Чим, на кому і як проводять досліди в лабораторіях: хімічний факультет
-
-
>
-
>
-
>
5607
У хімічному факультеті СНУ імені Лесі Українки створюють мило і парфуми, добувають ефірні масла та вирощують кристали.
Під впливом кінематографа далекі від науки люди звикли уявляти хімічні лабораторії місцем виготовлення вибухівки чи наркотиків. Проте в університетських стінах напевно проводять інші експерименти. Район.Луцьк розвідав ситуацію і переконався, що хімія – доволі цікава наука, практичні навички якої можуть знадобитися не лише в промисловості, а й у побуті.
Майже кожен кабінет факультету можна назвати лабораторією. Тут студенти набувають практичних умінь у різних галузях хімічної науки.
У лабораторії хімії природних сполук для експериментів використовують різні органічні речовини і навіть продукти: яйця, лимони, мандарини, грейпфрути, олію, рибу тощо. Наприклад, на основі яєчного білка можна простежити якісні хімічні реакції.
Ненасичений жирний склад насичених жирних кислот омега-3, омега-6 у різних олійних екстрактах визначають за допомогою газового хроматографа. Добувають ефірні олії з кісточок мандарину чи грейпфруту. Прилад показує загальний вміст олії та будує спектр, кожен пік якого відповідає певній амінокислоті. Дослідити на хроматографі можна і м’язи риби, у яких також містяться ненасичені жирні кислоти. Тематика робіт, які виконують у хімічних лабораторіях, кожного року різниться.
«Досліджували і хижих риб, і добували екстракти різних запахів штучними методами. У результаті останнього можна отримати дуже концентровані парфуми. Лабораторним методом ми виготовляємо і мило», – зазначив завідувач лабораторії кафедри органічної та біоорганічної хімії Микола Заєць.
За зовсім іншим напрямком працюють у лабораторії рентгеноструктурного аналізу. Вона призначена для рентгенівських досліджень речовин неорганічної хімії. Тут синтезують напівпровідникові або наближені до них кристалічні речовини. Їх отримують у синтезувальній лабораторії методом сплавляння з елементарних речовин. Потім розтирають у дрібний порошок і наносять на кювету. Після чого отриманий сплав вставляють у рентгенівський дифрактометр ДРОН-4-13 і проводять дослідження.
Інший прилад з такими ж функціями вже не використовують, бо він менш точний і працювати на ньому потрібно було вручну. Після перебування сплаву у приладі отримуюють дифрактограми і за їхньою допомогою визначають характеристики кристалічних ґраток .
«У результаті можна простежити виникнення якихось нових речовин, які були б корисними для використання в промисловості. Ними можуть користуватися при виготовленні детектора гамма-випромінювання, сонячної батареї, світлодіоду чи інших напівпровідників», – розповів завідувач лабораторії Богдан Татарин.
Проте поки лабораторні вироби не мають великої популярності на ринку збуту. Тому лишаються на базі університету.
Зі сплавів можна отримати і справжні монокристали. Їх виготовляють в лабораторії росту кристалів. Для роботи використовують сучасні промислові установки. За допомогою них кристали можуть мати великий розмір.
«Усі ці кристали не тільки для наукової роботи, а й можуть використовуватися у виробництві. Головне – уесь час іде пошук нових властивостей речовин. Тож ми можемо прослідкувати утворення доволі цікавих кристалів», – зауважив завідувач лабораторії Володимир Панкевич.
Кристали, які нещодавно виростили за допомогою велетенських приладів, вражають своєю прозорістю, насиченим кольором або схожістю на металевий грифель.
Оксана ВЛАСЮК
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
