Хронічна дихальна патологія: про симптоми непомітної хвороби розповідає пульмонолог

Близько чверті українців віком від 40 років можуть мати ознаки бронхіальної обструкції. Такі дані наводять спеціалісти Всесвітньої організації охорони здоров’я. Аналіз ризиків і негативних факторів для розвитку хронічного обструктивного захворювання легенів (ХОЗЛ) медики проводили до Всесвітнього дня боротьби з ХОЗЛ, який щороку відзначають 19 листопада.

Ця пульмонологічна патологія, за прогнозами, з 2020 року вийде на третє місце серед причин смертності й обумовить близько 4,5 мільйона смертей у світі.

Про основні симптоми майже непомітної хвороби, чинники небезпеки й профілактичні заходи розповідає Олег Яковенко, головний позаштатний спеціаліст із пульмонології УОЗ ОДА, голова правління Товариства пульмонологів та фтизіатрів Волинської області.

«Захворювання прогресує повільно, найчастіше його діагностують у людей 40 років і старше. Певний час патології легенів були більше поширені серед чоловіків. Проте зі збільшенням споживання тютюну серед жінок, а також зі зростанням забруднення повітря в середині приміщень, на сьогодні хвороба вражає чоловіків і жінок однаково», – каже фахівець.

Типовими симптомами є кашель, виділення мокротиння і задишка. Порушення дихання суттєво ускладнюють життя хворого, у важких випадках люди зовсім не можуть обслуговувати себе, навіть умитися й почистити зуби. Втрата працездатності хворих внаслідок ХОЗЛ – на другому місці після коронарної хвороби серця.

Фактори ризику

Головний фактор ризику – це куріння. Згубна звичка спричиняє хворобу в 90% випадків. Деякі люди схильні до бронхіальної патології через спадковість, у них є генетичний дефект (дефіцит альфа1-антитріпсину). Окрім куріння, на розвиток хронічних обструктивних захворювань легенів значно впливають забруднене повітря, шкідливі умови праці, тривале вдихання диму, пилу та хімічних сполук.

У країнах із високим рівнем доходу це захворювання більш поширене у зв’язку зі збільшенням кількості курців. У незаможних країнах на перший план виходить забруднення повітря в середині приміщень. Майже 3 мільярди людей у світі використовують дрова, вугілля, торф для опалення житла, приготування їжі, інших господарських потреб. Спалювання біопалива значно забруднює повітря. Кіптява, їдкий дим осідають у легенях.

Симптоми

Задишка має стійкий, прогресуючий характер і серйозно погіршує якість життя пацієнтів. Приєднується постійний кашель з виділенням харкотиння, яке збільшується і може бути гнійного характеру під час інфекційного загострення та утруднене свистяче дихання в грудях. Симптоми захворювання наростають повільно впродовж багатьох років. Спочатку задишка виникає тільки при фізичному навантаженні як відчуття дискомфорту, скутості та свистяче дихання у грудях. Гострі респіраторні інфекції збільшують прояви патології, особливо в осінньо-зимовий період, додаються інфекційні загостення. З часом у хворих формується хронічна дихальна та серцева недостатність. Супутні серцево-судинні патології, синдром нічного апное, зайва вага часто супроводжують та ускладнюють перебіг пульмонологічної хвороби.

Діагностика

Рентгенологічне дослідження не показує патологічних змін у легенях пацієнтів із легким ступенем хронічних обструктивних захворювань. Діагноз ХОЗЛ встановлюють шляхом анкетування, типових об’єктивних ознак і проведення тесту для дослідження функції зовнішнього дихання. Спірометрія визначає, наскільки глибоко людина може дихати і наскільки швидко повітря проходить до легенів і виходить із них. На обструктивні зміни в легенях треба перевіряти кожного пацієнта, що має постійний кашель, виділення мокротиння, задишку, а також піддається впливу будь-якого з факторів ризику.

Лікування

На жаль, це невиліковне захворювання. Однак його прогресування можна зупинити, загальмувати процес пошкодження легенів. Загальні принципи терапії полягають у модифікації способу життя: припинення паління, усунення інших шкідливих факторів впливу на органи дихання. Лікар призначає інгаляційні протизапальні та бронхорозширювальні препарати, кисневу терапію, лікування супутніх захворювань. Профілактика – це насамперед переконаня населення вести здоровий спосіб життя. Важливо створити безпечні умови праці на виробництві, вакцинуватися проти грипу та пневмококової інфекції.

Записала Юлія КОВАЧ, «Сім’я і дім»