Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Чим, на кому і як проводять досліди в лабораторіях: хімічний факультет

09:54 16.11.2015
2470

У хімічному факультеті СНУ імені Лесі Українки створюють мило і парфуми, добувають ефірні масла та вирощують кристали.

Під впливом кінематографа далекі від науки люди звикли уявляти хімічні лабораторії місцем виготовлення вибухівки чи наркотиків. Проте в університетських стінах напевно проводять інші експерименти. Район.Луцьк розвідав ситуацію і переконався, що хімія – доволі цікава наука, практичні навички якої можуть знадобитися не лише в промисловості, а й у побуті.

Майже кожен кабінет факультету можна назвати лабораторією. Тут студенти набувають практичних умінь у різних галузях хімічної науки.

У лабораторії хімії природних сполук для експериментів використовують різні органічні речовини і навіть продукти: яйця, лимони, мандарини, грейпфрути, олію, рибу тощо. Наприклад, на основі яєчного білка можна простежити якісні хімічні реакції.


Ненасичений жирний склад насичених жирних кислот омега-3, омега-6 у різних олійних екстрактах визначають за допомогою газового хроматографа. Добувають ефірні олії з кісточок мандарину чи грейпфруту. Прилад показує загальний вміст олії та будує спектр, кожен пік якого відповідає певній амінокислоті. Дослідити на хроматографі можна і м’язи риби, у яких також містяться ненасичені жирні кислоти. Тематика робіт, які виконують у хімічних лабораторіях, кожного року різниться.

«Досліджували і хижих риб, і добували екстракти різних запахів штучними методами. У результаті останнього можна отримати дуже концентровані парфуми. Лабораторним методом ми виготовляємо і мило», – зазначив завідувач лабораторії кафедри органічної та біоорганічної хімії Микола Заєць.

За зовсім іншим напрямком працюють у лабораторії рентгеноструктурного аналізу. Вона призначена для рентгенівських досліджень речовин неорганічної хімії. Тут синтезують напівпровідникові або наближені до них кристалічні речовини. Їх отримують у синтезувальній лабораторії методом сплавляння з елементарних речовин. Потім розтирають у дрібний порошок і наносять на кювету. Після чого отриманий сплав вставляють у рентгенівський дифрактометр ДРОН-4-13 і проводять дослідження.



Інший прилад з такими ж функціями вже не використовують, бо він менш точний і працювати на ньому потрібно було вручну. Після перебування сплаву у приладі отримуюють дифрактограми і за їхньою допомогою визначають характеристики кристалічних ґраток .

«У результаті можна простежити виникнення якихось нових речовин, які були б корисними для використання в промисловості. Ними можуть користуватися при виготовленні детектора гамма-випромінювання, сонячної батареї, світлодіоду чи інших напівпровідників», – розповів завідувач лабораторії Богдан Татарин.

Проте поки лабораторні вироби не мають великої популярності на ринку збуту. Тому лишаються на базі університету.

Зі сплавів можна отримати і справжні монокристали. Їх виготовляють в лабораторії росту кристалів. Для роботи використовують сучасні промислові установки. За допомогою них кристали можуть мати великий розмір.

«Усі ці кристали не тільки для наукової роботи, а й можуть використовуватися у виробництві. Головне – уесь час іде пошук нових властивостей речовин. Тож ми можемо прослідкувати утворення доволі цікавих кристалів», – зауважив завідувач лабораторії Володимир Панкевич.

Кристали, які нещодавно виростили за допомогою велетенських приладів, вражають своєю прозорістю, насиченим кольором або схожістю на металевий грифель.

Оксана ВЛАСЮК
























Коментарі
26 вересня
Сьогодні
Вчора
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин