Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Енергоефективність у будинках
Енергоефективність у будинках

Енергетичний паспорт – гарантія енергоощадності вашого житла. ФОТО

14:06 07.02.2018
952

Перш ніж купити чи орендувати житло, нас цікавить, за скільки ми його придбаємо, і основне, скільки платитимемо в майбутньому за «комуналку». Це чи не найважливіші запитання, які ми ставимо перед собою, коли плануємо придбати квартиру чи будинок.

Загалом люди не задумуються, коли купують дешевше житло, що потім платитимуть в рази більше за комунальні послуги, аби нагріти свій дім, і комфортно в ньому почуватися, особливо це стосується квартири в новобудові. Тим паче як розібратися: чи все нове житло енергоощадне?

Тому відразу варто зазначити, якщо ми хочемо якісне енергоефективне та ощадне житло, то за нього потрібно відповідно заплатити. Аби в майбутньому менше оплачувати за квартиру, відповідно потрібно, щоб будинок був не менше класу «С». А що це таке цей клас?

Клас енергетичної ефективності мають присвоювати кожному будинку на підставі даних енергетичного паспорта будівлі. Такий паспорт забудовникам повинні давати під час розроблення всіх проектів житлових і громадських будівель при новому будівництві, реконструкції чи капремонті. Адже будівлю без такого паспорта в подальшому не можна буде ні продати, ні орендувати, ні зробити ремонт.

Всього класів є сім: «А», «В», «С», «D», «E», «F», «G». Найгіршим класом енергетичної ефективності будинку є «G», а відповідно «А» характеризує будинки з найкращими показниками – це по суті будинок з нульовим споживанням енергії, що володіє високою енергоефективністю, здатний на місці виробляти енергію з поновлюваних джерел і споживати її в рівній кількості впродовж року. Варто додати, що для нового будівництва, згідно з законодавством в Україні, клас повинен бути не нижчим, ніж «С», адже енергоспоживання такого будинку має становити від 80 до 100 кВт год/м2 в рік. Для прикладу, середнє споживання у Німеччині становить до 45 кВт год/м2 в рік, Польщі – 90 кВт год/м2 в рік, Україні – 250 кВт год/м2 в рік.

А за правильність інформації, зазначеної в енергопаспорті будівлі, відповідає проектна організація, що заповнювала його під час проектування, або організація, яка оформлювала цей паспорт будинку, що здають в експлуатацію.

Луцьк не може особливо похвалитися новобудовами з енергопаспортами, але ми все-таки знайшли такого забудовника. Це Будівельна компанія ЛДБК. Працівники компанії залюбки показали нам вже готові енергетичні паспорти на свої житлові комплекси «Затишний» та «Сaramel Residence», адже питання енергоефективності для них як відповідального забудовника дуже важливе. Обсяг одного такого паспорта складає понад три сотні сторінок.

Та й загалом, такий документ – це гарантія, що власники квартир чи будинків можуть точно прорахувати витрати на «тепло» і бути впевненими, що в їхній будівлі вони платитимуть за комунальні послуги та тепловитрати мінімум.

До слова, Закон «Про енергетичну ефективність будівель» ухвалили в червні 2017 року. Тому всі новобудови, які проектували з того часу, мали б вже мати енергопаспорти. А це – складний розрахунок, за основу якого беруть багато показників. В першу чергу, враховують так званий коефіцієнт теплоопору зовнішніх стін та вікон, тобто – здатність конструкції не випускати тепло із приміщення. Тому, чим більше вікон – тим більше шансів, що будинок потрапить до нижчого класу енергоефективності. Вікна потрібні тільки для того, щоб у кімнатах було світло та просторо.

Отож, коли ми купуємо житло, то обов'язково потрібно запитувати про енергопаспорт, і якого класу будівля. Ми повинні цікавитися для себе, скільки платитимемо за майбутню квартиру. Адже це наш дім, в якому ми обов'язково маємо жити комфортно.

Читайте також: Шість причин, чому лучани люблять 40-й квартал

Коментарі
21 серпня
Вчора
19.08.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин