Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Сумний котик
Сумний котик

Бездомні «Кота Леопольда»: луцькі історії сумних котиків

07:56 04.05.2018
2564

За цими історіями не потрібно далеко йти. Достатньо просто вийти з під’їзду. Визирнути з вікна. Зайти на Facebook. Одного сонячного травневого ранку (можливо, це буде неділя, коли, повернувшись із храму, родина всядеться за великим обіднім столом) чиясь дитинка точно спитає: якщо на світі стільки християн і просто добрих людей, чому навколо так багато нещасних котиків?

І Ви не знайдете, що їй відповісти. Бо нещасними цих котиків найчастіше роблять саме «добрі люди», які без зайвих мук сумління приносять «усипити» шість маленьких пухнастиків, нарікаючи, що ті самі не «здихають». Люди, які посеред зими залишають маленьку самотню тваринку на полі за містом, майже позбавляючи її шансу бути врятованою.

Ці сумні котячі історії нам розповіла власниця ветеринарної клініки «Кіт Леопольд» Яна Коханюк. Дівчина, яка намагається виправити сумну статистику і зробити чотирилапих трохи щасливішими.

Раніше ми розповідали про те, як на базі своєї клініки ветеринар облаштувала міні-притулок, і як вона знаходить дім тваринам, що постраждали від «добрих людей». Сьогодні ми пропонуємо Вам багато котячих та одну скромну собачу історію мешканців її притулку.

В окремій кімнаті притулку зібралося чимало волохатих. У них тут свій диван, іграшки і їжа. Для знайомства із журналістами Район.Луцьк Яна випускає їх у хол клініки. Тут вони разом із лікарями зустрічають відвідувачів.

Першим до нас підходить великий білий кіт. Тао підібрала волонтерка Галина Недогода. Він був у жахливому стані, мав підшкірного кліща. Хвороба спровокувала запальний процес і висипання на шкірі. Кіт вже кілька тижнів на лікуванні і з нетерпінням чекає на своїх господарів. Тао приблизно два роки. Він дуже спокійний. Обличчя кота може здатися дещо суворим, а погляд – говорити про те, що Тао пізнав життя. Але любові, що схована за цими шрамами і сумними очима, вистачить ще бодай на одного господаря.

Серед тварин енергійно походжає тигрова кішка Діна. Вона доросла, їй 8 місяців.

«Ми вже дуже давно її прилаштовуємо, і все ніяк не можемо. Кішка потрапила до нас із підвалу. Вона стерилізована, вакцинована і готова іти в новий дім. Діна грайлива, поводиться, як кошеня», – розповідає Яна Коханюк.

Триколірне кошеня Патрісія і її мама Тара – кішки, відомі в мережі. Тару врятувала з вулиці волонтерка Тетяна Сомова. Кішка тривалий час жила у притулку «Веселий хвіст». Там вона народила і там виходили 6 її кошенят. Останнє не змогли прилаштувати і тепер вони живуть тут.


Велика чорна Маргоша має стандартну історію. Вона з вулиці. Вакцинована, стерилізована і шукає дім. Кішці два роки. Вона лагідна, йде до рук, муркає і лащиться. Але характер котячий має. Може за себе постояти, образити іншого кота, якщо їй щось не до вподоби.

Ще одна чорна кішка Зубатка приїхала у притулок з самісінького центру міста. Її викинули одразу з двома сестрами. Сестер волонтерам зловити не вдалося, а от Зубатку принесли до ветеринарної клініки. Кішка дуже ляклива. Очевидно, стрес від життя на вулиці сильно на неї вплинув. Яна Коханюк каже, що для цієї кішки потрібні час і витримка. Вона для тих, хто просто хоче кота вдома – без всяких ніжностей, без перспективи спати з котом. Просто аби в хаті не було нудно і самотньо. Кішка може ходити слідом, тертися об ноги, але на руки особливо не дасться.

Нюша – це вже місцева довгожителька. Вона у притулку досить давно. Її забирали, але знову повертали сюди. Попри все, кішка дуже лагідна, добра і до кожного відвідувача клініки йде, як до старого друга.

Білий пострижений Лойд опинився у «Леопольді» в кінці березня. У нього був «панцир» замість шерсті. Шерсть була зліплена.

«Ми це все зістригли. В кота були рани і шрами на тілі. Йому десь півтора року. Він стерилізований, шукає сім’ю. Він трохи лякливий після пережитого стресу, але муркотливий і лагідний», – розповідає ветеринарка.

Ця тигрова маленька киця поки не має імені. Її готують до стерилізації і вже тоді шукатимуть їй сім’ю.

Чорно-білу кицю Тому ще взимку знайшли в полі за містом. Вона неймовірно лагідна, але має один дефект. У кішки хронічний бронхіт. Вона періодично кашляє.

Тигрова смугаста Сіма народила кошенят на ринку біля «Лучеська». Її там підгодовував один чоловік. Але він не мав, куди її забрати. В найперший день собаки вбили одне кошеня. Знайомі волонтери принесли Сіму в клініку з двома кошенятами. Згодом вона прийняла ще чотирьох від британки, яка померла після кесаревого. Зараз вона їх вигодовує.

Кішці Пончі зараз 10-11 років. Волонтери забрали її із Варшавського ринку. Вона жила там біля якогось кіоска. Весь цей час кішку не стерилізували і дозволяли їй народжувати. В притулок її забрали через велику кусану рану на хвості. Рана зажила, а вона народила 6 кошенят. Зараз Понча «виховує» двох волохатих хлопчиків і чотирьох муркотривих дівчат.

Є ще шестеро кошенят, яких вигодовує сама директорка ветеринарної клініки «Кіт Леопольд». Нещодавно їх принесли власники кішки. Кішка захворіла: в неї запалення матки і пухлина молочної залози, вигодовувати кошенят вона не може. Люди принесли 6 пухнастиків, аби їх приспати. У клініці цього зробити не змогли, і тепер їх ростять тут.

«Собаку Христю підкинули на Страсну п’ятницю, – розповідає Яна Коханюк про маленьке руде «щось» у себе на руках. – У неї травмована лапка. Вона трохи погано ходить, але ніколи образити себе не дасть. У клініці на перетримці був ротвейлер, то вона і його муштрувала».

Кожна з тварин клініки має свою сумну історію. Її не помітно хіба в очах новонароджених кошенят, які ще тільки відкрилися, аби побачити світ.

Який світ вони побачать? І що ми скажемо людській дитині у відповідь на її питання?

Читайте також: На фото затримання Рачкова засвітилася загублена кицька

Людмила РОСПОПА

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]

Коментарі

Надія

12:49 04.05.2018

Добре, що є такі люди, які не словами, а ділом допомагають братам нашим меншим. Дякуємо, що ви є. Побільше б таких відповідальних людей у владі і все було б зовсім по-іншому у Луцьку у плані захисту безпритульних тварин...

Марія

16:12 04.05.2018

Яночка, ми всі знаємо який нелегкий Ваш труд і скільки часу та нервів займає робота, але все вернеться божим благословінням ! Ви - приклад !

я

18:24 04.05.2018

Бажаю всім цим котикам знайти люблячих господарів!

ОЛЬГА

12:27 05.05.2018

Яні має бути вдячна все місто. Вона прикладає всі зусилля, аби зменшити кількість безпритульних тварин в нашому місті. Хотілося б щоб і інші ветклініки брали з неї приклад. Якби кожна ветклініка робила хоча б десять пільгових стерилізацій, результат був би відчутний. Адже бездомних підбирають люди не заможні, багаті їх просто не бачать, бо їздять на машинах.

23 вересня
Вчора
21.09.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин