«Лише ремонтом не обмежимось», – новий головний лікар волинської інфекційної лікарні. ІНТЕРВ'Ю

Нещодавно новим головним лікарем Волинської обласної інфекційної лікарні став Руслан Морочковський. У інтерв'ю «Район. Луцьк» він розповів про проблеми закладу, харчування та медичне забезпечення хворих, вакцинацію.

– Яким зараз бачите розвиток лікарні? Як досвід практикуючого лікаря Вам допомагає?

– Досвід практикуючого лікаря допомагає. Знаєш, чого не вистачає у якомусь  конкретному підрозділі для того, щоб допомога надавалася вчасно, якісно та на належному рівні. Допомога надається, але лікар постійно стикається з певними труднощами чи то у лабораторному, чи то в інструментальному методах обстеження. З іншого боку, наші лікарі намагаються поставити діагноз вчасно й правильно. Розвиток будь-якої лікарні – це як наявність певного оснащення, так і якість перебування пацієнтів у закладі, тобто відповідний ремонт, швидкість обстеження, ставлення медичного персоналу.

Керівник інфекційної лікарні Руслан Морочковський

– Які кроки вже вдалося зробити на керівній посаді?

– Розроблена проектно-кошторисна документація на проведення капітального ремонту закладу, проведена її експертиза. На проведення ремонту частково виділені кошти з міського і обласного бюджетів.

– А що ще планується?

– У розвитку одним ремонтом приміщення закладу не плануємо обмежитися. Передбачається також покрашення забезпечення медичною апаратурою відділення інтенсивної терапії та лабораторій. Плануємо багато чого покращити та оновити, але важливу роль у цьому відіграє фінансове забезпечення закладу.

– Зараз активно обговорюється медична реформа. Як, на вашу думку, вона вплине на Україну, чи потрібна вона? Чи торкнеться вона інфекційної лікарні?

– У будь-якому разі, медицина потребує реформи. Яка вона має бути – це інше питання. Принаймні, вона повинна бути не з таким фінансовим забезпеченням, як було до цього. Зараз проведення реформи розділено на етапи. Реформування починається з первинної ланки, надалі в черзі – вторинна ланка і третинна. Обласна інфекційна лікарня відноситься до третинної ланки надання медичної допомоги, тому основні кроки реформування відбуватимуться на останніх етапах реформи, наскільки відомо, з 2020 року. Сподіваємося лише на покращення.

– Сьогодні фактично ліквідовано санепідемстанцію. Чи відчуваєте ви наслідки цієї ліквідації?

– Зараз є лабораторні центри, які частково виконують функції, які були покладені на санепідслужбу. Скорочення штату працівників санепідслужби та обмеження їх функцій не могло не вплинути на рівень захворюваності та на контроль за виникненням інфекційних захворювань, а також на причини виникнення цих захворювань.

– Щодо харчування хворих у лікарні. Останні цифри, які звучали у ЗМІ – це 7 – 8 гривень на день. Як прокоментуєте це? І чи передбачене харчування для батьків, які перебувають у лікарні разом із хворою дитиною?

– Харчування та медичне забезпечення виділяється відповідно до фінансування лікарні. Наскільки виділяються кошти – настільки ми маємо змогу забезпечити харчування. Батьки, які перебувають по догляду разом з дітьми до однорічного віку, забезпечуються харчуванням на рівні з іншими пацієнтами.

Планують масштабні зміни

– Як цього року минув сезон зимових інфекцій, адже тепло стало достатньо пізно?

–  Якщо брати рівень завантаженості лікарні у березні і зараз, то значно зменшилася кількість госпіталізованих хворих. Проблема гострих респіраторних вірусних інфекцій різко пішла на спад, принаймні по роботі нашого закладу. Робота лише інфекційної лікарні не може відображати повністю рівень захворюваності, так як багато хто лікується амбулаторно.

– Які хвороби найважче діагностувати в умовах лікарні?

–  Є хвороби, які потребують методів обстеження, які у нас не можуть бути впроваджені у зв’язку відсутністю необхідних умов та відповідного обладнання. Скажімо, для ПЛР-діагностики ми використовуємо інші лабораторії як у державних лікувальних, так й приватних закладах міста Луцька. На жаль, не усі лабораторії мають певні діагностичні реактиви, щоб підтвердити деякі захворювання. Стараємося знаходити інші діагностичні підходи. Є деякі незручності у випадках, коли необхідно застосовувати відсутні у нас високотехнологічні інструментальні методи діагностики, які зрештою вирішуються в робочому порядку.

– Є хвороби, якими можна перехворіти вдома. Але є й запущені стани, які краще було б переносити у лікарні. То якими хворобами можна хворіти вдома, а при яких краще звернутися до спеціалістів?

– Багато інфекційних хвороб можуть лікуватися амбулаторно. Все залежить не стільки від назви, а більше від складності перебігу. Є хвороби, які у легкому чи середньому ступені можуть лікуватися вдома, а у тяжкому – в стаціонарі. Є такі захворювання, які повинні лікуватися лише у стаціонарі, наприклад дифтерія чи менінгіт. Є досить широкий перелік як одного, так і другого.

– Який відсоток летальних випадків? Чи є такі? З чим це пов’язано? 

– На жаль, смертельні випадки у нас є. У порівнянні з минулими роками, летальність по закладу скорочується і є нижчою від середнього показника по Україні. Найчастіше причиною смертності є тяжкість перебігу хвороби, виникнення таких захворювань, які тяжко піддаються лікуванню, фонові захворювання. Останні погіршують перебіг інфекційної патології. Пізня госпіталізація пацієнтів також може бути причиною тяжкого та ускладненого перебігу хвороби.

– Неодноразово йшлося про те, що лікарня знаходиться у пристосованому приміщенні, про те, що воно не відповідає нормам інфекційної лікарні. Чи є якісь пропозиції щодо перенесення лікарні в інше приміщення чи будівництво нового?

–  Дійсно лікарня знаходиться у нетиповому пристосованому приміщенні. Для інфекційних стаціонарів повинні бути певні умови. Відділення мають складатися з мельцеровських боксів, госпіталізація пацієнтів повинна відбуватися лише в боксовані палати. Наразі пропозицій щодо будівництва нової інфекційної лікарні не розглядалося, тобто йдеться про капітальний ремонт. Планується не лише фарбування стін, а створення більшої кількості санітарних вузлів, покращення вентиляції, системи водопостачання і водовідведення, заміна електропроводки.

Приміщення потребує ремонту

– Краще будувати нове?

– Якщо перебудовувати це приміщення повністю під вимоги інфекційної лікарні, звісно, простіше збудувати нове.

– Неодноразово люди жаліються на матеріальний стан лікарні, на те, що палати не оснащені.

– Як вже говорилося, лікарня потребує ремонту. Надалі плануємо покращувати й оснащення. На відміну від соматичних закладів, де у відділеннях можуть бути телевізори, картини, інші предмети благоустрою, в інфекційних стаціонарах оснащення палат згідно із санітарними вимогами досить аскетичне: ліжко, тумбочка, стілець. Хоча, можливо, з часом й це зміниться. У європейських країнах усе трохи по-іншому.

– Дуже обговорюваною в Україні в останні роки стала тема вакцинації. Деякі батьки проти, деякі за. Є багато матеріалів як за, так і проти.

– Весь світ вакцинується, щоб запобігти інфекційним захворюванням. Є навіть такий вислів «керовані інфекції». Рівень захворюваності на них керується рівнем вакцинації. Якщо, скажімо, 90% населення буде вакциновано проти кору, то не буде спалахів цієї хвороби. Я не розумію негативного ставлення до вакцинації. Тоді потрібно ставитися негативно до будь-якого лікування. Вакцина – це медичний препарат. До неї повинно бути таке ж ставлення як і до будь-якого медичного препарату.

– Але часто кажуть, що вакцини неякісні чи протерміновані.

–  Відносно протермінованих вакцин, звісно, можуть говорити, але чи це правда? За умовами зберігання вакцин, їх термінами використання ведеться суворий контроль. Навряд чи медичний працівник візьме на себе відповідальність і введе протермінований препарат.

– Які поради дасте батькам, які вагаються чи вакцинувати, чи ні?

– Треба вакцинувати. Це дає захист від виникнення певних інфекцій. Бувають випадки, що й вакциновані хворіють, але в них тяжкість перебігу хвороби набагато легша ніж у невакцинованих.

– З початком спалахів захворювання кору почали говорити також про ревакцинацію дорослих, тобто повторні щеплення. Коли людям старшого віку потрібно вакцинуватися і чи потрібно взагалі?

– За наказами МОЗ, до 35 –річного віку є сенс повторної вакцинації. Для людей старшого віку проведення ревакцинації не передбачене. Знову ж таки вона проводиться за певних умов. Вакцина від кору дає захист на 10 років, після – є ймовірність повторного зараження. Це особливість дії вакцини. Пожиттєвого захисту вакцинація від кору не дає.

Обласна інфекційна лікарня

– Тобто тим людям, яких вакцинували у 10 – 11 класі, до 30 років потрібно ще раз вакцинуватися?

– Бажано, але не обов’язково. Повторна вакцинація рекомендована при умові контакту з хворим та відсутності в анамнезі перенесеного захворювання на кір.

– Весна – період різних свят та вихідних днів. Це пора великих застіль. Як вберегти себе, щоб не провести усі свята хворим?

– Треба розрізняти власне інфекційну патологію і функціональні розлади кишківника, які є більш характерні, коли люди починають наїдатися,  наприклад, після посту. Це не прерогатива інфекціоністів. Інфекційна патологія – це коли їжа, яку спожито, є забрудненою збудниками. Можливо, людина і правильно харчувалася, але коли у приготуванні, або зберіганні харчових продуктів є порушення, це може слугувати причиною виникнення інфекційної патології.

Щодо профілактики, то варто дотримуватись таких коротких рекомендацій: приготування чистими руками на чистому столі з чистих продуктів, які правильно зберігалися.

Розмовляла Олена ЛАУЩЕНКО

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]