Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Команда «Волинь-Університет» з найближчими для неї людьми
Команда «Волинь-Університет» з найближчими для неї людьми

Як у Луцьку «срібних» волейболісток зустрічали. ФОТО

15:30 15.04.2018
1897

Наші дівчата повернулися з Южного, де вперше за п’ять років вибороли підсумкове друге місце у волейбольній Суперлізі.

Субота. 14 квітня. Південь. Схована десь між Набережною та Богдана Хмельницького обласна ДЮСШ майоріє барвистими повітряними кульками, вітрини вкрашені яскравою фотогалереєю луцьких красунь-волейболісток, а поряд з десятком-другим найпалкіших вболівальників та тренерів – гарна привітальна конструкція. Саме так зустрічають «Волинь-Університет», яка у гарячій боротьбі виборола таке бажане «срібло» жіночої Суперліги – уперше з 2013-го року.

Читайте також: Луцький волейбол – з медалями та за крок до них

А далі – такий довгоочікуваний мікроавтобус, щасливі, хоч і втомлені, обличчя наших дівчат, обійми, рукостискання, сльози радості, не з першого разу, але вистріляні «хлопавки» та невеличка фотосесія, відлуння феєричного «бро – ето сєрєбро», яким ще у Южному команда яскраво відзначила своє досягнення та довгоочікуване спілкування з волейбольними луцькими героями та героїнями.

«Найважливішою була гра проти «Галичанки» – саме перемога у ній точно доводила нас до медалей першості. Найважчим випробуванням стала гра проти «Орбіти» – у ній ми десь дали слабинку, розгромно вигравши першу партію (25:8). Нашим завданням було здобуття медалей першості, однак будучи протягом усього сезону другими, звичайно ж, хотілося срібних», –розповів головний тренер «Волині-Університету» Богуслав Галицький.

Його можна зрозуміти: протягом сезону наша команда доволі несподівано підняла планку очікувань від неї, граючи без двох основних центральних гравців – Анастасії Тищенко, яка важко травмувалася ще у минулорічній фінальній «пульці» Суперліги, а також Тетяни Яцків, яка на початку сезону зі скандальним присмаком залишила команду та перейшла до «Хіміка». А після травми Любові Ужви можливість для кадрового маневру у керманича луцького колективу звузилася до мінімуму. Як він потім скаже, це дало своєрідну можливість для молодших вихованок луцького волейболу – як, наприклад, Вікторії Даньчак (а також Яни Шевелі та Наталії Ксендзук, які також проявили себе на рівні юніорських збірних – прим. авт.). На фінальну серію, до слова, команда їхала без травмованої Ірини Собчук, однак труднощі лише загартували команду та дали можливість розраховувати на максимальний результат.

Гра наших дівчат протягом сезону та на фінальному етапі Суперліги не залишилася й без уваги тренерського штабу національної збірної України. До лав головної команди на найближчі збори на початку травня викликали трьох представниць «Волині-Університету» – Людмилу Осачук, Вікторію Даньчак та Анастасію Карасьову. Остання з них – наша ліберо, яка творила дива у вирішальні моменти найважчих матчів та отримала індивідуальну відзнаку «фейр-плей» від організаторів змагань – каже, що це лише мотивує ще більше працювати над собою та удосконалюватися.

Про фініш сезону, який срібними літерами буде вписаний в історію луцького волейбольного року, говорили ще багато. Богуслав Галицький відзначав, що крім новоспечених «збірниць» у нас є ще кращий зв’язуючий гравець чемпіонату – капітан команди Олена Рудик. Анастасія Тищенко розповідала про своє повернення на майданчик, Анастасія Карасьова – про згуртованість колективу та роботу головного тренера, Людмила Осачук жартувала, що на спекотну погоду в Южному дівчата як завжди забули купальники…

Словом, в обласній ДЮСШ царювала неймовірно позитивна атмосфера після успішного завершення дуже важкого сезону. Сезону, який починався з кадрових проблем, але продовжувався перемогами над конкурентами. Сезону, який повертав до життя після важких травм наших волейболісток та дав зрозуміти, наскільки талановита молодь виховується у нашій волейбольній системі. Сезону, у якому ми безапеляційно «віддячували» Вінниці за минулорічні поразки та програвали у одинадцятисетовому трилері Тернополю. Сезону, в якому ми хоч і без варіантів поступалися «Хіміку», але показали клас, обігравши усіх інших…

Наприкінці зустрічі Богуслав Галицький розповів, що у команди є можливість взяти участь у єврокубках наступного сезону. Хтозна, можливо, уже восени заповнена вщент зала обласної ДЮСШ знову переживатиме славетні миті волинського волейболу. Однак, як казав один відомий телеведучий, це буде уже зовсім інша історія… А поки – «бро, ето сєрєбро»!!!









Дмитро КУЗНЕЦОВ

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]

Коментарі
23 вересня
Вчора
21.09.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин