Сусідські баталії на Відродження: «Заплачу штраф і буду жити далі». Частина 1

Відновити справедливість намагаються мешканці гуртожитку на Відродження, 12.

22 серпня. Міська рада. Розглядають заяву Ніни Данилюк з приводу «незаконно зайнятого приміщення кухні». Суть – одна із сімей зайняла спільну кухню і переобладнує приміщення під себе. Як щодо інших? Їх право на користування приміщенням ігнорується.

«Єдиний вихід – суд»

Департамент житлово-комунального господарства з’ясував, що дії сім’ї Пакуша, які зайняли приміщення спільного користування, незаконні. Гуртожиток належить Луцькій міській раді, але єдине, що можуть зробити депутати, за їх словами, виступити у суді на стороні жінки.

«Ми їх боїмося, але далі уже неможливо»

Ми пішли з Ніною Данилюк, аби побачити на власні очі, як живуть її внуки та з’ясувати деталі конфлікту.

Сідаємо у маршрутку на «Старому ринку».

«Ми їх боїмося, але так далі уже неможливо. Сили немає терпіти. Діти там живуть, а він із собаками, котами, курчатами приїжджає. Три дні, як поїхав. Думала, що міська рада щось вирішить, але ні, доведеться йти в суд», – ділиться заявниця.

Одна із багатоповерхівок на Відродження, у районі «Там-Там express». Заходимо у під’їзд. Типові синьо-білі стіни та облущена штукатурка – нічого надзвичайного. Заходимо у частину, де знаходяться квартири сусідів сім’ї Пакуша. Відчувається, що йде ремонт. Стіни говорять за себе.

«Доброго дня», – вітається внук Ніни Данилюк, Владислав.

«Проходьте», – додає внучка Олександра.

У вітальні двоє маленьких дітей зустрічають мене здивованим поглядом.

У кімнаті стіл із електроплитою та кухонним приладдям зліва, а справа – міні-сушарка. Посеред кімнати Олександра прасує речі, місця вкрай мало, але усі знаходимося в одному приміщенні.

Тепер речі сохнуть у кімнаті

«На мене заяви лежать, що я погрожував їй фізичною розправою»

Владислав показує фото собаки, який лежить перед дверима Василя Пакуша. Каже, що пес агресивно себе поводить і є небезпечним для людей.

Собака Василя Пакуша

Проводить екскурсію.

«У цій кімнаті ми хотіли зробити ремонт. Але тепер це неможливо, бо що робити з речами?», – скаржиться чоловік.

Бачу десятки пакетів, скляних банок, корзинки, рушники, посуд. Кімната завалена різними дрібницями.

«Зараз ми тут ще прибрали, треба було б бачити, що тут було раніше..», – продовжує Владислав.

Тут хотіли робити ремонт

Дивлюся на стіну, що біля тієї кімнати.

«А тут були двері. У спільну кухню. Їх замурували», – додає жінка.

«А позаду вас місце, де раніше ми могли складати речі після прання. Він і цю кімнату зайняв із заявою, що усе належить йому за законом», – каже Владислав, дивлячись на дерев’яні двері, закриті на замок.

1

Двері на замку, раніше речі сохли за ними

Повертаємося у їх вітальню. Діти уже сидять на дивані, дивляться телевізор.

Владислав був у зоні АТО, отримав три контузії. Далі розмова була про провокації.

«Це тільки півісторії. Ці люди постійно нас провокують. У нас був конфлікт з Альоною, дочкою Василя Пакуша, вона написала заяву щодо того, що ми з братом погрожували їй фізичною розправою. В опорному пункті її уже ніхто серйозно не сприймає», – запевняє Олександра.

Якщо говорити про якийсь комфорт, то він у цій квартирі майже відсутній.

«Дітей миємо у маленьких ванночках, молоко півгодини паримо, електроплита не дозволяє нормально готувати», – скаржаться жителі кімнати.

Мовчанка. Всі, ніби у воду опущені. Після хвилинних роздумів, Владислав каже: «Кожен може почати робити те, що хоче. Але якщо кожен почне робити незаконно, то що буде?».

Це питання лишилося без відповіді, а ми пішли до голови ОСББ «Вікторія-Луцьк-2» та депутата міської ради Петра Бойка.

«Кімнати зайняті самовільно»

Ми прийшли до офісу депутата, що у багатоповерхівці на Молоді, 8. Петро Бойко одразу зрозумів, про яку справу йде мова.

«Цей гуртожиток старалися перевести у житловий будинок. Але поки це нереально. До жовтня минулого року там був будинковий комітет, а зараз ОСББ. Василь зайняв дві кімнати. Казав, що має відповідні ордери. Але у секретаріаті кажуть, що вони отримані незаконно. Закон говорить, що неприватизовані кімнати (а це там, де мешкають Пакуші) – на балансі міськради. Закон про ОСББ також каже, що вирішити конфлікт мають загальні збори мешканців», – коментує ситуацію голова ОСББ.

З його слів, інші поверхи з таким не стикалися. Люди між собою діляться і наводять порядок.

Також ми звернулися до начальника відділу реєстру житлового фонду Геннадія Козюти.

«Коли міська рада затвердила список жителів кімнат, то Василю ордер видали на одну кімнату. А він зайняв ще одну кімнату самовільно. Це не було ніким затверджено. Відповідно, муніципальна комісія наклала на нього стягнення», – коментує Геннадій Козюта.

Згадалися слова Ніни Данилюк про те, що позиція сусіда проста: «Заплачу штраф і буду далі жити».

А що каже інша сторона?

Телефоную до Василя Пакуша. Він чує, що я журналістка і одразу відповідає: «Добре, що хоч хтось подзвонив поцікавитися іншою стороною! Дві попередні газети, які писали про цю справу отримають позов до суду. Все, що там пишуть – неправда! Це абсурд. Я кімнати отримав відповідно до ордерів! Я працював на заводі крупнопанельного домобудування. От і отримав кімнати.

У 2001 році уже був позов до суду на мене. Міська рада хотіла забрати квартиру. Але вони програли справу. У мене є всі документи. Міська рада не знає, куди вступає. Я трохи юрист, і я знаю, що двічі за один злочин до відповідальності не притягнути. Я уже заплатив штраф, який вони мені виписали. Я зараз не в місті. Приїду у понеділок – побачите, що все законно, а в суд хай подають, програють», – переконаний Василь Пакуш.

Нагадаємо, що конфлікт між сусідами загострився 27 червня, коли постійна комісія міської ради з питань дотримання прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією, депутатської діяльності, етики та регламенту розпочала розгляд заяви Ніни Данилюк про «незаконні дії одного із мешканців гуртожитку».

Та сама кімната, яку зайняв сусід

Замурована кухня

Ірина ГОЮК

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]