Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Руйнація через приватизацію: чому напіврозвалені будинки покинули напризволяще

12:04 24.11.2015
2714

Приватизовані будівлі на вулицях міста, які потерпають від занедбаності, з кожним роком все більше руйнуються, а влада розводить руками, бо будинки знаходяться не на міському балансі.

Тема руйнації будівель, особливо на території Старого міста, аж ніяк не нова. Проте досі вона лишається такою ж болючою, як і десятки років тому. Район.Луцьк дослідив «печальне» становище трьох будинків, які потерпіли від недбалості своїх власників і спробував вияснити, чому вулиці міста «заставлені» старими руїнами.

Страждальна Плитниця, або Хто винен у руйнації архітектурної пам’ятки ХVІІІ століття

Найбільша гордість лучан – замок Любарта – традиційно вабить туристів. Проте варто пройти кілька метрів у лівий бік від виходу з мурів, потрапляєш у світ, далекий від туристичної привабливості. Невеличка вулиця Плитниця, яка могла би також зустрічати гостей, потерпає від руїн розвалених будівель.

Двоповерховий будинок, що знаходиться на вулиці Плитниця, 7, уже не раз привертав увагу громадськості. Ще у 2012 році інформаційно-аналітичний портал «4 влада» доволі ґрунтовно досліджував тему руйнації пам’ятки містобудування та архітектури місцевого значення, яка була взята на облік рішенням Волинського облвиконкому в 1986 році. Попри те, що будівля знаходиться на території Старого міста, об’єкти якого приватизовувати заборонено, вона перебуває у приватній власності. Із досліджень, які проводили журналісти «4 влади», стало зрозуміло, що запити у різні інстанції щодо зруйнованого будинку не дають результатів, бо структури наввипередки відхрещуються від архітектурної пам’ятки.

У відповідних відділах Волинської обласної ради пояснили, що інформацією не володіють і запропонували звернутися до міської влади. Волинське регіональне відділення Фонду державного майна України теж скерувало до міськради. Проте там відповіли, що будинок ніколи не перебував на їхньому балансі. У Департаменті культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури України підтвердили той факт, що до державного реєстру нерухомих пам’яток України будинок не занесений, тому очевидно перебуває у списку пам’яток місцевого значення. Відмовилася визнати стосунок до пам’ятки й дирекція заповідника «Старий Луцьк», бо ж про його власника нічого не відомо.




Проте на сторінках «Волинь Таймс», де також згадували про пам’ятку, вказали, що будівлю перепродали у 2006 році, а її власник – Наталія Володимирівна Торчинюк. Та де перебуває жінка і хто вона така – нікому не відомо.

За роки ситуація із усіма забутим будинком змінилася хіба в гірший бік. Зараз пам’ятка має ще більш занедбаний вигляд і ризикує «завалити» своїх сусідів. Пан Микола, який проживає поряд, розповідає, що уже звик до свого «розваленого сусіда», проте імовірність завалу стіни з боку їхнього будинку щодень лякає його і сім’ю. А про історію пам’ятки чоловік знає лише зі сторінок газет.

«Говорили, що 40 років тому на місці будинку на Плитниці, 7 була дитяча стоматологічна поліклініка. Років 20 тому я читав у газеті, що будинок віддали полякам, а пізніше передали у приватну власність», – ділиться мешканець сусіднього будинку Микола.


Через незрозумілі причини будівля, очевидно, стала непотрібна власнику. Краєзнавець Ігор Левчук у коментарі Район.Луцьк щодо багатостраждального будинку зазначив, що розповіді чиновників про невідомого власника – порожні балачки, бо інформація давно уже всім відома. Володаркою руїни є дружина судді господарського суду Рівненської області, а оформлення документів – це велика афера, яка склалася у 2000-х роках, коли кілька пам’яток на території Старого міста були приватизовані.

«Це відбувалося ще при Кривицькому. Згідно із законом про охорону культурної спадщини, таке ставлення до пам’ятки називається умисним доведенням до стану руйнації. Винні у цьому мають понести не лише адміністративну відповідальність, а й кримінальну. Але у нас фактично ні в місті, ні в області немає органу управління культурної спадщини. Це структури, які просто на тому заробляють гроші», – зауважив Ігор Левчук.

Постраждала через недобросовісних власників і будівля навпроти розваленої пам’ятки. Стан забутого будинку № 5 аж ніяк не найкращий. Правда, зруйнована лише одна його частина, інша – заселена мешканцями. Ми спробували вияснити, кому ж належать тепер уже руїни посеред старої вулиці. Спершу запитали у того ж пана Миколи, якому «пощастило» проживати між двох звалищ на Плитниці, 7 і Плитниці,5.

«Скільки пам’ятаю, будівля була у такому стані. Це частина будинку, який теж приватизований, проте де знаходиться власник – ніхто не знає», – зазначив чоловік.

Якщо власник сусідам невідомий, у пошуку істини надсилаємо запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У відповідь отримуємо список мешканців, на яких зареєстрований будинок. Виявляється, 2 жовтня 2008 року будівля була передана у власність чотирьох осіб. Чому власники частини будинку покинули своє помешкання і де зараз перебувають – невідомо. Тож поки зазначені будинки на Плитниці лишаються у приватній власності без явного власника як такого, руйнація з кожним роком чимдуж посилюється.


Ветха, отже, нікому не потрібна?

Розвалені будівлі псують вигляд не лише захованої від очей туристів Плитниці. Дорогою до замку можна побачити не таку уже й непомітну будівлю на вулиці Данила Братковського, 11. Будинок має усі ознаки «забутого» і слугує схованкою для молоді, яка приходить сюди викурити цигарку-другу подалі від очей дорослих. Небайдужі, ймовірно, старалися хоч якось покращити вигляд старої будівлі і намалювали барвистих птахів, які все ж не рятують стін від тріщин.



Із відповіді на запит до міської ради дізнаємося, що будинок також перебуває у приватній власності, заселений мешканцями, визнаний ветхим і підпорядковується ЖКП № 3. Те, що тут зараз може хтось проживати, – під великим питанням, адже ще трохи і стіни будинку просто розваляться. Тож таких екстрималів ми вдома не застали.

Чому будинок знаходиться у такому стані, розповів краєзнавець Ігор Левчук. Він зазначив, що будівля фактично особливої історичної цінності не має, а потерпає від незгоди власника і місцевої влади.

«Коли в 2004 році ще при Кривицьком робили реконструкцію в Старому місті, цей будинок був єдиним, де відбувся якийсь конфлікт з власниками. Чи вони не захотіли допомогти владі у реставрації, чи вони взагалі відмовилися, щоб у їхньому будинку проводили якісь ремонтні роботи. Тому він залишився єдиним на вулиці, який стоїть і досі без ремонту», – розповів Ігор Левчук.

Власник на теперішній момент перебуває за межами Луцька, де саме – ніхто не знає.Тож поки будинок чекає на повернення «блудного сина», його стіни мають ризик розвалитися найближчим часом.

Купіть розвалену будівлю – отримайте безхатьків у подарунок

За межами Старого міста довго шукати руїни на місці будівель теж не довелося. Майже у центрі міста фактично навпроти приміщення Луцької міської ради стоїть розвалений будинок, який давно став місцем проживання безхатьків. Дах і стіни будівлі мають такий вигляд, як після добрячої перестрілки, проте на фасаді красується лист паперу із надписом «Продається».





Хто продає таку «красу» і як давно будинок перебуває у такому стані, розпитуємо сусідів. Пан Ярослав, якому часто доводиться прибирати сміття навколо будинку, розповів, що власник будівлі зараз проживає у Києві. Будинок у такому стані стоїть близько десяти років.

«Тут жили чотири чи п’ять сімей. Проте теперішній власник будинок викупив і надав мешканцям інші квартири. Хотів його разом із нашим будинком знести і зробити тут офіс. Та ми не погодилися. Зараз власник будинок продає, але хто ж його за 300 тисяч доларів купить. Проте він керується тим, що територія знаходиться у центрі міста», – зауважив чоловік.

Пан Ярослав також розповів, що хоч і будинок знаходиться на балансі ЖКП, тут ніхто не прибирає. Сусіди вже не раз зверталися щодо проблеми із закинутим будинком до міської влади. Та через те, що будівля приватизована, міськрада нічого зробити не може.

Зараз у цілішій частині будинку проживають безхатьки. Постачання електроенергії в приміщенні відімкнули лише два місяці тому. Доти у вікнах руїни час від часу ще могло з’являтися ніким неоплачене світло.

Із питанням про те, що можна зробити для ліквідації проблеми із ще одним закинутим об’єктом, знову звертаємося до краєзнавця Ігоря Левчука. Він розповів, що будинок не є пам’яткою, але входить у зону регульованої забудови, яка починається від Старого міста і закінчується кінотеатром «Промінь». Будівлі тут мають вписуватися в історичне середовище і відповідно має регулюватися поверховість.

«На містобудівній раді уже розглядали питання про будівництво там багатоповерхівки. Обурювалися, що поверховість не вписуватиметься в історичне середовище. Був затверджений проект, але я так розумію, що там щось не склалося з грошима. Те, що зараз його не можна знести і для того треба великі гроші, все це казка. Є достатньо юридичних підстав знести такий будинок чи заставити власника привести його у відповідність до правил благоустрою», – зауважив Ігор Левчук.

То чому ж усі напіврозвалені будинки, які знаходяться у приватній власності, приречені на загибель? У підсумку ставимо це запитання директору заповідника «Старий Луцьк» Павлу Рудецькому. Він пояснив, що оскільки будинки приватизовані, то будь-які рішення можуть бути прийняті лише за вироком суду. Хтось інший, окрім власника, може втручатися в долю будинку тільки тоді, коли його переведуть у державну власність.

«Якщо є звернення, що будинок знаходиться в аварійному стані, власник має здійснити реставрацію, якщо має можливість зробити це самостійно. Але є й інший варіант, за яким було відремонтовано багато будинків у Старому місті. Роблять документацію щодо реставрації, яку здійснює міська влада, а власник оплачує лише матеріали», – повідомив Павло Рудецький.

Проблема кожного з цих трьох будинків, як і багатьох інших, що перебувають в аналогічній ситуації, перш за все полягає у тому, що їхні власники або невідомі, або не виходять на зв’язок. Та чи власники єдині можуть повернути до життя свої дітища і чому ніхто з представників місцевої влади за десятки років так і не зміг їх відшукати – питання лишаються відкритими.

Оксана ВЛАСЮК











Коментарі
26 вересня
Вчора
24.09.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин