Кіоскова проблема: хто, куди і навіщо ставить МАФи у Луцьку

19 Травня 2016, 15:20
2717 Джерело: dengi.ua

Чи є у Луцьку єдині і зрозумілі правила для підприємців, які хочуть розміщувати кіоски в місті? Чи має міська влада чітке бачення того, як мають виглядати вулиці міста? Чи виконують свої обіцянки і публічні заяви посадовці? Де заховані корупційні ризики?

Про це та інше пише активіст Михайло Шелеп у своєму блозі на Громадське.Волинь.

Він вирішив подивитися на проблему зі сторони і дізнатися, чи є «правила гри» для малих архітектурних форм у Луцьку.

 Проблемні кіоски

Проблеми із малими архітектурними формами, тобто МАФами чи кіосками, як їх ще називають, у Луцьку насправді є.

В одних куточках міста ці кіоски розміщені як гриби після дощу, що й пройти немає як. В інших випадках сам зовнішній вигляд цих кіосків та території поряд справляє гнітюче враження. Та це лише зовнішня сторона проблеми, яку бачать усі.

А є ще великий пласт проблем, про які знають лише чиновники, щоправда ці знання не завжди мотивують їх до активних дій. Мова про те, що чимало торгових кіосків розміщені самовільно, тобто коли підприємець сам вирішив куди і який кіоск він поставить і міська влада ніяким чином це не погоджувала. Спитаєте як таке можливо? Виявляється у нашому Луцьку все можливо. Підтвердженням цьому є часті рішення виконкому про демонтаж самовільно встановлених споруд. Фактично цим питання почали системно займатись лише з другої половини минулого року. І тут насправді є чимало питань до чиновників, які мали б слідкувати за тим, хто і що будує/розміщає у нашому місті.

Ще один вид поширеної проблеми – розміщення кіосків, які хоч і були встановлені законно, але які на сьогодні не мають офіційних погоджень через закінчення строку дії договорів. Тут теж вина двох сторін – як посадовців міської ради, які не контролюють дотримання законодавства, так і самих підприємців, які часто не слідкують за порядком в своїх документах.

Ще один тип проблем, пов’язаних із кіосками, озвучений Сергієм Григоренком – велике скупчення однотипних за суттю торгових об’єктів в одному місці. Так, неодноразово доводилось чути від чиновників, що поряд із магазинами, розташованими в будинках, не слід розміщати торгові кіоски. Тобто йшла мова про певне упорядкування вулиць міста.

Саме через такого роду проблеми міські чиновники, депутати та журналісти часто порівнювали луцькі вулиці із «Шанхаєм». Але озвучення проблем не дуже впливало на їх вирішення.

Алгоритм дій для встановлення кіоска

З серпня 2012 року у Луцьку діють «Правила розміщення та функціонування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Луцька», затвердженні рішенням виконкому.

У них прописаний певний алгоритм дій підприємця, який хоче розмістити у місті кіоск. Якщо читати цей документ то покроковість дій наступна:

КРОК 1. Так, згідно цих Правил, розміщення кіосків чи павільйонів повинно здійснюватись відповідно до комплексних схем розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, але з приміткою – у разі їх наявності. Тобто, підприємець перед тим як йти в міську раду мав би передивитися комплексні схеми по вулиці, яка його цікавить і вибрати місце для кіоску.

КРОК 2. Після цього він разом із заявою про можливість розміщення тимчасової споруди мав ще подати графічне зображення вибраного місця з кресленнями контурів бажаного кіоска. Ці матеріали має вивчати управління містобудування та архітектури, яке дає свій висновок – чи можна у цьому місці ставити таку тимчасову споруду. На це чиновникам давалось 3 дні (!!!) з моменту отримання доручення міського голови.

КРОК 3. За умови позитивного висновку справа передається до управління розвитку підприємництва та реклами, в яке підприємець несе ще додатковий перелік документів, серед яких графічні матеріали з ескізами фасадів тимчасової споруди в кольорі та благоустрою прилеглої території. Вже це управління виносить питання на розгляд Робочої групи з погодження місця розташування та функціонування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Луцька. На основі висновків цієї робочої групи підприємцю або відмовляють в розміщенні тимчасової споруди, або готують проект рішення на розгляд виконавчого комітету. Саме виконком приймає остаточне рішення щодо того чи дозволяти підприємцю встановлювати в певному місці споруду.

КРОК 4. Після позитивного рішення виконкому підприємець знову повинен звернутись до управління містобудування та архітектури із додатковою заявою та ще рядом документів щодо оформлення паспорта прив’язки тимчасової споруди.

КРОК 5. Отримавши паспорт прив’язки тимчасової споруди підприємець повинен ще отримати від департаменту житлово-комунального господарства дозвіл (ордер) на роботи з благоустрою.

КРОК 6. Лише виконавши усі ці умови підприємець може встановити свій кіоск чи павільйон.

Знайомлячись із питаннями, які виносяться на засідання виконкому та слухаючи про досвід окремих підприємців, приходжу до висновку що ця процедура, прийнята у 2012 році, діє й сьогодні. Хоча тут не все так просто…

Чи однакові правила гри для всіх?

Перше питання яке виникало раніше у підприємців – де можна побачити ці комплексні схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності? Виявляється що вони були «сховані» від людських очей.

Перші комплексні схеми розміщення тимчасових споруд були прийняті виконкомом у 2012 році, ще до ухвалення вищезгаданих правил (!!!). Але як я зрозумів, стосувалися вони лише окремих вулиць міста. Згодом приймались нові схеми по певних вулицях. Але ніде у публічному доступі, зокрема, на сайті міськради їх не було.

Так, на мій запит про отримання цих схем, міська рада за підписом Тараса Яковлева відповіла, що інформація про затвердження комплексних схем на центральних вулицях міста за 2012-2014 роки в електронному вигляді відсутня (!!!). З цими документами можна було ознайомитись лише у паперовому вигляді в архівному відділі міськради (!!!). Натомість схеми прийняті у 2013-2014 роках можна було знайти у загальному відділі міськради (!!!). Тож мені надали лише рішення виконкому що стосувалися комплексних схем лише за 2015 рік (див. відповідь на запит).


А як тоді підприємці мали знати де ставити кіоски???

Друге питання, яке виникло вже у мене – на основі чого у ці комплексні схеми вносились зміни? Саме так, з відповіді на запит я дізнався, що у рішення виконкому про затвердження комплексних схем розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності сім раз вносились зміни та доповнення. Цими рішеннями одні місця для кіосків додавалися, а інші навпаки – викреслювались.

Як приклад, рішення від 6 травня 2015 року, яким мінялись комплексні схеми на проспектах Молоді, Волі та Перемоги. Тобто, наявність комплексної схеми нічого не гарантує. Сьогодні твоє місце є у схемі, а завтра його звідти заберуть, а відповідно підстав для розміщення кіоску там не буде.

Або ж навпаки, підприємець, який має добрі стосунки із окремими чиновниками чи депутатами може «попросити» їх винести на розгляд виконкому питання про включення у комплексну схему нового місця під кіоск. Таким чином він гарантовано матиме можливість для торгівлі. А от підприємцям, які не мають таких знайомств доводиться вибирати лише ті місця, які визначені чиновниками раніше. Або ж їм відмовляють, бо місце «не передбачене схемою».

Тобто мала місце класична для українських реалій ситуація: той хто мав доступ до інформації та знайомств, автоматично отримував більше можливостей для успішної підприємницької діяльності.

Що змінилось із прийняттям нових комплексних схем?

18 травня 2016 року виконавчий комітет Луцької міської ради прийняв рішення «Про затвердження комплексних схем розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на центральних вулицях міста».

Про необхідність прийняття такого рішення останні пів року постійно наголошували очільники міста: міський голова та його заступники, в першу чергу Сергій Григоренко. Це рішення називалось ключовим кроком для вирішення проблеми «засміченості» Луцька МАФами.

Якщо вникнути у суть прийнятого рішення, то виконком затвердив схеми для 12 центральних вулиць міста, в яких відображено місця де можна розміщати торгові павільйони та кіоски. Мова, зокрема, про вул. Винниченка, пр. Відродження, пр. Волі, вул. Лесі Українки, вул. Гордіюк, вул. Львівську, пр. Молоді, пр. Перемоги, пр. Василя Мойсея, пр. Грушевського, вул. Рівненську та пр. Соборності.

Тобто графічними знаками показано, наприклад, де на пр. Волі можна поставити кіоск, де може бути літній торговельний майданчик, а де пересувний лоток. Також у схемі відображено ті тимчасові споруди, які на даний момент розміщені без будь якої дозвільної документації, і як слід демонтувати.

Але що нового дає це рішення виконкому? Чим цьогорічні комплексні схеми відрізняється від старих?

Те що побачив я при порівнянні – нічого особливо не змінилося. Такі самі схеми по тим самим вулицям. Майже ті самі об’єкти і точно ті самі підходи. Тобто виконавчий комітет просто оновив свої старі рішення.

Як приклад подаю порівняння схем для частини пр. Волі: схема що діяла у 2015 році та щойно прийнята схема у 2016 році.

Тоді незрозуміло чим це рішення краще за попереднє, якщо воно і по формі і по суті нічого нового не несе? Для чого було говорити про комплексний підхід до вирішення проблеми, а на ділі нічого не міняти?

Як би мало бути?

На мою думку та думку мого колеги, члена виконкому Олега Бондарука, діяльність з наведення порядку у питанні розміщення тимчасових споруд слід починати із вироблення концепції у цій сфері. Тобто, слід вирішити, що саме міська влада хоче бачити на вулицях міста, чи кіоски взагалі потрібні, чи мають вони якось співвідноситись із об’єктами торгівлі, що розташовані у будинках і так далі?

Ну наприклад. Є на вулиці супермаркет. То чи слід поряд із ним ставити продуктові кіоски? Або ж, скільки павільйонів максимально має бути розміщено біля одного будинку? Або, яка відстань має бути між кіосками? Або якого типу кіоски можна ставити поряд із навчальними закладами? Чи є якісь умовно «захисні» зони де ні в якому випадку не слід ставити тимчасові споруди? І так далі.

Коли були б прописані саме такі концептуальні речі, певні чіткі маркери, то і підприємці, і чиновники, і прості люди знали б чого можна очікувати в перспективі. Такі правила гри дозволили б навести лад на вулицях міста і не дали би міняти рішення виконкому під когось.

Вже коли буде сформовано бачення влади у цьому питанні наступним логічним кроком стане затвердження комплексних схем розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності. Тоді всім буде зрозуміло чому чиновники запропонували ставити кіоски «тут і там». Бо вони керувалися б чіткими правилами.

Сьогодні ж затверджені схеми намальовані фактично «на коліні», які з одного боку відобразили розміщення існуючих тимчасових споруд, а з другого – врахували пропозиції зацікавлених осіб. І ніякого тобі пояснення, чому саме так. А зважаючи на те, що у ці схеми, я певен, будуть теж вноситись зміни та доповнення, то можна передбачити що кількість пропозицій зацікавлених сторін буде збільшуватись. В цій ситуації виграють ті, які матимуть доступ як до інформації, так і до важелів адміністративного впливу.

Приклад цього – недавня ситуація із кіосками з продажу хліба. Одному луцькому підприємцю чиновники відмовились погоджувати встановлення тимчасової споруди на вул. Кравчука, і в той же час винесли на розгляд виконкому проект рішення про розміщення тимчасової споруди на перехресті вул. Кравчука та Воїнів Інтернаціоналістів для ковельських бізнесменів. Хоча в другому випадку порушень було більше, і там точно не мали б права розміщувати ТС. Тобто діє таке собі «право чиновника» визначати кому і що дозволяти. Виконком у цій ситуації лише легалізує потрібні рішення.

Натомість відкрита влада працює так, щоб всі учасники ринку однаково розуміли правила гри, і однаково їх дотримувались. Саме відкрита влада приймає обґрунтовані та прогнозовані рішення. Цього й хоче бізнес.

Інший крок, який може допомогти у наведенні порядку – запровадження конкурсного підходу до надання права на розміщення ТС. Наприклад, є місце під кіоск на пр. Волі. Міська влада оголошує конкурс пропозицій – кожен з підприємців, кого цікавить ця «точка» подає свої заявки. І тоді між зацікавленими суб’єктами проводяться торги – право розміщення ТС отримує той хто запропонує більшу суму. От вам і відкритий підхід до виділення місця, от вам і наповнення міського бюджету.

Звісно, тут може бути проблема із наявним законодавчим полем, в якому ідея таких торгів може бути не відображена. Я не фахівець в цій сфері, але з досвіду роботи знаю, що в разі потреби і закони можна міняти, і шукати інші варіанти реалізації ідей всупереч законам теж можна. Було б бажання щось змінювати. Якби діяли такі правила, то підприємець Линник, перед тим як ставити чергову ТС заплатив би у міський бюджет кілька гривень за право використовувати комунальну землю під павільйоном.

Або інший варіант – якщо продавати право на використання комунальної землі не можна, то мінімум що міська влада повинна забезпечити – публічність процесу вибору майбутнього власника ТС. За таких умов перед тим як дозволяти сину депутата Євгена Ткачука розміщувати тимчасову споруду на пр. Відродження, міська влада б спитала у інших підприємців чи цікава їм ця ділянка.

Чіткі і зрозумілі правила гри та відкритий конкурсний підхід до вибору підприємців – це те що, на моє переконання, потрібно Луцьку. Поєднання цих двох ініціатив дало б нашому місту можливість розвиватись, а ще б покращило інвестиційний образ Луцька. Але для цього чиновникам, членам виконкому, депутатам слід відійти від локального мислення і діяти більш стратегічно. Який Луцьк залишать вони нащадкам?

Післямова

Можливо комусь видасться дивним чому я, громадський активіст і політолог, раптом почав коментувати суто бізнесові питання. Насправді, за останній рік, рік роботи в Громадському русі «Народний контроль», я суттєво розширив перелік тем, якими цікавлюсь. І тема функціонування кіосків у місті Луцьку прийшла до мене через вивчення ситуацій із кількома малими підприємцями. Тому мав можливість використовувати інформацію та досвід тих, хто працює в цій сфері.

Але мені власне цікава дискусія з цього питання, а ще реакція чиновників міської ради, які відповідають за цю сферу. Сподіваюсь, що ця стаття, навіть якщо мої висновки і пропозиції будуть «розбиті в прах спеціалістами», стане поштовхом до активізації роботи в окреслених мною напрямках.

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром