«Байдужість – це і є наша втома»: волонтер та медик Ігор Шевчук про «рентген» війни, логістику порятунку та ціну тиші
2973 Він працює медбратом у Волинській обласній психіатричній лікарні, але його справжня «зміна» триває 24/7 вже п’ятий рік поспіль. Ігор Шевчук – лучанин, який з другого дня повномасштабного вторгнення допомагає військовим.
У Луцьку його знають просто як Павловича. Для когось він адміністратор легендарної спільноти, для когось – людина, яка може зібрати сотні тисяч на дрони, для когось – той, хто щомісяця вантажить буси допомоги на фронт. Сам він про себе каже коротко: «Я просто волонтер».
У відвертій розмові з Ольгою Булковською в ефірі «Вечірнього району» Ігор Шевчук розповів, як змінилася війна від прикордонного Доманового до «війни дронів», чому він відмовляється йти в політику та що відчуває волонтер, коли телефонують матері зниклих безвісти.
Від тепловізора до «Мавіків»: еволюція запитів
Волонтерський шлях Ігоря розпочався на другий день повномасштабного вторгнення. Перший день пройшов у стані трансу, а вже на третій він віз перший тепловізор прикордонникам у Доманове, що на Волині.
«Тоді все було хаотично. Ми везли тепловізори, окуляри, рукавиці, ліхтарики – все, що просили хлопці, бо не знали, звідки чекати ворога», – згадує Ігор.
З 2022 по 2026 рік характер допомоги кардинально змінився. Якщо спочатку везли домашні смаколики та тушонки, сало (в основному, харчові продукти домашнього виробництва) фурами, то згодом волонтерство перейшло на рейки професійної техніки та більш централізованої співпраці із конкретними бригадами. Зокрема, 2022-й був роком автомобілів (передано понад 10 одиниць для 14-ї ОМБр), а з 2023-го пріоритетом стали дрони («мавіки», «матрикси») зарядні станції, системи живлення.
Логістика життя та смерті та тоннни вантажів щомісяця
Сьогодні Ігор Шевчук офіційно співпрацює з двома підрозділами – 14 окремою механізованою бригадою імені князя Романа Великого та 100 окремою механізованою бригадою Сухопутних військ ЗСУ («Сталевою соткою»). Це взаємодія реалізовується за принципом: офіційний запит від військової частини – збір – акт приймання-передачі.
Змінилася і безпекова ситуація. Якщо раніше волонтери могли під’їхати до передової на півтора-два кілометри, то зараз війна дронів зробила такі поїздки нераціональними.
Тож прийблизно три тонни вантажу щомісяця тепер відправляються переважно Новою поштою. А ціна однієї відправки (сало, реторт-пакети, кава) варіюється від 200 до 300 тисяч гривень.
Читайте також:
У Стамбулі волинянка нагадує про українських військовополонених: історія Ольги Созонюк, чию сестру вбила Росія
Особисто Ігор везе лише те, що потребує суворого звіту та дбайливого транспортування – дорогу оптику та дрони.
А щодо тих, хто допомгає йому у відправці домашніх смаколиків бійцях, то Шевчук розповів, що має таких надійних партнерів-волонтерів уже давно. А розпочиналося все із Велицької громади, де діє група «В єднанні наша сила».
«Вони робили до тисячі ретортпакетів (м’ясних каш та тушонок) щомісяця. Потім я побачив у фейсбуці Валентина Войчуна, який коптив у бочках сало. Підтягнув його до справи, а він – уже свого зятя. Тож з ними разом і почали забезпечувати наших військових ретортпакетами», – розповідає Ігор.
Дуже багато допомагали у селах, де люди збирали овочі та інші продукти. На сьогодні, зізнається волонтер, така відправка практично змінусувалася, за винятком декількох стабільних, надійних та перевірених друзів та громад.
Читати також: Волиняни-волонтери отримали подяки і подарунки від 14-ї ОМБр імені князя Романа Великого
Психологічний феномен «Луцька неАдекватного»
Ігор – засновник фейсбук-спільноти «Луцьк неАдекватний». До повномасштабної війни це було «реаліті-шоу» для реального спілкування та розваг, з реальними зустрічами на свята (Різдво, Великдень, Новий рік). У спільноті кучкувалися різнопланові люди: від простих бізнесменів, трудівників до народних депутатів.
Війна стала для групи своєрідним рентгеном. Саме в ній розпочиналися перші збори на потреби військових. Ігор пригадує, як вперше запостав там про поїздку на передову та прохання задонатити на тепловізор. За добу спільнота «накидала» необхідних 60 тисяч.
Читайте також:
«Сафарі на людей»: як американська журналістка живе і працює в Херсоні й щодня розповідає світу про злочини росіян
Однак згодом після певного часу люди самі по собі «відсіювалися» звідти, а живі зустрічі під час війни втратили свою актуальність.
«Багато хто з тих, кого я вважав друзями, просто відійшли. Зате з’явилися нові люди. Спільнота стала фундаментом для зборів. Хоча зараз закривати запити стало в рази важче: якщо раніше 500 тисяч ми збирали за три тижні, то тепер 400 тисяч «мучимо» по два місяці».
Волонтер зазначає, що з давніх друзів з ним усі ці роки постійно був Олександр Овруцький, який сьогодні є військовослужбовцем 100-ї бригади, Андрій Демчук, Володимир Каліщук. Сьогодні усі вони пішли на фронт.
Читайте також:
Згуртувати село заради армії: який досвід «Берегині» з Одещини варто перейняти кожній громадіЗа цей час Ігор Шевчук здійснив понад 60 поїздок на передову. Куп’янськ, Лиман, Покровськ (точки базування 14-ї бригади та Сталевої сотки) стали його основними маршрутами. За цей час Ігор добре познайомився з командуванням бригад та забеезпечував їх, відповідно до можливостей, мавіками різних комплектацій, зарядними станціями, комплектуючими, павербанками та іншими необхідними речами.
«Втомилися? Це просто байдужість»
Як волонтер Ігор Шевчук гостро відчуває соціальну несправедливість. Його обурює термін «втома від війни», який часто використовують у тилу.
«Від чого ви втомилися в Луцьку? Що світла немає дві години? Це не втома, це дискомфорт. Справжня втома – там, під Покровськом чи Лиманом. Люди стали байдужі. Вони готові донатити лише тоді, коли їм влаштують «феєрію» – шашлики, музику, розваги. Але чому не можна задонатити просто так, без шоу?» – питає він.
Як приклад Ігор розповідає про рганізації, які стабільно щомісяця надають фінансову допомогу у закритті зборів. Одна з них –«Ратнівський аграрій».
Читати також: «Ратнівський аграрій» придбав артилеристам 14 ОМБр квадрокоптер «під ялинку»
«Якщо я оголошую збір на 400 тисяч, то з них суми у 100 чи 110 тисяч стабільно закривають ці дві фірми. Є ще, звичайно,є й інші люди», – розповідає волонтер.
Найважче у волонтерстві – мовчання
Попри залізну витримку, є речі, які «пробивають» навіть досвідченого волонтера. Це посилки, яких вже ніколи не заберуть адресати. Каже, дуже болить, коли відправляє ящики з кавою та салом, а за тиждень дізнається, що отримувати їх уже нікому.
Найстрашніше, зазнається, це дзвінок від рідних, які втратили зв'язок із бійцем. «Павлович, ти там усіх знаєш, пробий, що з моїм...» – просять. А Ігор Шевчук уже знає, що хлопця немає, але не має права про це говорити.
Про політику та «московську ковбасу»
На питання про політичні амбіції Ігор відповідає відмовою. Каже, пропозиції від партій були неодноразово, особливо у 2025 році, але він не бачить себе у владі. Його пріоритет – професійна робота медбрата та волонтерство. А після перемоги – час покаже.
Навіть на хейт (як-от на історію про куплену в магазині ковбасу чи право на відпочинок у ресторані з дружиною) він реагує спокійно:
«Якщо я «нарішав» хлопцям машину і закрив запит, чому я не можу сходити з дружиною в кафе? Я працюю, я заробляю. Волонтер – це не людина, яка має їсти тільки «Мівіну».
Замість післяслова: Сьогодні нагород у п’ятикласника Тимофія Токарєва із Луцька, який допомагає Ігорю з відправками, більше, ніж у деяких посадовців. Це і є та «армія тилу», яка тримає фронт разом із Шевчуком. А поки ви читаєте цей текст, на сторінці Ігоря триває черговий збір. Бо дрони потрібні на вчора, а байдужість вбиває швидше за кулі.
«Мусимо пам’ятати: усім, що маємо, завдячуємо тим, хто у ЗСУ. Донатьте, допомагайте їм», – закликає Ігор Шевчук.
Реквізити його зборів: Приват: 5457082525304361
Моно: 4441111141924187
PayPal [email protected].
***
Створено за підтримки урядів Норвегії та Швеції в межах Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання.
Читайте також:
- Володимир
14 бригаду імені князя Романа Великого очолив полковник Тарас Максімов
- Медицина
Два Сергії та їхня «історія на колесах»: як працює екіпаж медеваку 14 ОМБ імені князя Романа Великого
- Район.IN.UA
Президент і Головнокомандувач відвідали передовий пункт у Куп'янську та нагородили воїнів 14 ОМБр
- Володимир
Керівництво 14 ОМБр проведе онлайн-зустріч з родинами військовослужбовців: де можна зареєструватися