорнухи, який кілька десятиліть впевнено забудовував місто Луцьк.

Рік, що минає, не був для Ігоря Чорнухи успішним у політичному плані, адже він не став депутатом Волинської обласної ради. Проте його бізнес й надалі процвітає. Наразі майже завершилося будівництво багатоквартирних будинків на Набережній, 8,10 та Кримського, 6. Цього року компанія розпочала втілювати у життя ще два проекти житлових комплексів у місті – на проспекті Перемоги та Арцеулова, 12.

Крім того, ПАТ «Луцьксантехмонтаж №536»-  традиційний фаворит для Луцької міської ради, коли мова йде про будівництво чи реконструкцію об’єктів за бюджетні кошти. Відтак цього року саме спеціалісти будівельної компанії займалися реконструкцією Палацу учнівської молоді та завершили облаштування вольєрів у Луцькому зоопарку.    

4. Петро Пилипюк, 44 роки, керівник компанії «Модерн-Експо»

Фото: pravda.lutsk.ua

Петро Пилипюк очолює одне з найуспішніших підприємств міста Луцька «Модерн-Експо». Підприємство виготовляє торгові стелажі, холодильне обладнання, касові бокси, «рішення» для товарів в магазинах на АЗС, обладнання з нержавіючої сталі. Вироби компанії експортують до 54-х країн світу. Серед клієнтів такі відомі бренди, як «Пепсі» «Макдональдс» та «Кока-кола».

Крім того, «Модерн-Експо» має представництва у Парижі, Дубаї, Любліні, Берліні, заводи в Україні та Білорусі.

Неймовірний успіх підприємства та його лідерські позиції на ринку забезпечують генеральному директорові компанії широкі можливості для впливу як на місцеву владу, так і на бізнес-середовище міста. До того ж саме Петро Пилипюк очолює Регіональну раду підприємців у Волинській області. А такж є співзасновником благодійного фонду "Волинь 2014" - одного з небагатьох місцевих фондів, який справді займається чистою благодійністю без політичного піару.     

5. Ігор Лапін, 46 років, народний депутат України

Народний депутат України Ігор Лапін, який балотувався до Верховної Ради від Луцька, у 2015 році проявив себе менше, ніж у попередньому. Однак це аж ніяк не зменшило його впливовості серед соратників із місцевої «Самооборони» та політикуму. Про це свідчать хоч б часті візити нардепа до Луцька на ключові події для міста. Наприклад, Ігор Лапін завітав до Луцької міської ради у виборчу ніч під час підрахунку голосів на місцевих виборах, не оминав нагоди бути присутнім під час призначення нових чиновників на керівні посади, активно підтримував бійців 51-ї бригади, над якими відбувався черговий суд.

Ігор Лапін у минулому - боєць батальйону «Айдар». Власне на цьому від збудував свою передвиборчу кампанію у 2014-му, зумівши перемогти кандидата від групи «Приват» - Ірину Констанкевич. Свій вплив він підсилив підтримкою одного з місцевих новостворених інтернет-видань.

Депутатські повноваження нардепа також додають ваги персоні Ігоря Лапіна. Він входить до «Народного фронту», обіймає посаду першого заступника  голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації, а також є членом Комітету ВР з питань правової політики та правосуддя. У депутатському доробку Лапіна 25 законопроектів, більшість з яких стосувалася обороноздатності України та запобіганню російській агресії.

6. Володимир Горгут, 60 років, перший заступник голови правління Волинської облспоживспілки

Фото: p-p.com.ua

Володимир Горгут вже 20 років працює на різних посадах споживчої кооперації Волинської області. З 2011 року він займає посаду першого заступника голови правління Волинської облспоживспілки, серед активів якої Варшавський, Центральний та Худобо-фуражний ринки, де облаштовано майже 4 тисячі торгових місць.

Постійні скандали навколо цих ринків, кримінальні справи, судові тяганини щодо землі та власності – все це роками супроводжує діяльність спілки та її керівників, але аж ніяк не стає їм на заваді й надалі розпоряджатися долею головних торгових площ міста.

Найбільше пристрастей у цьому році розгорнулося навколо оренди земельної ділянки для обслуговування Центрального ринку. У лютому 2015 року депутати Луцькради продовжили договір оренди на 2 роки. Проте у травні стало відомо, що Волинська облспоживспілка через суд продовжила оренду ділянки терміном на 5 років. Нарізі судова тяганина триває.

Аби краще уявити можливості та вплив Володимира Горгута також варто зважати на те, що Волинська облспоживспілка об’єднує 11 райспоживспілок, 4 районних споживчих товариства, 67 споживчих товариств. На сьогодні в системі споживчої кооперації області працює понад 2,5 тисячі осіб. Офіційні річні обсяги товарообігу перевищують 200 мільйонів гривень.       

7. Володимир Цибульський, керівник «СКФ Україна»

Фото:4vlada.com

Володимир Цибульський - ще один успішний представник місцевого бізнес-середовища та вже понад 10 років незмінний керівник «Луцького підшипникового заводу», який нині входить до корпорації «СКФ». Спеціалізується компанія на виробництві роликових конічних та голчатих підшипників, компонентів підшипників та має широкі ринки збуту в країнах СНД, Європи, Америки, Азії. На луцькому заводі працює близько півтори тисячі людей.  Річні обороти компанії вимірюються сотнями мільйонів гривень.

Володимир Цибульський безперечно має авторитет та вагу серед свої колег та місцевих чиновників. Він частий представник громадських дорадчих органів при офіційних установах, у близьких стосунках з міським головою Миколою Романюком..

Крім того, бізнесмен очолює Волинське обласне об’єднання Федерації роботодавців України, яке представляє інтереси 29 організацій роботодавців, до яких входять 523 підприємства Волинської області. На підприємствах, які входять до членських організацій Волинського обласного об'єднання організацій роботодавців працює близько 41 тисячі працівників.

8. Андрій Разумовський, 31 рік, директор будівельної компанії «Інвестор»

Фото: volyn.tabloyid.com

…Напередодні Дня Незалежності луцький міський голова Микола Романюк демонстрував журналістам видання «Район. Луцьк» проект благоустрою майданчика біля знаменитого Дому скульптора Голованя. Бруківка, акуратна стела, облагороджений берег річки – виглядало все сучасно і цивілізовано. «І що – зробите ще в цьому році?..»  поцікавилися репортери. «Ну, якщо Разумовський не відмовиться зробити – тоді так!» - запевнив міський голова.

Андрій Разумовський став відомий загалу, коли у 2010 році обрався  депутатом Луцької міської ради від партії «Сильна Україна». Після подальшого злиття цієї політичної сили з Партією регіонів Разумовський першим з міських регіоналів демонстративно покинув фракцію ПР. Пояснив, що робить це «на знак протесту проти політичної ситуації в країні».

Схоже, з політичною кар’єрою чоловік вирішив зав’язати, зосередившись натомість на кар’єрі бізнесовій. Сьогодні він очолює будівельну компанію «Інвестор», яка зводить котеджні містечка, а також є співзасновником компанії-виробника цементної плитки  «БетонБрукСервіс». Сьогодні його структури реалізовують цілий ряд проектів у місті.

Про Разумовського уже давно не говорять як про сина свого батька – власника і очільника будівельної компанії «Луцький домобудівельний комбінат» Руслана Ваймана. І хоч батько, ясна річ, «дав путівку» синові саме у будівельний бізнес, все ж той зумів стати самостійним «суб’єктом впливовості», здобувши авторитет вправного бізнесмена і компетентного  будівельника.

9. Михаїл (Зінкевич), митрополит Луцький та Волинський УПЦ Київського патріархату, 49 років

Вплив митрополита Луцького та Волинського УПЦ Київського патріархату Михаїла серед громади міста у році, що минає, помітно зріс. В першу чергу це пов’язано з революційними подіями в країні, під час яких Михаїл займав активну проукраїнську позицію. І якщо в області й досі переважають приходи УПЦ Московського патріархату, то луцькі віряни все частіше заходять на молитву саме до Свято-Троїцького собору, який є резиденцією митрополита.

Жодне офіційне свято у Луцьку не обходиться без напутнього слова Михаїла, він частий гість й на світських заходах.

Цей рік для митрополита закінчується скандалом навколо будівництва на території старого кладовища біля Свято-Троїцького собору, де 24 грудня розпочали споруджувати невідомий об’єкт. Це вже не перший такий випадок навколо собору. Однак Михаїл й надалі продовжує розбудовувати храмовий комплекс, незважаючи на законодавчі обмеження, що свідчить про його здатність домовлятися із міськими й обласними чиновниками та вміння залагоджувати незручні конфлікти.

10. Ігор Коцан, 55 років, ректор Східноєвропейського університету імені Лесі Українки

Керівник одного з найбільших вищих навчальних закладів міста та області, Східноєвропейського університету ім. Лесі Українки, має неабиякий влив у місті, про що свідчить його десятилітнє перебування на посаді ректора університету та дружні зв’язки з багатьма впливовими лучанами.

Ігор Коцан має тісні стосунки з нинішнім головою Волинської обласної ради та олігархом Ігорем Палицею, який активно допомагає йому покращувати інфраструктуру університету. І хоч ректор публічно відмежовує себе від політики, мало не у кожній адміністративній будівлі вузу можна знайти інформаційні стенди про благодійний фонд «Новий Луцьк», який пов'язаний з політичною партією «УКРОП».  До слова, у 2015 році перед місцевими виборами університет за підтримки фонду Палиці завершив реконструкцію стадіону «Ядро» на вулиці Ярощука.

Крім того, СНУ має багато зв’язків з міжнародними та українськими освітніми структурами. Ігор Коцан – голова регіонального представництва Міжнародного благодійного фонду національної пам’яті України у Волинській області, голова науково-координаційної ради Західного наукового центру НАН України і МОН України у Волинській області, президент Українського біофізичного товариства. А серед членів Наглядової ради університету Надзвичайний і Повноважний Посол України в США Олександр Моцик, голова Волинської облради Ігор Палиця, головний редактор газети «День» Лариса Івшина, ректор Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова Віктор Андрущенко.

11. Віктор Корсак, 46 років, голова Ради директорів VolWest Group

Впливовість голові Ради директорів VolWest Group Віктору Корсаку забезпечує його багатомільйонний бізнес.

Група компаній VolWest Group – потужна мережа різноманітних за напрямком бізнесів: торговельна сітка супермаркетів «Наш край», спортивно-розважальний комплекс «Адреналін Сіті», медіа-холдинг «Сім'я і Дім», (газета, журнал, радіо та кілька інтернет-видань), дистрибуційна компанія «SMART Logistics», компанія з продажу теплового, холодильного і кліматичного обладнання «Техно Модуль», Демидівський консервний завод (ТМ «Щедрий кухар»), комп’ютерна академія «Шаг», Шацький молокозавод, мережа піцерій «Тарантелла», компанія-розробник web-рішень SoftWest Group, Бізнес-академія практичного менеджменту та компанія «Кава Груп».

В компаніях, якими керує Віктор Корсак, працює близько 5 тисяч людей не лише у Луцьку, а й у інших обласних центрах України.

Певною мірою успішний старт VolWest Group дав батько Віктора – письменник та багатолітній шеф-редактор тижневика «Сім’я і дім» Іван Корсак. Проте саме менеджмент сина зробив компанію одним із бізнес-лідерів регіону.

12. Андрій Покровський, 40 років, бізнесмен, інвестор, власник розважального центру «Промінь», депутат Луцької міської ради

Андрій Покровський – бізнесмен з багатолітнім досвідом. Ще п’ять років тому його ім’я стійко асоціювалося з місцевим гральним бізнесом, а саме мережею закладів «Альфа-казино». Проте із законодавчими обмеження Андрій Покровський перепрофілювався та впевнено вибудовує імідж добросовісного бізнесмена, який дбає про інших.

Саме Андрієві Покровському належить ініціатива з розбудови «Сіті-Парку» зі скейт-парком та облаштуванням дитячих майданчиків на березі річки Сапалаївки. Також серед його амбітних і важливих проектів – реконструкція кінотеатру «Промінь», яку він здійснює спільно з англійською фірмою-засновником ТЗОВ «РЦ «Промінь».

Цей рік для бізнесмена видався успішним й у політиці. У листопаді 2015 він отримав мандат депутата Луцької міської ради , куди балотувався за квотою президентської політичної сили БПП «Солідарність». Цей факт свідчить про спільні інтереси з чинним Луцьким міським головою Миколою Романюком. Розгортання активної політичної діяльності також є свідченням і того, що Андрій Покровський має амбітні плани щодо подальшого просування своїх інтересів у місті.

Єдине, що залишило у цьому році тінь на іміджі бізнесмена-політика, це поява на території «Сіті-Парку» скульптури Андрія Кузьменка (Скрябіна), яка була виконана не зовсім вдало. В емоційному пориві лучани нарікали не лише на авторку постаменту Ірину Дацюк, дісталося кілька зауважень й Андрієві Покровському.

13. Ніфонт (Солодуха), Митрополит Луцький і Волинський УПЦ Московського патріархату, 67 років

На публіці керівник волинського відділення УПЦ МП майже не з’являється ще з літа. За неофіційною інформацією він має серйозні проблеми зі здоров’ям. Прихожани «московської» церкви кажуть, що навіть на недільних Літургіях його рідко коли побачиш. Натомість на офіційних заходах УПЦ МП представляє прес-секретар Волинської єпархії Валентин Марчук.

Та все ж авторитет і масштаби впливу Ніфонта лишаються сильними. Межі його «юрисдикції»  вісім районів Волині, майже 400 храмів і десятки тисяч прихожан. Про силу авторитету владики, без сумніву, говорить відносний міжконфесійний спокій на «ввіреній йому території»: керівника відвертої промосковської структури і далі сприймають з пошаною.

Кажуть, і в середовищі «своїх» Ніфонт – один з перших і найавторитетніших. Нічого дивного: очолювати УПЦ МП в одному з західних регіонів,  це мало не як бути «Штірліцем» серед німців, причому чесно зізнаючись: так, я розвідник ))

14. Петро Савчук, 44 роки, ректор Луцького національного технічного університету, депутат Волинської обласної ради

Цьогоріч Луцький національний технічний університет отримав нового ректора – молодого й енергійного. Відтак значущість та впливовість доктора технічних наук Петра Савчука на теренах Волині переоцінити важко. Надто студентам, майбутнім абітурієнтам та їхнім батькам.

Основний пріоритет, із яким прийшов Петро Савчук на посаду ректора, – якість підготовки випускників та їхня конкурентоздатність. Серед стратегічних планів – підсилення технічної складової, відкриття кафедри військової підготовки, підсилення іміджевої складової розвитку вишу та його активне позиціонування на міжнародній арені, особливо в США, завдяки програмам обміну, академічній мобільності та проектній діяльності.

Окрім наукової діяльності, залагодження різноманітних питань у виші, яким Савчуку довірили керувати,  він вирішив балотуватися до обласної ради. У результаті восени 2015 року Петро Савчук став депутатом Волинської обласної ради від УКРОПу.

Тож цілком імовірно, що 2016-й стане ще більш плідним не лише для Савчука особисто, а й для ЛНТУ.

15. Юрій Ольховий, 60 років, власник групи компаній «ЛАД»

«Дорожня революція-2015» у Луцьку не була б можливою без структури, власником якої є Юрій Ольховий. І у цьому, і у попередні 20 років саме «Луцькавтодор» клав асфальт у місті, освоюючи мільйонні бюджети.

Перетворившись у цілу групу компаній, і промовисто назвавшись «ЛАД», структури Ольхового тепер включають у себе «Томашгородський щебеневий завод», «Рафалівський кар’єр»,ТзОВ «ЛАД Бетон», ДП «Луцькавтодор- сервіс», «Гран-Інвест».

Злі язики приписують Ольховому кумівство з колишнім міським головою Антоном Кривицьким як причину успіху у бізнесі. Утім, захід кар’єри Антона Федоровича ніяк не позначився за масштабах діяльності Ольхового.

І навіть скандал зі звільненням Ольхового з посади голови Служби автомобільних доріг у Волинській області у 2010 році не підкосив бізнесмена. Нічого дивного – їздити по рівних дорогах хочуть усі прості смертні. А непрості смертні ще більше хочуть собі цих рівних доріг – не так для своїх авто, як для можливості сказати перед виборцями: «дивіться, це я добився!».

16. Святослав Кравчук, 62 роки, депутат Волинської обласної ради, лідер Волинської організації політичної партії «Наш край»

Фото: volyn.tabloyid.com

Здавалося, що зірка «вічного заступника» Святослава Кравчука вже згасла, але ж ні – цього року він несподівано провів до Волинської обласної ради новостворену політичну партію «Наш край».

Святослав Кравчук у 1994-му – 2006-му працював секретарем Луцької міської ради, першим заступником Луцького міського голови. Після чого мав перерву у своїй кар’єрі міського чиновника, працював в обласній адміністрації. У листопаді 2010 року він знову повернувся на посаду першого заступника мера, яку обіймав аж до 30 березня 2015 року. Крім того, Святослав Кравчук депутат Луцької міської ради кількох скликань – з 1989 по 2006 роки.

Той факт, що політик та досвідчений чиновник працював з трьома мерами – Антоном Кривицьким, Богданом Шибою та Миколою Романюком, говорить про якого неабияку політичну гнучкість та уміння домовлятися.

Крім того, зі Святославом Кравчуком непублічно пов’язують діяльність багатьох місцевих підприємців, деякі з яких перебувають з ним у родинних зв’язках.

Після того, як Святославу Кравчуку  у березні довелося залишити пост першого заступника, відродити власну політичну вагу йому вдалося лише наприкінці року під час виборів до місцевих рад, коли політична сила «Наш край», яка складалася переважно з колишніх «регіоналів», провела під керівництвом Святослава Кравчука до Волинської обласної ради 4-х депутатів. 

17. В’ячеслав Алфьоров, 62 роки, власник холдингу «Волиньторгхліб»

Один з перших луцьких бізнесменів. Який до того ж дотримується принципу «не ставати політиком, а дружити з політиками». Уникаючи усіма способами спроб медійників зробити його персону хоч трохи публічнішою.

У своїх бізнес-активах має, зокрема хлібний завод на «Кічкарівці», готель «Україна», а також скандальний луцький авторинок на Єршова. З останній об’єктом у Алфьорова в 2015 році додалося клопотів: у Луцькраді всерйоз заговорили про потребу ліквідувати проблемний автобазар, відкривши натомість такий же в районі ДПЗ.

Кажуть, що саме через проблеми з авторинком Алфьоров цьогоріч робив усе, аби посилити власне лоббі у місцевих радах. Так, серед кандидатів у депутати були помічені давній друг Алфьорова, екс-мер Луцька Антон Кривицький (балотувався до міської ради від політичної партії «Наш край»), а також директор хлібзаводу на «Кічкарівці» Віталій Бобир. Щоправда ні той, ні той депутатського мандату не завоювали. Втім, є усі підстави вважати, що цими двома креатурами спроби Алфьорова розкласти яйця у різні політичні кошики не обмежилася.

18. Андрій Козюра, 36 років, генеральний директор ТзДВ «Юридична компанія «Ліга права», депутат Луцької місткої ради

Лучанам Андрій Козюра відомий і як депутат двох каденцій поспіль, і як кандидат на посаду міського голови, і як громадський діяч. За основним місцем роботи працює генеральним директором ТзДВ «Юридична компанія «Ліга права».

Його ім’я також пов’язане із будівництвом скандально відомого ТЦ «Буратіно» та відкриттям броварні «Карабас Барабас», а також із знову-таки скандальним початком будівництва житлового комплексу «Егоїст». Козюрі закидають, що чимало справ йому вдається залагоджувати завдяки дружбі й партнерству із сином міського голови Миколи Романюка.

Хай там як, та Козюрі вдається триматися на плаву і в політичній діяльності, і справах бізнесових, а відтак – мати вагу серед впливових лучан.

19. Олег Мерченко, 42 роки, генеральний директор «ПаккоХолдингу»

«ПаккоХолдинг» - то правонаступниця структури, яка до 2007 року звалася «Корпорацією ПАККО», а ще раніше почалася з гуртівень «Волиньпак», перша з яких була відкрита на місці бази «Волиньбакалія».

Олег Мерченко очолив компанію після того, як від справ відійшов її засновник Володимир Мікуліч. Розмір статутного капіталу «ПаккоХолдингу» сягає 200 мільйонів гривень. Холдинг здійснює управління торговою мережею, яка включає в себе понад 70 торгових закладів, у тому числі супермаркетів, гартівень самообслуги. Магазини компанії розташовані практично у кожній області Західної та Центральної України.

Компанія, яку очолює Мерченко, входить у 200 найбільших в Україні. А сам він має заслужений авторитет професійного рітейлора всеукраїнського рівня. Окрім того, Мерченко є співвласнкиом мережі магазинів "23-7", яка активно поширювалася у Луцьку протягом усього 2015 року.

20. Юлія Вусенко, 33 роки, секретар Луцької міської ради

2015-й видався для Юлії Вусенко перенасиченим подіями. Активна громадська діяльність, волонтерство, викладання в університеті, політична кар’єра… Нагадаємо, на парламентських виборах політична партія Об’єднання «Самопоміч» по Луцьку отримала другий результат. Самій Юлії забракло кількох відсотків для того, щоб отримати депутатський мандат.

Втім згодом група активістів волинської «Самопомочі» на чолі з Вусенко ніби-то вирішили відділитися від політичної діяльності та зосередитися на громадській. Хоча вже напередодні виборів до місцевих рад вона офіційно отримала статус керівника волинського осередку «Самопомочі». Незважаючи на колізії та політичні ігри, у Луцькій міській раді – шестеро представників цієї політсили.

Загалом, Юлію Вусенко можна сміливо назвати «несподіванкою року», адже вона стала першою жінкою – секретарем міськради. Доленосна для пані Юлії (сподіваємося, що й для міста) подія сталася 26 листопада 2015 року.

Продовження рейтингу читайте у матеріалах

«ТОП-50 впливових лучан. Частина 2»

«ТОП-50 впливових лучан. Частина 3»

Хочете бути першими на районі? Підписуйтесь на наші новини у спільнотах Facebook та Вконтакте.