«Українські медіа можуть показати нам шлях», – посолка ЄС у Луцьку
1573 
Катаріна Матернова, посолка Європейського Союзу приїхала до Луцька говорити про свободу преси – і визнала: у боротьбі з російською дезінформацією Європі є чому повчитися в України. Дипломатка не приховувала: ЄС поки що в обороні, тоді як українські медіа – на передовій.
29 квітня у залі Музею сучасного українського мистецтва Корсаків зібралося понад пів сотні людей – журналісти місцевих медіа, студенти та викладачі Волинського національного університету імені Лесі Українки, представники громадського сектору. Про це повідомляє Rayon.in.ua.
Привід – публічна розмова з посолкою Європейського Союзу в Україні Катаріною Матерновою напередодні Всесвітнього дня свободи преси. Тема: свобода преси, європейський вибір України та роль локальних медіа в умовах війни.
«Ви живете у майбутньому»
Катаріна Матернова звернувшись до аудиторії українською «Рада вас бачити!» і відразу задала тон: розмова буде відвертою.
Дипломатка назвала нинішній час ренесансом регіональних медіа.
«В умовах війни локальні медіа – це ті голоси, яких люди прагнуть, на які покладаються», – зазначила вона.
Матернова також несподівано похвалила Україну за випередження Європи в медіасфері. В ЄС друкована преса досі відіграє важливу роль, тоді як в Україні вона не бачила жодного впливового загальнонаціонального друкованого видання.
«Зараз у вас є фактчекери і все інше… Я думаю, що майбутнє медіа у діджитал-форматі… Україна у порівнянні з Європою, на мою думку, вже зараз набагато попереду у медіасфері… Ви живете у майбутньому в певному сенсі», – заявила вона.
Втім, посолка не оминула і виклики. Гранти, за її словами, – тимчасове рішення. Рано чи пізно регіональним редакціям доведеться будувати сталі бізнес-моделі, шукати зв'язки з громадами та місцевим бізнесом, конкурувати за довіру читача.
«Саме зараз є можливість наростити ці «м'язи» і залишитися важливим елементом демократії», – сказала вона.
Нагадаємо, Ковель першим в Україні завершив термомодернізацію школи за програмою Європейського інвестиційного банку. Більше про це в матеріалі Район.Ковель.
ЄС проти дезінформації: де Україна може навчити Європу
Окремо Матернова зупинилася на інформаційній війні Росії – і визнала, що ЄС займає переважно оборонну позицію. Російську пропагандистську машину вона назвала «винятково хорошою».
Водночас посолка зазначила, що ЄС робить кроки, які ще чотири роки тому здавалися б «немислимими» – зокрема блокування пропагандистської мережі Sputnik.
«Ми переходимо до того, що можна назвати активними мірами. Підвищення обізнаності, підвищення освіченості», – пояснила вона.
А далі – несподіваний реверанс на адресу України.
«Ми зараз пробуємо створити антитіла у цій сфері. І це те, де українське суспільство, українське громадянське суспільство, українські медіа можуть відіграти визначальну роль і допомогти нам. Показати шлях. Росія давно веде боротьбу на інформаційному фронті. І саме громадянське суспільство та незалежні медіа відіграють величезну роль у протидії дезінформації. Ми можемо вчитися в українських журналістів, як протистояти фейкам, тому що ви щодня працюєте на передовій цієї боротьби», – резюмувала Матернова.
Голос «Району» на сцені
Шеф-редакторка мережі гіперлокальних медіа Rayon.in.ua Наталія Пахайчук розпочала свій виступ з історичного екскурсу: саме у Луцьку 600 років тому вперше прозвучала ідея об'єднаної Європи – на з'їзді європейських монархів 1429 року в Луцькому замку.
Та швидко перейшла до сьогодення. Мережа «Район» – це понад 60 гіперлокальних сайтів у 9 областях України, 13 мільйонів читачів за 2025 рік і понад 250 мільйонів охоплень у соціальних мережах.
«Це значні результати, які ми досягли, маючи скромні ресурси», –зазначила вона.
Наталія Пахайчук подякувала ЄС за підтримку в критичні моменти. У 2022 році – спільний проєкт «Брехунець» з Представництвом ЄС з протидії російській пропаганді. У 2025-му – підтримка від Європейського фонду за демократію, яка, за її словами, буквально врятувала редакцію:
«Якби не допомога ЄС, я б зараз не стояла на цій сцені і «Районів», можливо, не було б, або їх було б значно менше».
Вона нагадала й про кейс, що вийшов далеко за межі Луцька: навесні 2024 року журналісти «Району» Олександр Пілюк та Юрій Конкевич висвітлювали торгівлю РФ та ЄС зерном і скрапленим газом – і були депортовані з Польщі.
Наслідком стала п'ятирічна заборона на в'їзд до Шенгенської зони. Редакція вже два роки веде судовий процес з Республікою Польща і готується до позову в Європейський суд з прав людини.
«Це для нашої редакції – справа честі і гідності», – підкреслила Пахайчук.
Наприкінці вона адресувала донорам пряме послання: принцип пріоритету прифронтових територій у фінансуванні медіа – хибний.
«Росія напала не на 9 областей, вона напала на всю Україну. Ринок не працює, він виживає. В таких умовах ми починаємо відкочуватися в розвитку назад. Свій вплив повертають медіа, які працюють за кошти великих і малих політиків, а вони рідко працюють добросовісно, цей симптом не можна ігнорувати», – заявила вона.
Читайте також:
Ми не збираємося стишувати голосПро виклики – без прикрас
До розмови долучилися й інші учасниці.
Представниця Нацради у Волинській області Лілія Бойко наголосила на безпековій функції локальних медіа: саме вони першими реагують на фейки та дезінформацію на місцях.
Вона також звернула увагу на кадрову кризу: редакціям дедалі важче залучати молодих журналістів через низькі зарплати та нестабільність ринку.
Регіональна представниця Інституту масової інформації Мая Голуб зосередилася на конкретних загрозах свободі слова: кібератаки на журналістські акаунти, листи з погрозами, фізичний тиск на медійників. Окремо вона говорила про SLAPP-позови – судові інструменти залякування, які фінансово виснажують редакції роками.
«Це може звучати як початок якогось фільму на Netflix, але, на жаль, це реальність», – підсумувала вона.
Захід завершився відкритою сесією запитань – аудиторія цікавилася майбутнім українських медіа, рухом до членства в ЄС, роллю молоді в євроінтеграції.
Роман МИРОНЮК
Роман МАРЧУК