Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Зліпок на пам'ять: як зробити особливий подарунок

12:41 22.12.2015
2879

Робити фотографії дітей у різноманітних ракурсах було святим обов’язком усіх батьків. Зараз знімком нікого не здивуєш, інша справа – зліпок. Наталя Демченко вже кілька років робить точні копії малесеньких ручок та ніжок дітей, аби моменти їхнього дитинства викарбувалися не лише у пам’яті, а й наяву.

Район.Луцьк завітав у гості до пані Наталі, аби дізнатися, які замовлення бувають найчастіше і як активно лучани користуються новітньою послугою.

З чого почалося захоплення такими незвичайними скульптурами?

– Навчалася на фізичному факультеті Волинського національного університету, після його закінчення пішла працювати в банк, а потім – у декрет. Вважаю, що саме час декрету став тим моментом, коли задумалася, чого насправді хочу в житті. Почала читати літературу, розширювати свій кругозір і шукати відповіді на своє питання. Після прочитання однієї книжки до мене прийшла думка про те, що я залежна від чоловіка, потім вийду на роботу і буду залежна ще й від роботи. І саме в книжці Кіма Кійосакі «Багата жінка» було сказано, що аби жінка була незалежна, їй потрібно мати свій бізнес. Я просто захворіла цією ідеєю, не могла нормально спати і їсти. Весь час думала про те, що треба знайти свою справу. Але окрім цього, хотілося ще поєднувати свої справи з материнством.

Ідея робити зліпки виникла у вас відразу?

– Ні, просто почала думати, чим таким могла би займатися, складала довгі списки. Але все було не те, просто не те. Якось моя старша доня збиралася на день народження до хлопчика, хотілося подарувати щось цікаве. «Загуглила» і серед багатьох речей, які бачила на фото, трапилася картинка зі зліпками. Тоді я закрила сторінку, навіть не подумала для чого вони. Пізніше стало цікаво, як же таке можна зробити. Почала роздивлятися, шукати в інтернеті, дивитися на ці роботи. Це вже зараз я розумію, що на той момент вони були жахливо примітивними, страшними, без смаку. Але головне – це були зліпки. Зрозуміла, що хочу своїм діткам таке зробити і цьому хлопчику подарувати такий подаруночок. Коли захопилася ідеєю, у мене вже не було питань – моє це чи ні, а відразу зрозуміла – моє. Не знаю, чи це з Всесвіту, чи це якась телепатія, але у мене виробився план на два роки. Я вже знала, де у мене буде висіти реклама, кому я буду робити зліпки, коли у мене відкриється офіс, які додаткові послуги надаватиму. Зараз, коли вже пройшло майже чотири з половиною роки від виникнення цієї ідеї, можу сказати, що план у мене виконався чітко на всі 100 відсотків.

Як рідні поставилися до такого захоплення?

– На той момент нашій меншій дочці було вісім місяців, я ще була повністю у материнських клопотах. І ніхто не сприймав цю справу серйозно. Думали, що це те ж саме, що вишивати, займатися рукоділлям. Ну роблю щось, то й нехай, з домашніми справами справляюся – теж добре. Скажу відверто – ніхто не вірив, що це справді щось хороше. Проте, коли я поробила зліпки своїм діткам, вже принаймні чоловік почав казати, що це справді класно і дуже мило. Досі не всі мої родичі розуміють важливість тієї справи, яку я роблю. Це розуміють тільки мами, які справді віддаються своїм діткам і знають, що потрібно зберегти такий момент дитинства, бо воно надто швидко проходить.

Користуються зараз попитом ваші роботи?

– Так, тому що все залежить від моди. Колись, напевно, не всі знали і про фотографію. Але той час пройшов, Фотоапарат зараз майже у кожному домі і навіть телефони перетворилися на фотоапарати. Це просто данина моді. Так само і зліпки, коли люди бачить їх у знайомих, виникає бажання і своїй дитині таке зробити. Це «сарафанне» радію, ланцюжкова реакція, але що більше робіт я роблю, то більше розповсюджується ідея.

Ви робите тільки зліпки рук і ніг?

– Ні, я роблю ще повністю копію тіла. Знала, що можу це зробити, але дуже боялася. Просто це зовсім інший підхід, масштабніша робота. Коли працюєш над одним – ручки, ніжки, картини, то робиш це вже на автоматі, стає просто скучно. Мені здається, що людина може називатися спеціалістом, коли вона постійно вдосконалюється у своїй справі. У певний момент я зрозуміла, що мені просто потрібно зробити ці копії. Спробувала спочатку зробити обличчя, бо це в принципі невелика площа. Потім зробила бюст. Уже коли осягнула, що все-таки можу, то зробила людину майже у повний ріст.

А дітей у повний ріст пробували робити?

– Ні, це тільки для дорослих. Справа в тому, що коли знімаєш форму дитини, то ручку потрібно знімати 20-30 секунд. Бо цей час вона ще може побути спокійна, її можна забавити, змусити не рухатися, відволікти. А коли знімається форма з тіла, то там процес займає від півгодини до години часу, тому дитина не витримала б весь процес.

Були особливі замовлення, які запам’яталися найбільше?

– Почну з найменшого. Я робила зліпок дитинці, якій було всього шість днів. Мама зателефонувала ще тоді, коли її тільки мали забирати до пологового. Робила зліпок аж через тиждень, їх затримали у пологовому, бо дитинка народилася недоношеною. Дитя було дуже маленьке, бо одна справа, що йому шість днів, а інша – вага була 1,6 кілограма. Ніжка, як цукерок «Ромашка», а ручка – як грецький горішок. Знявши форму і поїхавши додому, я почала плакати від того, що ця жінка довірила мені знімати форму у такої крихітки.

Ще один випадок був, коли до мене звернувся внук. Розказав історію життя своєї бабусі, як вона допомогла своїм дітям і онукам і як багато для нього значить. Він хотів зняти копію рук і зробити їх золотим кольором. Для мене було честю виконати таке замовлення.

– Кому важче робити зліпки: дітям чи дорослим?

– З дітками легше, бо їм не треба нічого пояснювати. Знаю, як їх забавити, швидко зробити форму і відпустити. А дорослим треба все розказувати. Що цікаво – чоловіки бояться знімати форму. Діти більш відважніші. Чоловіки по десять разів перепитують що це, для чого, чи це безпечно, відпостить воно його чи не відпустить. Бо ж потрібно занурити кудись руку, а суміш ще й застигає.

– Хто найчастіше звертається з таким замовленням?

– Зазвичай мами, які хочуть зробити зліпки дітям. Але є ще одна категорія замовлень – тьоті, хресні батьки, які йдуть на день народження і хочуть подарувати щось цікаве та неординарне. Таким я пропоную подарунковий сертифікат, щоб можна було здивувати і щоб мама сама мала змогу вибирати оформлення. Такі сертифікати мають велику популярність, бо тут вже є готова ідея і комфортно вибирати суму, на яку готовий зробити подарунок.

– Розкажіть детальніше про технологію виробництва такої неординарної скульптури.

– Форму можна знімати багатьма матеріалами. Але коли маєш справу з маленькими дітками, у яких ніжна шкіра, потрібно брати абсолютно безпечний матеріал. Звичайно, він має бути сертифікований міністерством здоров’я. Я використовую перетерті на порошок водорості ламінарії. За консистенцією цей матеріал схожий на борошно. Змішую його з водою відповідної температури у певній пропорції, а коли суміш стає як тісто для млинців, туди занурюється ручка чи ніжка. В середньому застигання йде 20 секунд. Згодом все стає як гума. Уже зняту форму заливаю скульптурним гіпсом. Він відтворює кожну лінію, кожний пальчик. Але оскільки матеріал натуральний, то може дати дає деякі неточності, тому потім все це доробляю вручну і доводжу до ідеалу.

– А яка вартість такого подарунка?

– Ручка з ніжкою коштує 290 гривень, а вже вартість оформлення залежить від того, що хоче мама бачити у готовому виробі. Яка рамочка – дерев’яна чи пластикова, ширина рамок також впливає на ціну. Що більше ми в раму помістимо – кілька фотографій, особисті речі, то вона виростає в розмірі. Кожного разу, коли мама хоче вибрати оформлення, ми йдемо двома шляхами. Перший – вибираємо те, що хочеться, щоб воно було гарно і відповідало смаковим вподобанням. Другий – коли мама каже, що хоче вкластися у таку-то суму і тоді ми теж без проблем вибираємо, щоб це мало естетичний вигляд і відповідало ціні.

– До вас вже надходили замовлення з інших міст?

– Так, я у Львів регулярно їжджу знімати форму, бо там чомусь досі немає майстра, а якщо є, то вони зовсім ненадовго. Ніби й здається, що це легка робота, але коли починаєш працювати сам, то занурюєшся у безліч нюансів. Розумієш, наскільки складно довести усе до розуму. Коли я складаю картину, практично на неї не дихаю, щоб жодна пилинка не потрапила під скло. Ця скрупульозність ніколи не буває зайвою. Краса зліпка полягає в тому, як ти його оформиш, як впишеш в інтер’єр і як він передасть смак та історію сім’ї для якої ти цей зліпок робиш.

– Які ще маєте захоплення окрім вашої основної роботи?

– Є у мене ще одна ідея, яку не можу до кінця втілити – дуже хочу бути бізнес-тренером і трішечки психологом. Якщо працюєш із людьми, важливо не просто робити свою роботу, а вміти дослухатися. Часто я приходжу знімати форму і при розмові відчуваю, що мені є чим поділитися, є чим надихнути. Просто я сама пройшла той шлях і знаю, як це складно відкинути все соціальне життя, віддатися дитині і поставити себе на другий план.

– Є якісь плани на майбутнє чи ви вже досягнули всього, чого хотілося б?

– Хочу, щоб мені доля надала ще якісь варіанти власного розвитку, чи власного бізнесу, як це можна назвати. Знаю, що коли ми ростемо, то відповідно у нас з’являється більше можливостей.

Розмовляла Софія СІЧКУН












Хочете бути першими на районі? Підписуйтесь на наші новини у спільнотах Facebook та Вконтакте.

Коментарі
26 вересня
Сьогодні
Вчора
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин