Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Соціальний контейнер
Соціальний контейнер

«Соціальний контейнер»: як лучани стають благодійниками невідчутно для гаманців

14:21 19.06.2018
1595

Проекти, де звичайні люди можуть допомагати одне одному без особливої шкоди для власних гаманців – не дивина для Європи. Весь цивілізований світ вже давно розвинув мережу безкоштовних товарів та послуг, що діє за принципом «Залиш, якщо можеш. Візьми, якщо хочеш».

У Луцьку, однак, це тільки починають впроваджувати. Два роки тому у місті з’явилися перші соціальні контейнери. Близько місяця тому їх існування опинилося під загрозою. Як і можливість лучан робити одне одному добро за просто так, як це роблять європейці.

Два зелені контейнери у місті не надто привертають увагу. Проте, ті, хто знають, для чого вони, дуже рідко проходять повз. Проект «Соціальний контейнер», фінансований Британською радою в Україні, діє у Луцьку з 2016-го.

Тоді звичайна працівниця Центру надання адміністративних послуг вирішила зробити щось корисне для міста. І зробила. Олена Кравчук разом із командою волонтерів вже другий рік поспіль збирає одяг, іграшки, книжки та взуття для тих мешканців міста, хто опинився у скруті.

Про те, як з’явився проект, які перешкоди мали на своєму шляху та чи готові лучани віддавати, ми говорили із Оленою Кравчук.

– Олено, чому Ви взагалі за це взялися?

Не знаю, напевно, то був якийсь поклик серця. Час від часу в інтернеті я натрапляла на інформацію про те, що є ось такі пункти збору і контейнери в інших містах не лише України, але й світу. Дивилася, як вони виглядають в Німеччині, Польщі. Бачила, як працювали у Франківську.

Я тоді вирішила: а чому не спробувати зробити таке у Луцьку? Знала, що у нас такого нема. Почала працювати в ЦНАПі, бачила, які люди до нас звертаються, і зрозуміла, що напевно, той проект вже є на часі.

Я звернулася в Молодіжний центр Волині. Його керівник Захар Ткачук запропонував взяти участь у програмі від Британської ради «Active Сitizens». Написала, виклала там все, що хотіла, і подала проектну заявку.

Тоді у нас саме проходив Форум розвитку міста. Там ми напрацювали пропозиції, і на цій основі два роки тому подалися на проект. Уже в серпні нам сказали, що проект підтримають. Ми виграли на той момент невелику суму – 15 тисяч гривень. Я почала шукати, хто може виготовити нам такі контейнери. Відповідно, знайшла у нас підприємство «Укрресурс». Вони сказали, що раніше такого не робили, але бачили подібні контейнери у Польщі, і відповідно, вони можуть взяти зразки. Один контейнер вартував 8 тисяч гривень. Ми замовили два, і зібрали ще гроші, щоб їх перевезти.

Один контейнер ми встановили у центрі, біля ЦНАПУ, а інший на вулиці Ковельській поруч із «ПАККО». Офіційно проект стартував 17 грудня 2016 року.

До нас долучилися благодійники, які дали нам ще 3 тисячі, аби ми мали кошти на перші пори на таксі, перевезення контейнерів і одягу. На початках саме так ми забирали речі із контейнерів. Зараз у нас уже є волонтери, які самі телефонують і питають, чи треба нам допомогти, і це дуже тішить.

– Коли Ви тільки починали, чого Вам хотілося досягти? Чому, на Вашу думку, цей проект такий важливий для Луцька?

Це дуже хороша практика. Одягу треба давати друге життя. Є люди, які не мають у ньому потреби і тримають десь там у шафах, не одягають. Вони просто не знали, куди їм звернутися, і куди ті речі можна віддати. Коли я почала працювати у ЦНАПі, я побачила, що є ті, хто цих речей потребує. Малозабезпечені, багатодітні родини, старші люди, ті, які потрапили у кризові ситуації. Чому не зробити хорошу справу, і не допомогти як одним, так і іншим?

– Як про Вас можуть дізнатися люди?

Ми інформували не лише в інтернеті. Мало хто там сидить. Це переважно молодь, яка передавала іншим цю інформацію. Також ми робили оголошення. Вішали їх в департаменті соцполітики, у терцентрі соціального обслуговування і на зупинках. Особливо поширювали на Привокзальній, де дуже багато людей, які живуть просто під мостами.

– Ще на початку роботи контейнерів, пам’ятаю, були повідомлення у ЗМІ про те, що лучани кидають всередину всілякий непотріб.

Були такі моменти. Цей проект у місті – новий. І для людей це теж новинка. Кожен сприймав по-різному. Ми просили на початку: принесіть 5-6 кращих речей, які в вас вдома є, і які ви не носите, аби їх можна було комусь віддати. Але люди чомусь сприймали це як «в мене вдома в шафі 20 років лежать речі від померлої бабусі чи дідуся, то чому би їх пачками не складати і не виносити у контейнер?». Хтось сприймав їх за смітники. Перші рази ми там знаходили і хліб, і сало… Зараз вже такого нема.

Був у контейнерах і порваний одяг, і в поганому стані. Бо люди є різні. Але в більшості лучани дуже молодці, бо приносять гарний одяг. Є навіть нові речі, які ніхто ніколи не одягав.

– Всі речі ви потім сортуєте. А от що стається з тими, які вже не одягнеш?

Перші рази ми віддавали їх в КП «Ласка». Вони там собачкам і котикам десь підстилали, і знаходили, як їх використати. Також ми віддавали їх людям, які ремонтують танки. Вони використовували одяг як ганчірки. І досі в нас такі речі просять. Частину (те, що не годиться) виносили у смітник.

Людина, яка прийшла за одягом, вона така сама, як і та, що віддала. Просто в неї нема можливості купити. Тому ми намагаємося видавати гарні чисті речі без плям, а все таке погане намагаємось якимось чином розносити.

– Ще колись, пам’ятаю, нарікали на те, що люди білизну кидають у контейнери.

Білизну кидають і досі. Я теж спочатку думала, для чого цю білизну кидають. Але я побачила, що є люди, які її беруть. Не було такої білизни, яка би в нас залишалась.

– Що ще, крім одягу, можна кидати в контейнери?

В контейнери можна кидати одяг, взуття, іграшки і книжки. Кидають все. Розмальовки, іграшки… Їх було стільки, що ми в сиротинці відносили. В ЦНАП передали частину, і тут зробили дитячу кімнату.

– Як часто Ви звільняєте ці контейнери?

Наповнюються вони досить швидко. Особливо взимку, коли кидають важчий одяг. На місяць разів 3-4 ми точно збираємо. У травні ось ми забирали двічі. Зараз тим більше займаються волонтери.

– Скільки, до речі, у проекті волонтерів?

Є 5 постійних, надійних. Навіть є одна сім’я, де мама приходить з доньками. Є багато ситуативних волонтерів. Тобто, коли вони десь чують, що ми будемо фасувати речі, вони намагаються прийти і допомогти. Повідомляємо про це через соціальні мережі.

– А як щодо людей, які приходять за речами? Часто буває, люди соромляться.

Не те, щоб вони соромились… Єдине, що вони мене питали, чи потрібно якісь документи показувати. Вони були такі залякані, і думали, що я не повірю, що їм дійсно ті речі треба. Я завжди на те казала, що ніяких документів не треба, закликала брати стільки речей, скільки людям потрібно. І вони зверталися. Не тільки безхатьки.

З безхатьками – то взагалі цікава історія. Вони дуже прості люди. До нас приходило кілька. Вони прийдуть, знімуть старий одяг, щось собі пошукають (джинси, футболку), одягнуть – і підуть. Вони багато речей ніколи не брали. Тільки те, що їм треба на зараз. Так собі і йшли.

Взимку, коли було холодно, ми не могли роздавати одяг, бо те приміщення Територіального центру соцобслуговування, де ми знаходились, цьому не сприяло. Тоді ми самі завозили речі. В основному, бездомним. Верхній одяг, якісь теплі речі ми привозили, і люди були дуже вдячні. Так само і цього року, коли було дуже холодно, ми забезпечували одягом людей, які зверталися за харчуванням у Терцентр.

– Як почалася співпраця з Територіальним центром соціального обслуговування?

На початку співпраця відбувалася ніби непогано. Нам виділили гараж. Він не опалювався, і були там умови не надто хороші. Взимку ми могли тільки збирати туди речі, але ніяк не фасувати. Напевно, директорка Терцентру не зрозуміла суть проекту, тому що складалось таке враження, що вона думала, що цей проект я роблю для себе, чи волонтери для себе роблять. Вона не могла, і, напевно, досі не може зрозуміти, що ми це робимо для людей, для лучан, які потребують.

Вона ще минулого року телефонувала мені. Казала забирати свої речі. Говорила, що ми обіцяли бути не надовго, а насправді виявляється, що це довго. Для чого їй цей гараж, я не розумію. У розмові працівники Терцентру розповіли, що там водій тримав якусь картоплю, капусту, що вони тримали речі якісь там. Не знаю, на скільки ця інформація достовірна.

Я ще минулого року звернулася до керівництва міста. Сказала, що або ми закриваємо проект, або вони дозволяють нам там залишитись. Ми залишилися.

Цього року щось знову пішло не так. Напевно, в нас постійно міняється влада, нема якогось стабільного керівника, і такі от директори відчувають «слабинку», і починають керувати, як їм хочеться. Цього року нас туди не допустили жодного разу роздати людям одяг. Лише раз ми туди зайшли пофасувати речі, і відповідно, що там зараз робиться, я не знаю.

Ми знайшли нове приміщення. Нам його надала директорка ЦНАПу Лариса Карп’як. Це підвальне приміщення у гарному стані.

– Я знаю, що фінансування від Британської ради Ви вигравали двічі.

Так. Вдруге ми купили полички, столи і стійки для вішаків. Це в нас зараз є, але власними силами ми хочемо зробити ще більше поличок, власними силами все розкладати, і відповідно, люди зможуть просто звертатися не лише раз чи два у місяць, але і приходити регулярно у час, який ми визначимо.

– Коли одяг роздавали востаннє?

Минулого року, наприкінці вересня. Коли ще було тепло і ми мали можливість його роздати. Далі ми просто віддавали в зону АТО. Взимку розвозили безхатькам. Ярмарків як таких не було, бо зимою там надто холодно, а от коли потепліло, нас до гаража вже не пускали.

– Яким Ви бачите майбутнє проекту?

Він зміниться. І зміниться кардинально. В новому приміщенні ми все зробимо більш культурно, по-європейськи. Це перестануть бути ярмарки. Люди просто матимуть доступ до одягу регулярно. Ми ще побачимо, як організувати цю роботу.

Поки контейнерів нам достатньо. Зміняться умови роздачі одягу, який відтепер можна буде отримати протягом року.

Розмовляла Людмила РОСПОПА

Дізнавайтесь останні новини Луцька першими.

Стежте за нами у Twitter, Google+ та Instagram. Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!

Коментарі
20 вересня
Сьогодні
Вчора
18.09.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин