Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Незрячий музикант придумав, що робити зі старим баяном, і розповів, як пригощав злодійку

17:34 29.04.2017
10212

Баяніст Сергій з-під «Там-Таму» старий інструмент подарує незрячому, який знімався у фільмі «Поводир»

Незрячого вуличного музиканта знали в обличчя багато лучан ще до крадіжки його баяна. Але, здається, саме ця подія привернула увагу до нього, як до музиканта. Журналістці Район.Луцьк хлопець розповів, куди прилаштує свій старий інструмент, у якому оркестрі грає і про жінку, яка поцупила його баяна.

Сергію, розкажи, будь ласка, більше про той день, коли вкрали інструмент.

– Таке зі мною вперше. Я відійшов від свого звичного місця, залишив речі біля магазинчика «Гаряча кукурудза» як зазвичай. Повернувся, а інструменту нема. Тільки стілець стоїть.Це ще сили треба було мати висунути той баян! Подзвонив 102, поліція приїхала швидко, передивились камери відеоспостереження і вже орієнтувались хто це зробив. Потім перевірили авто- та залізничний вокзали, комісійний магазин, останній був закритий.

Яке найбільше розчарування в цій ситуації?

– Неприємно, що це зробила жінка старшого віку, в якої вже має бути досвід і мудрість в голові. Може вона думала, що не знайдуть чи може, що нема камер спостереждення. Слідчому вона говорила, що її біс попутав. Каже: «Не знаю, іду, дивлюсь стоїть собі»

Ти спілкувався з нею після цього?

– Після – ні.Але я її знав до цього випадку. Я навіть сам їй картоплю купував, булочку. Вона частенько просить на касі розрахуватись за неї чи за столик підсідає.

Були такі моменти, коли люди зробили щось дуже негарне і ти або розчарувався в них, або ти був дуже злий?

– От крадіжка, наприклад. Не по-людськи – це коли бачать, що незрячий йде в колону чи калюжу і не допоможуть. Було таке. Не раз. Найскладніше перейти дорогу, бо може не бути звукового сигналу для дозволу йти, а машину можуть «летіти». Але різні люди є – різні люди і треба.

Твої проблеми із зором – це вроджене чи набуте?

– Я втратив зір в 6 років. Тоді у мене виявили доброякісну пухлину головного мозку, яка вплинула на зоровий нерв. Всього оперували 8 разів, був рецидив хвороби , двічі був у комі.

А як довго ти займаєшся музикою? Чому саме цей інструмент?

– Граю з 12-13 років. Хресна мати Зоя подарувала мені свій старенький баян. Вона – колишня вчителька музики. А вже мама навчила найпростішому – виконання гамми до-мажор, тобто звукоряду з 7-8 нот: до, ре, мі , фа, соль, ля , сі, до. Мама колись сама в дитинстві грала на гітарі і співала. Має музичний слух.

Ти пробував інші інструменти, крім баяну?

– Акордеон. Але там аплікатура руки інша. Вчителька в Палаці учнівської молоді, Любов Іванівна, зі мною займалася десь півроку, однак я не зміг перейти з баяна на акордеон. На сольфеджіо ходив. Грі на баяні я навчався п’ять років в ПУМі на базі музичної школи. Мені допомагав Нікітін Сергій. Зараз граю в оркестрі цього закладу.

Ти граєш в оркестрі?

– Так. В Народному оркестрі духових інструментів на контрабас-баяні – тобто мій інструмент видає дуже грубий звук. Ми їздимо на різні конкурси. Останній конкурс – «Калинова сопілка» в Ковелі до дня народження Лесі Українки у лютому цього року, де зайняли перше місце. На індивідуальні репетиції ходжу кожний вівторок і четвер на 8 ранку в ПУМ.Зараз розбираю вальс з вчителем «Світло і тіні» Пауло Піццигоні. А кожної неділі о 12 годині репетиція для всього оркестру.

– Ти щодня граєш біля дороги на Соборності? Маєш постійний графік?

– Майже щодня, не граю коли йде дощ. А по годинах виходжу як мені зручно. Грати потрібно кожного дня, хоча б по декілька годин, щоб розробляти руку, не втратити навики. Були цікаві різні випадки, коли підходили до мене хлопчики, просили попробувати заграти. Я їм: «А ви вмієте?» Кажуть «дайте спробувати». Дав, понажимали, а вони: «О, не виходить!» « Треба вчитися! Ідіть вчіться» – кажу. Я показую своїм мистецтвом, що дітям потрібно чимось займатися. В нас дуже багато дітей, які нічим не зайняті.Я не знаю чого так.

Репертуар обираєш сам?

– Я приходжу до викладача і кажу яку пісню хочу розібрати, навчитись грати. Більше всього люблю народну творчість. Сучасну музику грати не хочу. Воно житиме недовго, а народне – вічне, це душа. Так само і класика – Бах, Моцарт, Шопен, вони теж вічні.

Чим ще ти займаєшся, цікавишся?

– В спортзал ходжу, коли є час. Спортзал – це і життя, і фізичний розвиток, і підтримка здоров’я. Одна знайома помітила, щоя став краще ходити, бо в мене дещо порушена координація рухів. Подобається відвідувати наш драматичний театр, там гарні актори, вміло перевтілюються. Не люблю танців, клубів не люблю, бо там часто то бійки, то п’яні.

Про що ти мрієш?

– Не знаю. Мабуть, знайти хорошу дружину, яка буде мене підтримувати.Я ж чоловік, а те, що незрячий, то це нічого не означає.Вимог ніяких особливих до дівчини не маю. В першу чергу, щоб була гармонія. Коли нема гармонії, одне одного не розуміють, то це дуже важко . В мене були дівчата, але ми не розуміли одне одного, тому і розходились.

Ти довгий час грав у центрі. Чому перебрався до Там-Таму?

– Починав я там, але на Лесі Українки постійний рух, всі дуже поспішають по своїх справах. Деякі люди говорили, що я їм заважаю. Тут таких зауважень немає. Інколи моє місце займають інші, що працюють там чи просять милостиню, але я прошу їх перейти, якщо можуть або сам сідаю трохи далі. Все без конфліктів.

Тобі вистачає зароблених грошей? Як ти справляєшся з їхнім обрахунком чи використанням?

– Мені скільки грошей є, стільки й добре. А з обрахунком мені допомагають або мої знайомі, або касири гіпермаркету. Вони можуть поміняти гроші чи підказати яка купюра.

Тобі подарували новий баян від «Порт Сіті». Як тобі з ним працюється?

– Дуже класно! Він файно звучить, звук матовий, казали, що виглядає гарно. Коли сталася пропажа, ввечері мені подзвонили і сказали, що є пропозиція подарувати мені нового баяна. На інший день ми вже обрали подарунок. Я перепробував декілька баянів в «Кобзі», але найбільше сподобався саме цей, «Атлант», який обрав.

Що робитимеш з двома баянами?

– Хочу старий свій «Ера» подарувати своєму знайомому незрячому Оресту, що теж грає на баяні біля Старого.Його інструмент старий і звучить дуже тихо.

Довідка Район.Луцьк: Лучанин Орест Кацюба знімався в епізодах фільму Олеся Саніна «Поводир, або Квіти мають очі».

Що ти побажаєш лучанам?

- Щоб люди придивлялися хто знаходиться навколо них, більше цінували своє життя і здоров’я.«І будем жити» як сказав Биков у фільмі «В бій ідуть одні старики»! А ще велике прохання звернути увагу на проблему «озвучки» зупинок в транспорті, оскільки це зручно для незрячих. Їх часто вимикають або дуже тихо звучить.

***

За словами Сергія, якби не його вада зору, можливо, він закінчив би консерваторію і з нього був би великий музикант. Та попри це , він вважає себе щасливим, бо у нього є музика, через яку він можу передати стан душі і показати те, що він вміє.

Ірина ТВЕРДА

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]

Коментарі

Тетяна

08:50 30.04.2017

Керіаництво ''Порт Сіті'' зробило дуже гарну справу! Приємно,що допомогли цьому хлопцю! Молодці!

26 вересня
Вчора
24.09.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин