У луцькій гімназії гостювали учні з трьох країн Європи

Білоруси, поляки та німці спільно з учнями луцької гімназії №4 імені Модеста Левицького навчалися, розважалися та налагоджували «мости дружби».

Міжнародна зустріч відбулася в рамках проекту «Мости дружби – 2017», метою якого є налагодження співпраці між школами різних країн. Проект діє вже майже 10 років. За час його існування учні з Луцька також відвідували різні країни і обмінювалися досвідом. Особливо цікавим є цей обмін для дітей, які вивчають іноземні мови. Вони мають зможу поспілкуватися з носіям цих мов та вдосконалити свої знання.

«Цього року ми запросили партнерів гімназії. Це Об’єднання понадгімназійних шкіл №2 імені Елізи Ожешкової (м. Бартошице, Польща), в рамках проекту «Meet up. Німецько-українські зустрічі молоді» запрошена школа «Фріденсталь» з міста Херфорд, Німеччина. Були також партнери з Білорусі – гімназія №4 міста Брест. А також школа №7 з Луцька», – розповідає заступниця директора з виховної роботи Ірина Дмитренко.

1

Делегація кожної країни нараховувала 10 учнів та 4 вчителів. Спільно із закордонними гостями учні відвідали озеро Світязь, посадили дерева, взяли участь у флеш-мобі та підготували спільні виступи.

Найдовше гостювали на Волині представники німецької школи «Фріденсталь». Вони провели тут тиждень – з 20 по 27 вересня.

«Вони цілий тиждень працювали за цікавою екопрограмою – садили ліс, проводили екотренінги, робили екологічні листівки, їздили на завод Луцькпластмас, де переробляють пластик – здавали кришечки», – пояснює Ірина Дмитренко.

1

«Луцьк і Україна мені дуже подобаються. Вони красиві. Особливо класно, що в Луцьку разом із нашими учнями партнерами можна багато всього робити. У вас є різні розважальні заклади. Тут цікаво», – ділиться враженнями учень «Фріденсталю» Леон Бонес. Хлопцеві дуже припала до душі українська їжа. І хоч він не запам’ятав назви тих страв, які доводилося куштувати, Леон обов’язково попросить маму вдома приготувати щось подібне.

Не розділяє думки хлопця дівчина Гачера Ціа. За її словами, українці їдять надто багато свинини. Гачера ж свинину не їсть, тому деякі страви вона так і не скуштувала. Натомість від України загалом у неї залишилися позитивні враження. Нашу країну Гачера характеризує як неймовірно красиву, спокійну і веселу, та залюбки вимовляє ланцюжок слів українською, які запам’ятала за час візиту: «Один, два, три, чотири», «привіт», «так», «добрий день», «дякую», – те, що найчастіше ми чули тут».

Делегація з Німеччини приїжджає до луцької гімназії майже щорічно, починаючи з 2009 року. Так само українські учні та вчителі відвідують Німеччину. Тепле відношення один до одного, однак, виникає не зразу.

«Ви можете собі уявити, що завтра поїдете в чужу країну. Навіть якщо ви вчили якусь мову в підручнику, вільно говорити на початку завжди складно. Відчуваєш себе навіть незручно якось. Але потім стаються кумедні моменти, і починається креативність. Люди починають руками щось пояснювати. Або просто робити коктейль такий мовний «німецька-російська-англійська», і тоді стає тепліше, і один до одного відносяться толерантніше», – каже учитель біології, мистецтва і театру у школі «Фріденсталь» Дмитро Нетцер.

Довша історія співпраці луцької гімназії з поляками. Обміни учнями між гімназією №4 імені Модеста Левицького та Об’єднанням понадгімназійних шкіл №2 імені Елізи Ожешкової з міста Бартошице триває вже 11 років.

На відміну від намців, поляки мають значно приємніші гастрономічні спогади про Україну.

«З кожним разом, коли приїжджаємо, ми чекаємо якихось нових відкриттів. Цьогоріч директори партнерських шкіл готували куліш на вогнищі для всіх учасників. Вийшло дуже смачно. Справжня козацька їжа», – ділиться враженнями вчитель інформатики Міросвав Савіцкі.  За словами педагога, такі обміни сприяють кращому розумінню культури іншого народу та комунікації учнів:

«Для нас це можливість познайомитися з навчанням тут, із системою освіти. Наші учні після цих зустрічей стають відкритішими, і вже зовсім по-іншому сприймають нову культуру. На початку, коли вони ще не зовсім знайомі, трохи остерігаються, бояться. Наприкінці виходить, що українці розмовляють українською, поляки – польською, а німці – німецькою, і всі одне одного добре розуміють».

Учні ж обіймаються, спільно позують для фотографій і домовляються, за яких обставин зустрінуться наступного разу.

«Коли учні гімназії №4 з Луцька приїхали до Польщі, вони провели в нас тиждень. Ми стали друзями і розвинули сильний зв’язок між собою. Наше знайомство не припинилося, коли українська група поїхала. Ми продовжуємо спілкуватися у соціальних мережах. І ось зараз ми знову разом», – каже учень з Польщі Емір Чахед.

Співпраця між школами триватиме і надалі, тому незабаром юні лучани зможуть також відвідати три країни Європи, познайомитися з їх культурою та знайти нових друзів. 

Людмила РОСПОПА

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]