Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Заступниця головного лікаря Волинського обласного спеціалізованого будинку дитини, керівник центру ранньої медичної реабілітації дітей, лікар-неонатолог Тетяна Виговська
Заступниця головного лікаря Волинського обласного спеціалізованого будинку дитини, керівник центру ранньої медичної реабілітації дітей, лікар-неонатолог Тетяна Виговська

У Луцьку допомагають дітям з ДЦП за всесвітньо визнаною методикою

19:44 13.07.2018
1346

У зв’язку з реформуванням в обласному спеціалізованому будинку дитини почали впроваджувати нові форми роботи.

Нейророзвиткова терапія, або Бобат-терапія за іменами її винахідників – сучасна методика ранньої фізичної реабілітації дітей, яку застосовують в обласному спеціалізованому будинку дитини. Тут діє центр ранньої медичної реабілітації дітей, в якому щороку медичну та педагогічну допомогу отримують 300-320 дітей.

Україна поступово відмовляється від сиротинців та інтернатів згідно з Національною стратегією реформування інституційного догляду та виховання дітей. Із 2021-го року відправляти до закладів інтернатного, сирітського вже типу не будуть. Вихованням та доглядом займатимуться будинки сімейного типу або патронатні сім’ї, тобто тимчасово уповноважені на період подолання дитино, її батьками чи іншими законними представниками складних життєвих обставин. А з 2026-го року заклади сирітського типу в Україні мають припинити існування.

«Ми до змін готові. Зараз у будинку ми опікуємося 23-ма сиротами. Усі вони – соціальні сироти, усі вони мають батьків, які від них відмовилися або вилучені із сімей через бездоглядність. Проте це – найменше в Україні, тож ми мали можливість облаштувати приміщення та зайнятися іншими формами роботи.

Саме в реформуванні таких сирітських закладів, як наш, ми бачимо шлях до створення центрів раннього втручання, щоби ми взяли на себе дітей якомога раннього віку із проблемами розвитку. Маємо здобутки, персонал вміє працювати з такими дітьми. Діти будинку дитини – це малюки до 4-х років, це ранній вік і ми впевнено почуваємося, готові до зміни нашої діяльності», – розповіла заступниця головного лікаря Волинського обласного спеціалізованого будинку дитини, керівник центру ранньої медичної реабілітації дітей, лікар-неонатолог Тетяна Виговська.

У центрі ранньої реабілітації дітей працюють за медичним та педагогічним напрямками. Співпрацюють лікарі, реабілітологи, масажисти, а також педагоги, психологи, логопеди. Це формат мультидисциплінарної команди. Дитячий лікар-невролог Домка Боярчук каже: робота з кожною дитиною – індивідуальна. Курс реабілітації триває 20-28 днів, в залежності від того, потрібна лише медична допомога дитині, чи й педагогічна.

«Результати досить хороші, кожна дитина після курсу має позитивні зміни. Адже діти раннього віку – вдячні пацієнти у лікуванні, результат яких видно одразу після завершення курсу», – пояснює дитячий лікар-невролог Домка Боярчук.

Бобат-терапія, або нейророзвиткова терапія на сьогодні одна з найбільш визнаних у світі методик реабілітації, в країнах Америки і Європи важається першим за ефективністю. Методику розробили ще в 40-х роках минулого століття Карел і Берта Бобати – дитячий невролог та реабілітолог.

Ця методика здобула визнання як ефективний доведений метод запобігання серйозній інвалідизації дітей, насамперед, з дитячим церебральним паралічем (ДЦП).

Свого часу у будинку дитини була можливість завдяки грантовій підтримці швейцарської організації провести дворічне навчання для фахівців за цією методикою.

«Воно було добре спланованеч. Американські фахівці двічі на рік приїздили до нас і лікарі індивідуально, за різними формами та видами ДЦП займалися з такими дітьми. Потім ми постійно консультувалися через інтернет, мали можливість ставити їм запитання, уточнювати. Оснащення для Бобат-терапії після завершення навчання залишилося у нас, в будинку дитини», – розповіла Тетяна Виговська

Заняття для дітей за педагогічним напрямком намагаються зробити якомога цікавішими, застосовують і казко -, й арт-терапію. Наприклад, Остапчик, якому два роки й сім місяців. Його мама, Оксана Малецька, розповідає: у сина проблеми з мовленням, він не розмовляв. Перші слова вимовив у центрі, після занять. Результат – вже повторює звуки, слова, вимовляє фрази.

У п’ятирічної Ілони – синдром Дауна. Мама, Ольга Денисюк, розповідає, що у дівчинки було фізичне та інтелектуальне відставання – не могла зав’язати шнурівки, застібнути гудзики. Фізично дівчинка дуже розвинулася, під час нинішнього курсу педагоги «підтягують» її розумово.

«Звісно, ми найбільше займаємося дітками нашого будинку, проте, коли почали надавати допомогу й іншим, зрозуміли, що потреба надзвичайно велика. Ми розуміємо, що коли приходять до нас діти на реабілітацію, а ми відмовляємо і кажемо, приходьте через рік, бо місць нема – це погано. Кожен день для такої дитини має значення. Тому відколи до нас перестануть поступати діти на постійне перебування, ми хочемо розширити можливості для надання ранньої реабілітаційної допомоги всім дітям», – відзнчила Тетяна Виговська, -

Лариса АНДРІЙЧУК

Читайте також: «Лише ремонтом не обмежимось», – новий головний лікар волинської інфекційної лікарні. ІНТЕРВ'Ю

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]

Дізнавайтесь останні новини Луцька першими.

Стежте за нами у Twitter, Google+ та Instagram. Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!

Коментарі
23 вересня
Вчора
21.09.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин