Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Микола Романюк: «Часто кажу лучанам: давайте дітей запитувати! Їм у цьому місті жити!»

11:42 19.08.2015
1579

Напередодні Дня міста «Район.Луцьк» поспілкувався з міським головою Миколою Романюком. Попри святковий привід для розмови питання вийшли буденними і проблемними: про гарячу воду, зношені труби, нестачу грошей і перспективу виборів у місті. Втім, сам Микола Ярославович запевняє, що оптимізму не втрачає: каже, був би в країні мир і спокій, а лучани раду собі дадуть. Про реалії і майбуття міста – у подальшій розмові...

…на початку якої Микола Романюк заявив: «Знаю, про що питатимете передусім. Про гарячу воду, еге ж?»

– І про неї теж. Але хочемо не забути і про холодну. Справа в тому, що останнім часом почастішали скарги на тиск води в крані. Кажуть, слабшає. Чому?

– Все просто: через спеку останніх тижнів. Це загалом характерно для міст Західної України. Збільшилося використання води. Люди частіше приймають ванну чи душ, а в приватному секторі – активніше поливають городину. Тому тиск в окремих місцях ненадовго може падати.

Але це тимчасово, для Луцька загалом це не проблема. Об’єм води, необхідний для життєдіяльності міста, ми забезпечуємо повністю. Є навіть законсервовані, резервні свердловини, які можна в будь-який час задіяти.

До речі, кілька років тому в Луцьку почали встановлювати обладнання, яке дозволяє мешканцям багатоповерхівок отримувати воду цілодобово. Таким чином вирішували проблему недостатнього тиску води вночі у частині квартир. Цю проблему вирішили?

– Ви говорите про міську програму «Обладнання підвищувальних насосних станцій міста Луцька приладами для регулювання тиску води у внутрішньобудинкових мережах», розроблену у 2012 році. Скоріше за все, у цьому році ми її завершимо.

Там проблема в чому? Насоси качають воду у будинки. А вночі, коли споживання води зменшується, насос створює надмірний тиск і руйнує мережу. Є така проблема в частині будинків. Через це насоси відключають. Але тим самим створюють іншу проблему – вода вночі перестає подаватися повністю.

Для цього кілька останніх років на електродвигуни насосів ми почали встановлювати так звані частотні перетворювачі, які дозволяють вирівняти тиск у водоводі. Більшість проблемних будинків ми уже забезпечили безперебійним водопостачанням. А це 9 489 квартир, де води вночі не було з часу їх побудови.

– Усе ж про гарячу воду. Коли її чекати лучанам?

– Гаряча вода буде. Сподіваюся, її включать на наступному тижні (розмова відбувалася у пʾятницю, 14 серпня, ред.). Для цього все зроблено, погоджено на державному рівні, за що, зокрема, дякую голові ОДА Володимирові Гунчику, а також міністру енергетики Володимирові Демчишину.

Пригадайте, чому відключили гарячу воду. У нас була заборгованість за газ – 59 млн грн. Станом на 18 серпня поточна заборгованість «Луцьктепло» перед НАК «Нафтогаз Україна» – 23,2 млн грн. І все одно з цього 28,5 млн – це борг населення. Ми не маємо іншого виходу, як просити лучан розрахуватися з боргами, а постачальників – реструктуризувати Луцьку цей борг, давши час на його погашення. Іншого виходу немає.

Я знову й знову дякую тим лучанам, які вчасно платять за комуналку. А тих, хто не платить, вкотре прошу: не створюйте проблем для інших. Звісно, тривають суди, але тим, хто платить, від цього не легше…

Утім, воду в переважній частині міста увімкнуть і вимикати не будуть. Але частина тепломереж ще на ремонті. Тому води в деяких будинках тимчасово не буде.

– Як іде підготовка до опалювального сезону?

– Ситуація складна. «Луцьктепло» не має достатньо коштів для профілактичних ремонтних робіт на котельнях і в мережах. Більшість «зʾїдають» енергоносії, а також зарплати працівників. Хоча на підприємстві і так 3-денний робочий тиждень, оптимізовано все, що можна.

Хоча це все ж наші проблеми, і ми їх будемо вирішувати. Справа лучан – вчасно оплачувати комунальні послуги. Справа міської влади – організувати безпроблемний опалювальний сезон.

Місто, як може, допомагає «Луцьктеплу». Бюджет виділив минулоріч 2 млн 800 тис. на котельню на альтернативному паливі біля міської лікарні. Але ні підприємству, ні місту грошей на заміну усіх зношених мереж не вистачить. Тому шукаємо, звідки залучити кошти.

– До слова, яка ситуація з грошима від Європейського банку реконструкції і розвитку, про які уже кілька років ведеться мова і які мають піти саме на модернізацію наших котелень і тепломереж?

– Ви про кредит у 10 мільйонів євро і гранд у 4 мільйони від ЄБРР? Практично на рік затримали проблеми, які виникли в країні. Але на сьогодні процес уже на фінальній стадії. Триває визначення фірми-консультанта, яка буде супроводжувати весь проект. Перші реальні кроки з утілення цього проекту, перші тендерні закупівлі маємо зробити десь у листопаді цього року.

А робота планується там масштабна. Модернізація котелень, заміна бойлерних, встановлення нових пальників на всі котли, встановлення додаткових котлів, ліквідація підвальних котелень, які ще у Союзі визнали небезпечними… За рахунок гранду ми ставимо котельню на альтернативному паливі на Боженка, яка дасть нам можливість в теплу пору року повністю забезпечити мікрорайон гарячою водою, без використання газу. Також у 200 будинках будуть встановлені індивідуальні теплові пункти.

Якщо все вдасться, зможемо щороку економити до 14 мільйонів кубів газу. Аби ви розуміли масштаби, в найхолодніший місяць зими усе місто Луцьк використовує близько 12 мільйонів кубів. Тому економія буде відчутна.

– Щодо ремонту доріг. Інколи складається враження, що у місті ремонтують тільки основні вулиці, забуваючи про дороги на околицях…

– По-перше, основні вулиці, якими їздить громадський транспорт, справді потребують першочергового ремонту. А по-друге, казати, що про дороги на околицях забувають, – неправильно. Десятки менших вулиць відремонтовані. І ще більше десятка треба ремонтувати.

Я – противник ямкового ремонту. Асфальт у ями кладеться той самий, дорогий, а зими він може не «пережити». Тому кожна вулиця мусить дочекатися нормального ремонту. Поки що комунальники можуть засипати великі ями – тимчасово, аби безпечніше було їздити.

Усі ремонтні роботи ведуться згідно із затвердженим депутатами міської ради переліком. Думаю, у жовтні департамент ЖКГ підготує звіт, що у місті зроблено і що ще повинні зробити. Аби лучани знали.

А якщо озирнутися – робота величезна зроблена. Усі вʾїзди в місто нормальні. Хіба на Ківерцівській за років два доведеться ремонт робити – там потік транспорту величезний. І в самому місті за останні роки багато доріг зроблено. Про вулицю Винниченка, певно, й забули, якою вона була. Так само проспект Перемоги, Гнідавська, Станіславського, Шевченка…

А бачили нове освітлення пішохідних переходів?

– На Грушевського, біля басейну?

– Вже є й на Ковельській, і на Молоді. Ідею я привіз з Польщі. Ми вибрали 40 найбільш проблемних переходів. 20 зараз зробимо і далі, наступного року, плануємо всі 40 освітити. Таке обладнання для одного переходу коштує десь приблизно 15 тис. грн, а повний монтаж, де треба до 45 тис. грн. Але це важливо, це безпека людей.

– Не всі знають, але місто цьогоріч чекає чи не наймасштабніший дорожній ремонт – проспекту Волі. Розкажіть детальніше.

– Так, розроблений проект і проведений тендер на ремонт проїжджої частини проспекту Волі – від готелю «Україна» до повороту на Шопена. Вартість – 12 мільйонів гривень.

– Хіба є велика потреба це ремонтувати?

– Так. Через цю магістраль проходить величезний потік транспорту. До того ж тут давно не було серйозного ремонту. Тільки латковий.

Знаєте, де тут найбільша проблема? На відрізку дороги біля головного корпусу СНУ. Зверніть увагу: там латка на латці, асфальт якого хочеш кольору. А все тому, що там, як виявилося, дорога не має нормальної міцної основи. Тому постійно просідає. Там треба буле знімати покриття мінімум на метр у глибину.

Решту ж цього відрізку проспекту Волі зробимо швидко. Там буде проведено просто фрезування, вирівнювання, заміна люків.

– Виходить, від ідеї будівництва підземного переходу у центрі таки відмовилися? Раз асфальт міняєте?

– Не відмовилися, але ця перспектива – туманна. Це залежить від інвестора. Місто ж мусить вирішувати нагальніші проблеми. Зрештою, коли в інвестора «дійдуть руки» до будівництва переходу – йому поставимо умову відновити таке ж якісне дорожнє покриття.

– А як щодо ремонту решти проспекту Волі – від вулиці Шопена і до Київського майдану?

– Є й це у планах. Але будемо радитися з лучанами. Проспект Волі від Шопена до Київського майдану має величезну проблему: він, як горло пляшки, звужується, і ближче до Київського має ширину трохи більше 10 метрів. У той час як до Шопена – 14,5 м. Взимку обабіч дороги лежить сніг, припарковані автівки – і навіть двом машинам, не кажучи вже про тролейбуси, розминутися важко. Треба розширювати.

Є проект розроблений. Але треба буде частину дерев зносити. Нову бруківку класти. Нові дерева садити. Велодоріжки робити. Нову систему зливової каналізації прокладати. Усе це коштує трохи більше 30 мільйонів гривень. Це – у планах на наступний рік.

– Не побоюєтеся обурення лучан, які будуть не згідні, що дерева зрізають?

– Ви ж самі бачите, що ті дерева уже старі, неестетичні, що псують корінням асфальт… Звісно, якась частина людей не задумується про це, вони кажуть: ми з цими деревами росли. Так було, коли ми планували благоустрій одного з дворів. Приїхали, показали схему. Всі погодилися, що треба два дерева зрізати, аби були нормальний проїзд і місце для дитячого майданчика. Коли ж приїхали працівники зрізати дерева, вийшли дві жінки, обняли вишню, на якій вже і з драбини вишень не дістанеш – і не дають зрізати. Кажуть їм: а що будете робити, якщо вам зле стане і швидка не доїде? Нічого, кажуть, мене й винести з хати можуть…

Дуже важливі в облаштуванні двору дитячий та спортивний майданчики. Знаєте, що я в таких випадках роблю? Кличу дітей, які живуть у цих будинках. А дорослим кажу: давайте дітей спитаємо, їм же тут жити! Де гойдалка має бути, де дитяче містечко, де спортивний майданчик… Діти радять щиро. І тоді й дорослі починають задумуватися. Якось я був у Норвегії, у складі делегації України. В одному з міст, де 75 тисяч населення, я дізнався, що з питання перспектив розвитку міста влада часто проводить соцопитування серед мешканців. Причому беруть у ньому участь люди з 5-річного віку!

– І ще щодо доріг. Маємо в Луцьку цікавий випадок «заасфальтованої історії»: на вулиці Крилова знайшли стару польську бруківку, яку тепер відновлюють. Історики кажуть, така унікальна бруківка є під асфальтом і на інших вулицях. Є у планах дістати і її на світ Божий?

– Я дав доручення, зараз розроблять проектні пропозиції щодо вулиці лесі Українки. Є інформація, що і під нею лежить ця польська бруківка – «шашка Трилінського», на 4 метри завширшки. Загалом ця вулиця давно потребує реконструкції – і покриття, й зелених насаджень.

– На носі – День міста, який відзначатимуть 23 серпня. Цьогоріч у Луцька – ювілей, 930 років з часу першої писемної згадки. Буде цей день народження чимось особливим?

– Через складну ситуацію в країні і святкування будуть особливими. Нам казали: не до свята сьогодні. Але ж і сидіти й плакати постійно не можна. Тому ми намагалися вкласти у програму заходів максимум теми патріотизму, любові до міста, демонстрації того, що Луцьк – це українське патріотичне місто. На урочистій академії в центрі міста буде хвилина мовчання, буде вручення державних нагород сімʾям загиблих в АТО. Будуть присутні ряд закордонних делегацій. Того ж дня буде відкриття пам’ятника Волинським Героям Небесної Сотні на Меморіальному комплексі «Вічна слава», де похований Василь Мойсей.

Буде і інших заходів багато: змагання «Найсильніша людина країни», велопробіг, концерт, фестиваль дзвонового мистецтва.

Насамкінець запитання про вибори. Ви схвалюєте вибори міського голови абсолютною більшістю? Адже тоді цілком ймовірні два тури голосування…

– Це загалом справедливіше. Хоча, з іншого боку, чому такої можливості позбавлені міста, де населення менше 90 тисяч?... Хоча в Україні через це ніхто не проходив. Тому важко прогнозувати.

Окрім того, я не згідний з тим, що виборця на місцевих виборах позбавили можливості голосувати за кандидатів у депутати, які є самовисуванцями. Адже очевидно, що немала частина українців не є прихильниками жодної політичної партії. А їх змушують вибирати між партіями.

– Але для кандидатів на міських голів залишили можливість бути самовисуванцями. Ви, як ще заявили на початку року, станете кандидатом на посаду луцького міського голови наступної каденції. Будете самовисуванцем?

– Ні. Я буду кандидатом від «Блоку Петра Порошенка». Чому не самовисуванцем? Іти на вибори міського голови самому, без можливості привести свою команду в депутатський корпус – значить, приректи себе на проблеми після перемоги. Тому я буду першим номером у списку «Блоку Петра Порошенка» до міської ради. Я розумію, що, можливо, я як діючий міський голова, дещо втрачу у підтримці, але я думаю про майбутнє. А в майбутньому треба працювати не самому, а з командою однодумців.

Розмовляли Людмила ЯВОРСЬКА і Юрій РИЧУК

Коментарі
26 вересня
Сьогодні
Вчора
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин