У міні-притулку сімейного типу тварин навчають дружити з людьми

Лучанка Вероніка Федосова-Цибульська уже четвертий рік займається реабілітацією покинутих котів і собак, старається знаходити для них господарів. Для цього відкрила міні-притулок сімейного типу «Веселий хвіст» і придумала акцію «Кіт вихідного дня».

– Люди масово викидають небажані приплоди кошенят і цуценят. Кількість бездоглядних тварин цієї осені зросла в багато разів. Майже щодня отримую дзвінки з проханнями взяти тварину під опіку. Переконалася, що жодне комунальне підприємство чи притулок не вирішать проблему присутності чотирилапих безхатьків на вулицях міст, – зауважує захисниця тварин.

Пані Вероніка розповідає, що міні-притулок для тварин сімейного типу – світова позитивна практика. Адже хороший домашній улюбленець – це не просто здорова, а й соціалізована тварина, навчена жити у сім’ї, комунікувати з людьми, гратися з дітьми.

1

– Є таке англійське прислів’я: «Не в кожному домі має бути собака, але в кожного собаки має бути дім». Те саме можна сказати про котів. Мої підопічні не живуть у клітках, вольєрах чи на прив’язі. Вони мешкають поруч із людьми, проходять курс реабілітації та звикання. Наприклад, на спеціальному дресирувальному майданчику песики вивчають команди й заодно вчаться мирно співіснувати з людиною. Коти привчені до лоточка, лагідні й акуратні, – каже пані Вероніка.

Усі вихованці притулку отримують імена, ветеринарний паспорт, щеплення (якщо дозволяє вік), дорослих тварин стерилізуємо, щоб у майбутньому вони не завдавали клопоту господарям і не поповнювали ряди безпритульних.

1

Не всіх хвостатих і вусатих вихованців вдається прилаштувати у власні домівки. Так вдома в опікунки залишилися жити кіт Льова зі Львова, собака Плюшка з київського сімейного притулку, котик Буржуй із Андріївського узвозу, метис пітбуля Бульдозер, дуже недовірливий до всіх чужих, та інші тварини з Луцька. Минулого літа вона привезла кількох покинутих улюбленців із Донецька. Трилапий пес Гена зараз живе у Луцькому зоопарку.

– Декому вдається знайти родину досить швидко, хоч з великим матеріальними затратами. У середньому на реабілітацію, комплекс вітамінів, повноцінне харчування на одну тварину в місяць треба 500 гривень. Щеплення – ще плюс 200, стерилізація – додатково 400-500 гривень. Та й не кожному бажаючому відразу віддам тварину. Мене цікавить, чи людина має досвід утримання тварин, де вона живе, чи усі члени сім’ї згідні, чи є маленькі діти тощо. За спеціальними тестами також визначаю особливості характеру та поведінки підопічних, аби дізнатися, якій сім’ї яка тварина підійде, щоб усім було комфортно. Приміром, у містах популярними стають ранкові пробіжки з собакою. Зараз у мене якраз є песик, який із радістю супроводжуватиме господаря на пробіжках, – зауважує хазяйка міні-притулку.

Для тих, хто не може завести кота на постійно, але хоче провести кілька днів у теплій домашній обстановці з пухнастиком, Вероніка Федосова-Цибульська придумала вихід. Можна влаштувати котячий релакс і позитив протягом вихідних. З вечора п’ятниці і до ранку понеділка котик врятує від самотності, допоможе перезавантажитися перед новим робочим тижнем. Акцію «Кіт вихідного дня» поки провели один раз. Двох муркотів, які мали бути тільки гостями, люди забрали у сім’ї. Ініціаторка каже, що якщо буде інтерес, то влаштовуватиме такі візити ще.

– Не вважаю, що роблю щось особливе. Моя любов до тварин базується на знаннях. Маючи багаж знань із генетики та селекції, також організувала розплідник декоративних тварин, вирощую африканських їжачків і кавій. Переконана, що гармонійна, освічена людина у міру можливості має допомагати всьому живому та примножувати добро. У догляді за тваринами мені найбільше допомагає син. Дякую ветеринарам ветклініки «Олтан» та сім’ї ветеринарів Куніциних, які проявляють гуманність і професіоналізм у лікуванні моїх підопічних. В інших країнах приватні притулки заохочує держава, зокрема й фінансово, оскільки вони фактично виконують соціальну функцію органів влади. Якщо людина бере тварину від мене – тим самим допомагає мені допомагати іншим, – підсумовує власниця притулку.

Спілкувалася Ольга ЮЗЕПЧУК, «Сім’я і дім»