Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Тренер Ірина Новосьолова: «Теніс – все моє життя!»

13:37 27.10.2015
1934

Попри усталений стереотип, що захоплюватися великим тенісом можуть дозволити собі тільки заможні люди, цей вид спорту стає у нас дедалі популярнішим.

Щоправда, на теренах Волині, як зізнаються самі тенісисти, усе не так райдужно, як хотілося б, але поступ таки є.Зокрема в СОК «Адреналін Сіті» уже кілька років поспіль діє тенісна академія «Адреналін», якою керує В’ячеслав Сусалєв. Як зазначають тренери, вони працюють і для дорослих, і для дітей. Але ставку роблять саме на дітей. Тенісистів у «Адреналіні» почали готувати із травня 2010 року і за цей час набули неабиякого досвіду.

В академії – індивідуальний підхід до кожного, хто захоплюється тенісом. До того ж тут працює програма, яку розробила Світова федерація тенісу (ITF). Стосується вона малюків і має назву «Грай та залишайся» («play & stay»). Спеціально для цього було вироблено інвентар, яким діти грають на маленькому майданчику з м’ячем із пониженим внутрішнім тиском. Суть у тому, щоб не відлякати діток великими ракетками та швидкими м’ячами, а привчати їх до тенісу, поступово збільшуючи навантаження.

Нині тренерський склад тенісної академії «Адреналін» підсилила досвідчений тренер Ірина Новосьолова. Як сама зізнається, погодилася на співпрацю, аби допомогти підняти цей вид спорту у нас.

Пані Ірино, розкажіть, як у вашій тренерській «географії» опинився Луцьк?

– Народилася я у Сєверодонецьку Луганської області, там здобувала освіту, тренувалася, грала, працювала. У великому тенісі я з семи років. У 1987 році почала працювати тренером. Шість років пропрацювала в Луганську, відтак переїхала до Одеси, потім – до Києва. А нині на запрошення Юрія Миколайовича Труша, головного тренера збірної України U-14, приїхала працювати на Волинь.

Що для вас персонально означає теніс?

– Це все моє життя! Це моє хобі, засіб до існування, все, що я маю.

З ким вам найважче працювати?

– З будь-якою дитиною будь-якого віку це є специфічна робота, потрібен індивідуальний підхід. Можливо, тому, що маю солідний досвід роботи, мені не тяжко працювати з дітьми.

І все ж дітей треба любити, аби з ними працювати. Ще й мати неабиякий терпець…

– Я думаю, що той, хто дітей не любить або ж не любить свою роботу, довго на цій роботі не зможе бути або ж досягнути якихось висот.

Чи маєте вихованців-чемпіонів, якими пишаєтеся?

– Я пишаюся усіма своїми учнями. Звісно, є ті, хто досягнув великих результатів. Одна моя вихованка нині працює в США тренером, вона була збірницею України, вигравала чемпіонати України. Ще один мій вихованець теж був збірником України до 18 років, ми з ним навіть їздили на чемпіонати Європи.

Нині багато майбутніх тенісистів під вашою опікою?

– Зараз у мене дві групи маленьких діток і три учні трошки старші, я з ними зовсім недавно почала працювати.

Кажуть, що великий теніс – дороге задоволення…

– Ну, для початкового етапу, коли діти тільки починають грати, це не таке вже й дороге задоволення. М’ячі ми даємо, хто не має ракетки, також виручимо. Від них потрібні спортивна форма і головне – бажання тренуватися. Ну, і бажання батьків водити малюків на тренування. То вже далі, коли дитина починає більш серйозно тренуватися, виходить на професійний рівень, потрібні суттєві фінансові вливання.

Які фізичні дані повинна мати дитина, аби грати у теніс? Чи є якісь обмеження, протипоказання?

– Я вважаю, що будь-яка дитина з будь-якою фізичною підготовкою може прийти і почати тренуватися. У процесі занять малюки розвиваються, міцніють, ростуть. У них розвивається координація, спритність, сила. Мало того, заняття з тенісу рекомендують дітям, які мають проблеми із зором. Окулісти спеціально скеровують дітей на теніс, щоби вони тренували очі. Зрештою, на початкових етапах у дітей нема серйозного навантаження, для них це просто гра. Вони м’ячики покидали, погралися, символічні призи отримали, енергію витратили… Це вже коли виходять на професійний рівень, неодмінно проходять повне медичне обстеження.

А якою є ваша найбільша спортивна мрія?

– Навіть не знаю… Бачите, я вже домоглася того, чого хотіла. Свої амбітні плани вже реалізувала у своїх учнях. Нині у мене нові вихованці, і, звісно, хочеться, щоби вони досягли високих результатів у спорті, стали відомими спортсменами. Я ж намагаюся дати їм для цього усе, що можу і вмію. Словом, мрію виховати ще не одне покоління чемпіонів. На Волині поки що теніс не у фаворитах, тому ще однією моєю мрією є популяризувати цей вид спорту у вашому краї.

Спілкувалася Оксана ГОЛОВІЙ, «Сім’я і дім»






Коментарі
23 вересня
Вчора
21.09.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин