Стежками району: Сирники – найсмачніше село на Волині

Село Сирники розташоване у Луцькому районі Волинської області, перша літературна згадка про село датується 1450 роком.

Знаходяться Сирники на шосейній дорозі сполученням Луцьк–Ковель. Всі, хто їздять до Луцька чи до Ковеля, стовідсотково проїжджали це «смачне село». Воно має навіть свій гімн, який написала відома поетеса Галина Терлецька родом із цього села.

Район.Луцьк продовжує розповідати читачам про різноманітні місцевості району. Видання вже писало про Гірку Полонку, Смолигів, Воютин, Романів, Чаруків, Радомишль, Садів і Веселе.

Цього разу вирішили ознайомити вас із Сирниками.

Прямого маршруту до села немає, втім, повз Сирники їздить безліч різноманітних маршруток і дістатися до нього дуже легко. Ми ось приїхали в гості маршруткою Луцьк – Рожище.

У кого було б краще розпитати про місцевість, ми запитали жінки, яка продавала при дорозі овочі та фрукти. Без жодних сумнівів жителька відправила нас до завідувачки клубу села Сирники Оксани Глушко. Мовляв, тільки вона зможе найбільше розповісти про село.

Жінка зауважила, що колись Сирники були центром району, а зараз воно відноситься до Княгининівської сільської ради. У селі проживає приблизно 560 людей, але це число кожного року змінюється.

Село розміщене акуратно і поділене вулицями. У Сирниках є вісім вулиць: Конякіна,  Комка, провулок Ковельський, Бригадна, Ковельська, Сарнівська, Набережна та Берегова. Майже на всіх зроблені хороші дороги, але недоліки все-таки ще є, які згодом планують виправити. У селі також є освітлення, щоправда не на всіх вулицях, але у планах селян його доробити.

Ще старожили розповідали, що колись село мало назву Серніки, тому що через село протікає річка Серна. А от чому саме його перейменували в жодних джерелах жителі не можуть знайти.

 «Ми створили громадську організацію «Нестримні духом». І зараз все підводимо до Сирників, навіть емблему зробили і зобразили на ній сирника. Тобто ми вже створюємо свою історію,бо звідки ростуть коріння, то не знаємо», – поділилася Оксана Глушко.

У Сирниках проживає дуже багато активних людей, які завжди готові щось організувати і допомогти один одному. Втілювати різноманітні ідеї допомагає й сільський голова Олена Твердохліб. Вона завжди йде назустріч ініціативнм людям.

Сирничани позиціонують своє село, як найсмачніше на Волині.

Колись у Сирниках була і початкова школа, і садочок, і стара козацька церква (на місці якої зараз стоїть хрест, – авт.), і колгосп. Але до сьогодні цього всього не збереглося.  

Село небагате на інфраструктуру. Зараз у ньому є клуб, де колись була хата-читальня, відділення зв’язку, ФАП (фельдшерсько-акушерський пункт) і один магазин.

У садочок і школу дітей возять до Княгининка та Рокинь. Церкву відвідують теж ту, що в сусідньому Княгининку.

Центром життя у Сирниках є клуб. Активні жителі зазвичай організовують біля нього різноманітні концерти, конкурси, змагання з тенісу, волейболу і табори.

Сирничани дуже дружні. Тому майже кожен старається долучитися до організації якогось дійства. Клуб у селі почав працювати в 1948 році. Цікавою особливістю клуба є те, що в ньому є Wi-Fi.

При клубі діє п’ять гуртків: дорослий вокальний «Барви», маленький дитячий вокальний ансамбль «Барвинята», драматичний колектив «Браво», гуртки «Художнє слово» і «Солоспів».

Оксана Глушко

Оксана Глушко зауважила, що у селі вирує дуже багато ідей, але їх потрібно ще втілювати. На все потрібний час.

У «смачних» Сирниках також є два ставки: один сільський, а інший приватний. Жителі називають його «У Руслана». Тобто, селяни мають де відпочити.

А от працюють сирничани зазвичай у Луцьку та Княгининку, адже в Сирниках немає ніяких фірм і заводів. Хоча є й такі, що обробляють великі площі землі, і на цьому заробляють.

Але ж яке село, та й без проблем. Однією з основних у селі є брищенский полігон. На нього звозять сміття, яке потрапляє в річку, і це все стікає підземними водами, а сирничани ту воду п’ють. Це дуже шкідливо для здоров’я.

Сміттєвози, які їздять селом, теж викликають негативну реакцію селян, адже сміття, яке вони везуть, розкидається і забруднює Сирники. Тобто, з екологією – найбільші проблеми в селі.

«Ще одним негативом є борщівники, які окупували село. Ця рослина з отруйним соком. Ми її скошуємо, пробуємо позбутися різними способами, але ніяк не виходить. Найбільше вони ростуть біля ставків, хоча можна вже й помітити в селян», – розповідає завклубом.

Також у Сирниках страждають люди, які живуть біля траси Ковель – Луцьк. Адже трасою їздять важкі фури, через що тріскають будинки в людей. Дорога зроблена ще за старими технологіями, і не має засобів  шумоізоляції.

На завершення нашої подорожі своїми враженнями від села поділилися декілька жителів.

«У селі мені живеться добре, кожний день сповнений позитивом, натхненням до творчості. Надихають це все робити наші люди, їхнє завзяття, бажання щось змінювати. Сирничани дуже дружні. Ми своєю активністю показуємо нащадкам, як потрібно жити в майбутньому», – запевнила депутат Галина Гарбарук.

До речі, в селі дуже поширені прізвища Гарбарук, Свиридюк і Динисюк.

Старенька жителька зауважила, що їй подобається порядок у селі, і що дітки мають де гратися.

Ось такою була наша з вами подорож Сирниками.

Анна КАРПЮК

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]