Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Що приховують бізнесмени у боротьбі за луцьке сміття

23:34 15.08.2017
1790

Увагу інвесторів, які почали споглядати на Брищенське сміттєзвалище, що за 15 кілометрів від Луцька привернув біогаз.

Саме встановлення «зеленого» тарифу на біогаз, який можна видобувати зі сміття, відкрило додатковий канал законного заробітку, – інформує Волинь 24.

Ще в 2016 році про серйозність своїх намірів заявила фірма «ОЗОН БІОГАЗ ІНВЕСТМЕНТ». Вона вже навіть була за крок до підписання угоди, однакз’явився ще один претендент – ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ».

Це спонукало міську владу оголосити конкурс, на якому перемогло саме друге підприємство. З невідомих причин, перше навіть не взяло участі в конкурсних торгах.

Такий перебіг подій не міг не викликати запитань, а заява представників «озону» про загрозу здоров’ю і життю взагалі приголомшила.

ЩО ТАКЕ «ЗЕЛЕНИЙ» ТАРИФ І ЯК НА НЬОМУ ЗАРОБЛЯЮТЬ

Поняття «зеленого» тарифу український уряд ввів, щоб заохотити виробництво енергії з альтернативних джерел, в тому числі з біогазу.

Держава на законодавчому рівні гарантувала дію цього тарифу до 1 січня 2030 року і взяла на себе зобов’язання викуповувати електроенергію з відновлювальних джерел через державне підприємство «Енергоринок». При цьому, за тарифами, зазвичай більшими, ніж за традиційну енергію.

Таким чином, бізнес отримав змогу не тільки економити, а ще й заробляти. Одним з методів заробітку стало видобування біогазу зі сміття і переробка його на теплову чи електроенергію.

«НЕБЕЗПЕЧНІ ЛЮДИ»

10-річний договір на дегазацію Брищенського сміттєзвалища Луцька міська рада уклала з ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ» 21 липня. Фірма зобов’язалася впродовж 4 місяців встановити на полігоні систему з видобутку біогазу і щороку забезпечувати місто матеріальними цінностями на суму 1 мільйон 31 тисячу 10 гривень.

А про «ОЗОН БІОГАЗ ІНВЕСТМЕНТ», представники якої ще в листопаді 2016 року планували, скільки свердловин і якої глибини буритимуть на полігоні під Луцьком, вже навіть ніхто не згадував.

Цікаво, що тоді представники фірми заявляли про те, що в разі підписання договору сплачуватимуть в міський бюджет 1,2 мільйона гривень щороку, а ще 8 % надходжень від «зеленого тарифу».

І все-таки, видається дивним, що компанія, яка вже витратила немало часу, зусиль та грошей, здійснила пробне буріння та аналіз зразків газу з луцького полігону, просто так взяла і не подалася на конкурс. Адже точно відомо, що вони про нього знали.

Офіційних коментарів від представників «ОЗОН БІОГАЗ ІНВЕСТМЕНТ» так і не вдалося отримати. Проте одна заява, яка й змусила мене почати розплутувати цей клубок, таки прозвучала.

«Там ситуація дуже складна. І я не хочу брати на себе такі ризики. З Луцьком ситуація дуже не гарна вийшла… Люди, які зайшли – дуже небезпечні. Ми не хочемо втрачати здоров’я і життя», – запевнив один з представників компанії.

Та оскільки конкретних звинувачень так і не прозвучало, а керівник підприємства Віталій Тітунін згодом відмовився давати будь-які коментарі з цього приводу, то твердо сказати, хто винен – не можна.

Директор «КЛІАР ЕНЕРДЖІ» Андрій Гріненко ж переконує, що перемогу в конкурсі на Брищенське сміттєзвалище вони здобули чесно.

«Були подані документи. В конкурсній документації чітко прописано, що у разі, якщо другий претендент не з’являється, то перемогу отримує підприємство, яке подалося», – каже він.

Про інших претендентів, запевняє бізнесмен, він не знав і не розуміє, хто міг їм перешкодити подати документи на участь в конкурсі: «Хто їм міг завадити? Відкритий конкурс, прописаний».

Натомість в Луцькій міській раді той факт, що «ОЗОН БІОГАЗ ІНВЕСТМЕНТ» не взяв участі в конкурсі, викликає подив. А колишній заступник міського голови Юрій Моклиця, який курував це питання, запевняє, що конкурсну документацію розробляли максимально об’єктивно, не схиляючись в бік конкретного учасника.

САМОВПЕВНЕНА «КЛІАР ЕНЕРДЖІ» З КРИМІНАЛОМ

Підприємство «КЛІАР ЕНЕРДЖІ» було засноване 2015 року в місті Корюківка Чернігівської області. Там же ж у червні 2016 році воно збудувало теплову електростанцію на біопаливі.


А в травні 2017 року компанія звела біогазову установку в Івано-Франківській області.

Як писали тамтешні ЗМІ, на конкурсних торгах, на які подалися дві фірми (київська «ЛНК» та «КЛІАР ЕНЕРДЖІ»), підприємство з Чернігівщини почувало себе досить впевнено, ба навіть самовпевнено.

Більше того, зазначають івано-франківські медіа, ще перед початком конкурсу «Кліар Енерджі» нібито розпочала розробку документації на прокладання електричних мереж до полігона, хоча це не було передбачено.

Пізніше протистояння між фірмами на деякий час перемістилося в судову площину. «ЛНК» в березні просила суд заборонити «КЛІАР ЕНЕРДЖІ» виконувати роботи з дегазації, бо це буцімто може зашкодити навколишньому середовищу. Проте вже в квітні відмовилася від позову.

Незважаючи на свій молодий вік, «КЛІАР ЕНЕРДЖІ» вже «засвітилася» й у кримінальній справі.

Вона фігурує в провадженні від 24 березня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

Поряд з понад трьома десятками підприємств фірма Андрія Гріненка, ймовірно, стала частиною злочинної схеми, внаслідок якої «відмили» майже 4,7 мільйона гривень бюджетних коштів.

Директор департаменту ЖКГ Луцькради Юрій Крась каже: «КЛІАР ЕНЕРДЖІ» довели, що в змозі виконати обіцяні роботи на полігоні в селі Брище. А в кримінальній справі нехай розбираються правоохоронці».

«Я не досліджую криміналістику. Є відповідні служби, які цим займаються. Все, що потрібно було, вони надали», – зазначив директор департаменту.

Крім того, з його слів, спеціалісти проінспектували роботи на сміттєзвалищі в Івано-Франківській області.

«Нас все влаштовує», – наголосив він.

ЕКС-ГОЛОВА РДА Й «АПТЕЧНА» МАФІЯ: ХТО СТОЇТЬ ЗА «КЛІАР ЕНЕРДЖІ»

ТОВ «КЛІАР ЕНЕРДЖІ» має чотирьох засновників: Андрія Гріненка (40 %), Петра Багрія (25 %), Михайла Кучірки (25 %) та Компанію з управління активами «ОВАМО КЕПІТАЛ» (10 %), власником якої є Анатолій Дубинський.

У біографіях практично всіх власників простежуться потужний фінансовий тил та серйозні зв’язки у владних кабінетах.

1. Андрій Гріненко: екс-голова РДА, призначений Януковичем


38-річний Андрій Гріненко, який нині є директором «КЛІАР ЕНЕРДЖІ», не так давно встиг побувати на посаді голови Бориспільської РДА. Призначив його 25 квітня 2013 року тодішній Президент Віктор Янукович.

Як писало РБК-Україна, 22 лютого 2014 року, після втечі Президента, Андрій Гріненко відмовився скласти повноваження та принести присягу народу України, попри те, що його заступники пішли на такий крок і публічно підписали зречення.

Тоді на захист голови РДА виступив депутат Бориспільської райради від «Удару» Ігор Левітас. Він переконував, що партія, за згодою її лідера Віталія Кличка, ручається за Андрія Гріненка. Заступився за нього і тодішній голова Київської ОДА Анатолій Присяжнюк. Мовляв, навіщо звільняти гарного фахівця, якщо в нього за душею немає гріхів.

Проте, 3 квітня в.о. Президента Олександр Турчинов своїм розпорядженням таки звільнив Андрія Гріненка.

З 2010 року нинішній керівник «КЛІАР ЕНЕРДЖІ» був депутатом Києво-Святошинської районної ради від партії Сергія Тігіпка «Сильна Україна». Паралельно займав керівні посади в Києво-Святошинській, Макарівскій та Бориспільській райдержадміністраціях Київської області.

На позачергових виборах до Верховної Ради у жовтні 2014 році Гріненко балотувався під 110 номером у списку «Сильної України».

Нині пан Гріненко, схоже, вирішив не брати участі в політиці чи держслужбі, про що свідчить відсутність декларації про доходи в державному реєстрі.

2. Петро Багрій та Михайло Кучірка: дует «аптечної» мафії


Петра Багрія та Михайла Кучірка знають як бізнес-дует, фармацевтичні компанії якого є постійними переможцями тендерів Міністерства охорони здоров’я при будь-яких президентах: від Кучми до Порошенка.

В публікаціях Петра Багрія часто називають однією з головних фігур «аптечної» мафії України. А тендерні оборудки йому буцімто допомагали провернути впливові особи рівня міністрів України.

Михайло Кучірка 2010 року отримав звання «Заслужений працівник фармації України» від Віктора Ющенка. Також він був помічником у депутата від Партії регіонів Івана Вернидубова (2007-2012 роки).

3. «ОВАМО КЕПІТАЛ» і 50 мільйонів кредиту

27 травня 2016 року «КЛІАР ЕНЕРДЖІ» уклала договір позики з «ОВАМО КЕПІАЛ» у формі кредитної лінії на суму 50 мільйонів гривень.

Очевидно, що саме завдяки цій позиці компанія з управління активами, власником якої є Анатолій Дубинський, отримала частку у фірмі розміром 10 %.

Сам Дубинський є бенефіціаром кількох компаній, які займаються фінансами («Бізнес капітал», «Бізнес ідея», «Гудлайф фінанс») й орендою нерухомості («Рент кепітал плюс»).

Горою над всіма цими бізнесами стоїть компанія з управління активами «ОВАМО КЕПІТАЛ» зі статутним капіталом 16,1 мільйона гривень.

«ТЕПЛЕ» МИНУЛЕ АНДРІЯ ГРІНЕНКА

Екс-посадовець Андрій Гріненко в «енергетичному» бізнесі далеко не новачок.

Він у зв’язці з експертом в енергетиці Іваном Надєїним є співзасновником чималої кількості фірм, які займаються постачанням теплової енергії.

Надєїн, до слова, балотувався на минулих виборах до Верховної Ради під 65 номером від «УДАРу».

Діяльність фірм Гріненка і Надєїна неодноразово потрапляла в поле зору журналістів та правоохоронних органів.

Так, про «опалювальну» схему, в якій комунальні заклади Київщини змусили перейти на альтернативні джерела енергії від тільки-но створених ТОВ «Київоблтепло» і ТОВ «Київцентртепло», ще й за завищеними цінами, писав журналіст «Наших грошей» Юрій Ніколовна початку 2015 року.

До цих фірм безпосередньо причетний Андрій Гріненко (він є бенефіціаром «Всеукраїнської теплогенеруючої компанії», яка вказана серед засновників ТОВ «Київцентртепло») та його бізнес-партнер Іван Надєїн.

У розслідуванні сказано, що саме завдяки потужному «УДАРівському» тилу включно з тодішнім головою Київської облради Миколою Бабенком вдалося провернути цю оборудку.

В березні 2016 року діяльністю фірми Гріненка й Надєїна ТОВ «УКРТЕПЛО-ВОЛИНЬ» зацікавилися слідчі управління СБУ у Волинській області.

Вони почали досудове розслідування проти службовців ТОВ «УКРТЕПЛО-ВОЛИНЬ» за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

Підозру в «сбушників» викликала співпраця підприємства з квартирно-експлуатаційним відділом Володимира-Волинського. Зокрема, укладення кількох договорів про послуги з теплопостачання на приміщення в Ковелі з 1 листопада 2014 року до кінця 2016 року на загальну суму майже 3,6 мільйона гривень.

А в червні 2016 року на підозрілу діяльність ще однієї фірми, до якої причетні Андрій Гріненко та Іван Надєїн – ТОВ «УКРТЕПЛО ЧЕРКАСИ» – звернуло увагу черкаське інтернет-видання «Дзвін».

Журналісти зауважили, що фірма свого часу з легкістю отримала котельні у кількох селах області, а потім встановила вигідні для себе тарифи. І все це буцімто за сприяння голови Черкаської ОДА Юрія Ткаченка та його близького соратника Костянтина Омаргалієва, який тоді очолював Черкаську районну держадміністрацію.

РОСІЙСЬКІ КОРЕНІ «ОЗОНУ»

Мережу фірм під проводом ТОВ «ОЗОН БІОГАЗ ІНВЕСТМЕНТ», націлених на виробництво альтернативної енергії, почали формувати з жовтня 2015 року.

Профінансувала її створення інвестиційна компанія ТОВ «ОЗОН ІНВЕСТМЕНТ», засновником якої є фірма «ГЛОБАЛ ХЕЛС РЕЗОЛЮШН ФАЙНЕНШЕЛ СЕРВІСИС Б.В.», зареєстрована в Нідерландах.

Та попри голландську реєстрацію, очевидно, що бенефіціари підприємства Наталія Бретшнайдер та Томас Бретшнейдер мають безпосередній стосунок до Російської Федерації.

Наталія Бретшнайдер має російське громадянство і, очевидно, проживає в РФ. Про це свідчить згадка в московській «районці»«Дмитровский вестник» за серпень 2016 року. Томас Бретшнейдер входить до складу ради директорів російських банків «Прімсоцбанк» та «НБД-Банк».

Ключовими особами на «ОЗОН БІОГАЗ ІНВЕСТМЕНТ» та її дочірніх підприємствах в Чернівцях, Ковелі й Луцьку є Олесій Оржель та Віталій Тітунін.

З жовтня 2014 року Олексій Оржель займає посаду голови «Української асоціації відновлювальної енергетики». Раніше був начальником відділу в НКРЕКП.

«ОЗОН БІОГАЗ ІНВЕСТМЕНТ», схоже, не може сьогодні похвалитися реалізованими проектами. На відміну від Луцька, з Ковелем «озону» таки вдалося укласти договір на дегазацію сміттєзвалища ще восени 2016 року. Проте нині представники фірми не надто охоче коментують результати робіт.

«Ми над цим зараз працюємо», – заявив директор ТОВ «ОЗОН БІОГАЗ ІНВЕСТМЕНТ КОВЕЛЬ» Віталій Тітунін.

Також, ще в жовтні 2016 року представники «ОЗОН ІНВЕСТМЕНТ» заявляли про намір збудувати завод для виготовлення біогазу на території Вінницької області. Та судячи з відсутності інформації в ЗМІ, очевидно, що фірма не дуже активно рухається в цьому напрямку.

***

Нарешті придумали, як можна корисно розпорядитися луцьким сміттям. І це, безумовно, добре, адже місто отримуватиме за це гроші.

Але насторожують методи, до яких може вдаватися український бізнес, щоб досягнути своєї мети.

І хоча однозначно сказати не можна, проте виглядає все так, наче одна компанія, користуючись своєю могутністю і впливовими зв’язками, задавила більш дрібного конкурента.

А з іншого боку, фірма-невдаха особливих успіхів в реалізації альтернативної енергії не продемонструвала, а тому й довіри не викликає.

Коментарі
22 вересня
Вчора
20.09.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин