Трудова міграція, війна і корупція: у Луцьку говорили про майбутнє України

У середу, 5 вересня, волиняни мали змогу взяти участь в дискусії під назвою «Якої ми хочемо України». Її ініціював політик, дипломат і майбутній кандидат у Президенти України Роман Безсмертний. Подібні зустрічі вже відбулися у Львові, Харкові, Одесі, Вінниці та Дніпрі.

На думку Безсмертного, лише відповівши на питання, якою ми хочемо бачити Україну, ми матимемо  змогу консолідувати державу навколо головної цінності – людини. А відтак запропонована дискусія була способом поділитися власними думками та почути думки місцевого населення.

Відкриваючи захід Безсмертний зазначив: «Луцьк має дуже древню історію збирати не тільки інтелігенцію, а й князів і землю для того, щоб вирішувати складні питання. Для нас важливо побачити, як формують відповідь на питання «Якої ми хочемо України?» на Волині. Це один із тих маркерів, який визначає, як нам рухатися далі», – зазначив політик і описав ключові питання дискусії.

Роман Безсмертний

Спікерами дискусії у Луцьку виступили також доктор історичних наук Анатолій Шваб та колишній головний будівельник Волині, заступник міністра будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства України у 2005–2006 роках Юрій Казмірук.

Свій виступ Роман Безсмертний розпочав з покликання на результати міжнародного дослідження, яке за певною методологією визначає рівень стійкості держав і суспільств. Виявляється показники України – найнижчі серед країн Європи. Методика стверджує, що держава, яка має більше трьох загроз – нежиттєздатна.

Україна має більше десятка загроз. І це є феноменом її існування, стверджує політик. А основна причина – розрив між людиною та державою. Тобто, в Україні людина займається самовиживанням, а державні інститути існують як самодостатні і працюють самі для себе. Це ключова проблема і загроза подальшій долі української держави і українського суспільства.

«Ми до цього часу не визнали війну війною. Звідси – людина воює, держава – торгує. Уряд займається бізнесом, але не займається безпекою. Держава взяла на себе функції, які стосуються соціальної політики, замість того, щоб забезпечувати зовнішній контур безпеки, здійснювати зовнішню політику, здійснювати агресивну дипломатію, доносити свою позицію до світу», – зазначив Безсмертний.

Які загрози на сьогоднішній день є домінуючими? По-перше, це війна. По-друге, безпека. Тобто, війна породила не тільки зовнішню небезпеку, вона породила постійну тривогу і страх людей. По-третє, корупція, яка постійно напружує суспільство і вносить тривогу, а також економіка і соціальна сфера. «Людина просить і хоче розв’язання цих ключових проблем», – зазначив Безсмертний.

Політик пояснив, що війна в Україні – перший конфлікт між двома державами, куди втягнутий фактично увесь світ. Не існує жодного міжнародного форуму, де війна на Донбасі і анексія Криму так чи інакше не озвучувалися б і не обговорювалися. Проте людей найбільше турбує те, що в української влади немає чіткого плану вирішення цієї проблеми. Хоча насправді відповіді лежать на поверхні – це сильна армія, діалог з людьми на Донбасі та прямий діалог з Кремлем. Жоден інший формат, на думку Безсмертного, не здатен змінити ситуацію.

«Якщо ми не розпочнемо діалог з Кремлем, тема війни в Європі на євразійському континенті буде загострюватися», – вважає політик. Тому треба говорити і формувати нову модель безпеки у Європі і світі, інакше війна може розгортатися далі. Переговори треба було б починати із технічного рівня – аби фахівці окреслили проблеми та запропонували шляхи їх вирішення. Далі мали б зустрітися міністри, а лише тоді переговори перейшли б на рівень президентів. Водночас треба вести діалог та інформувати суспільство про нього.

«Війна породила не лише зовнішню загрозу, а й внутрішню тривогу і переживання за безпеку на вулиці та вдома», – додав Безсмертний. Проте український уряд не займається питаннями безпеки. На його засіданнях навіть не помітять відсутності профільного міністра.

Не займаючись безпекою уряд займається бізнесом. І в результаті перешкоджає можливостям самореалізації кожної людини та породжує велетенське зло – корупцію. Більше того, сьогодні в Україні продовжує існувати два уряди – один на Грушевського, другий – на Банковій. І обидва вони виконують не притаманні уряду функції. Бізнес добре знає, зазначив Безсмертний, що домовленості з одним зовсім не гарантують перешкод з боку другого. Фактично два уряди конкурують між собою за вплив і право втручання у бізнес.

Подолати загрозу корупції, за словами Безсмертного, не вдається в першу чергу тому, що «у нас борються із наслідками, а не з причинами». Створення нових антикорупційних органів – НАБУ, САП, НАЗК – важливе і необхідне. Але це інструменти подолання наслідків лиха. Антикорупційні органи не виконають своєї функції, якщо такі державні інститути як Фонд держмайна, Антимонопольний комітет не почнуть також адекватно діяти.

«Нам потрібні інший Президент, інший уряд і інша система влади», – наголосив Безсмертний. Тобто йдеться про глибоке інституційне перезаснування держави – зміни в Конституції, перехід до іншої моделі виконавчої влади і усвідомлення ролі громадянського суспільства. «Його не можна ігнорувати: коли воно дає сигнали, на них треба реагувати». Відтак, на його переконання, треба змусити державні інститути працювати на людину.

Цей висновок був підтриманий іншими спікерами. «Хочу України не такої, якою вона є зараз. Я хотів би сьогодні запропонувати такі методи модернізації держави, яка б дійсно стала ефективною і любимою для нас. Конституцію однозначно треба міняти», – зазначив Юрій Казмірук.

Юрій Казмірук

Також Анатолій Шваб, зазначив під час свого виступу, що українську владу треба переформувати: «Якщо ми не змінимо підходів до формування майбутньої влади – навряд чи щось зміниться. За останні 27 років Україна не мала настільки багато шансів, як зараз, стати кращою. Ми ніколи не були настільки відірвані від впливу Росії і готові до переформатування. Такий шанс неможливо упустити і я сподіваюся, що на формування влади в Україні вплине міжнародний чинник».

Серед новітніх викликів Анатолій Шваб також виділив трудову міграцію. Адже якщо, наприклад, лікаря запросять за кордон на вищу зарплатню, він туди поїде. За його словами, це і добре, і погано водночас.

«Держава витрачає 15 років, фінансуючи навчання майбутнього фахівця, а потім він їде працювати в іншу країну. Освітня політика держави повинна бути більш агресивною і отримувати більше фінансування. Українці недооцінюють свій потенціал для того, аби сформувати успішне суспільство», – вважає Анатолій Шваб.

Анатолій Шваб

На завершення дискусії спікери дали свої персональні відповіді на головне питання зустрічі, в яких йшлося про справедливу, багату і щасливу країну. «З моєї точки зору, Україна – це вільна людина та сильна держава», – підсумував Безсмертний.

Фото надані прес-службою Романа Безсмертного