Луцькі «стихійні» продавці не заперечують, щоб їм облаштували місця для торгівлі
-
-
>
-
>
-
>
1772
У Луцьку пропонують облаштувати та узаконити стихійні місця торгівлі. Люди, які торгують на цих точках, кажуть: ідея хороша і правильна. І додають: «ми ж своїм торгуємо, ми ж не перекупщики!».
Про це пише Перший.
На проспекті Волі, навпроти магазину «Знання», біля великого пивного кіоску-бочки просто на асфальті, у поліетиленових пакетах розкладені топінамбур, калина, виноград, цибуля, горіхи, гарбузове насіння. «Беріть, то ж домашнє!» – припрошує продавчиня.
«Ми ж не те, що перекуповуємо, ми своє продаємо. Те, що на городі вирощуємо», – каже вона, коли починаєш розпитувати про їх працю. На питання, чому не йде торгувати на ринок, відповідає: «Та туди товар мішками носять! Куди мені з моєю жменькою цибулі? Ще й за торгове місце їм заплати...»
«От чому нас звідси гонять? Це ж не те, що ми щось непорядне продаємо, все домашнє. Зрозуміло, що треба, аби тут була санітарія, але нехай зроблять щось для цього. Це ж такий хороший район, людям тут зручно купувати. У нас навіть люди з інвалідністю скуповуються, бо до ринків їм далеко», – емоційно додає інша продавчиня.
За словами продавчинь, які приїздять сюди здебільшого з приміських сіл, торгують вони на тротуар не системно, а тоді, коли є що продавати.
За пучок калини просять 5 гривень, щавлю – 7, цибулі – 6 гривень. За склянку лущених горіхів – 13 гривень, гарбузового насіння – 6. Кілограм картоплі тут коштує 3 гривні, а кілограм винограду – 20. Таку ж ціну – 20 гривень – просять за кілограм топінамбуру.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
