У Луцьку на конференції обговорили українсько-польське протистояння у роки Другої світової війни

На Факультеті історії, політології та національної безпеки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки провели наукову конференцію «Волинь’ 43: міфи та реальність».

Минуле століття марковане цілою низкою важливих подій у світовій, європейській та національній історії. Дві світові війни, революції, репресії нацистського та комуністичного режимів, боротьба за незалежність тощо визначають його історичну ходу.

Наукова конференція «Волинь-43»: міфи і реальність, яка відбувалася на Факультеті історії, політології та національної безпеки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки у Луцьку 25–26 травня присвячена трагічній події в історії двох сусідніх народів – українців і поляків, що розгорнулася в роки Другої світової війни.

Провідні українські історики з Києва, Львова, Луцька, Острога, Івано-Франківська, Чернівців мали змогу обмінятися результатами досліджень українсько-польського протистояння у роки Другої світової війни, подискутувати над способом і методами дослідження «Волині’43». Впродовж двох днів відбулося шість засідань, які стосувалися різних аспектів даної теми : методології дослідження; історіографічного та суспільного дискурсу; ґенези українсько-польського конфлікту, його перебігу та наслідків.

Доктор історичних наук, професор Володимир Трофимович, доктор історичних наук, професор Леонід Зашкільняк, кандидат історичних наук, доцент Андрій Козицький окреслили сучасні підходи до методології та термінології проблеми.

Провідні українські історики з Києва, Львова, Луцька, Острога, Івано-Франківська, Чернівців мали змогу обмінятися результатами досліджень українсько-польського протистояння у роки Другої світової війни

Доктор історичних наук, професор Богдан Гудь проаналізував загальні тенденції історичних суперечок між українцями та поляками. Кандидат історичних наук, професор Микола Кучерепа спробував дати відповідь на питання чи можна було уникнути конфлікту? Доктор історичних наук, професор Оксана Каліщук означила особливості правової оцінки волинських подій. Кандидат історичних наук, професор Геннадій Бондаренко звернув увагу на вплив Другої світової війни на українсько-польські відносини.

Учасники третього засідання доктор історичних наук, професор Микола Литвин, доктор історичних наук, професор Володимир Комар, доктор історичних наук, професор Анатолій Шваб, доктор історичних наук, професор Ярослав Шабала обговорили ґенезу українсько-польського конфлікту на Волині.

Доктор історичних наук, професор Володимир Сергійчук висвітлив участь поляків у радянському партизанському русі в контексті трагедії Волині. Доктор історичних наук, професор Іван Патриляк проаналізував ескалацію українсько-польського конфлікту у січні – березні 1943 р. Кандидат історичних наук, краєзнавець Іван Пущук ознайомив присутніх з версіями подій у колонії Парослє-1, які вважають початком збройного протистояння на Волині. Кандидат історичних наук, доцент Лариса Шваб присвятила свій виклад діяльності радянської агентури в Західній Україні в 1944 – 1948 рр.

Ширше поглянути на волинські події дозволив виступ гості з Литви Віталії Стравіскєне (Інститут історії Литви), яка ознайомила з литовсько-польськими відносинами на Віленщині у 1939-1945 рр. Тему ставлення та участі інших етнічних груп (зокрема, чехів) в українсько-польського конфлікту розглянула кандидат історичних наук, доцент Світлана Шульга.

Учасники останнього шостого засідання доктор історичних наук, професор Андрій Боляновський, кандидат історичних наук, доцент Олег Разиграєв, доктор історичних наук, професор Юрій Крамар представили свою візію вирішення проблеми підрахунку жертв українсько-польського конфлікту 1943-1944 рр. Трансформаціям історичної пам’яті польського та українського суспільств щодо міжетнічного конфлікту на Волині 1943-1944 рр. та їх впливу на сучасні відносини присвятила свою доповідь доктор історичних наук, професор Людмила Стрільчук.

Представлені доповіді дозволили ствердити, що рівень аргументації та методології українських істориків зріс. Хоча це не є гарантією, що ці нові аргументи будуть почуті польською стороною. Песимізму додає відсутність на конференції польських істориків, попри те, що більшість відомих польських дослідників, обізнаних у тематиці волинських подій 1943 р., оргкомітетом було запрошено.

Представлені доповіді дозволили ствердити, що рівень аргументації та методології українських істориків зріс

У межах наукової конференції відбулася презентація монографії професора Богдана Гудя «З історії етносоціальних конфліктів. Українці й поляки на Наддніпрянщині, Волині й у Східній Галичині в ХІХ – першій половині ХХ ст.» та доробку Інституту європейської  інтеграції Львівського національного університету імені Івана Франка. Автор розповів про своє бачення непростих українсько-польських відносин у ХІХ – першій половині ХХ ст.».

Тож наукова конференція «Волинь’43: міфи та реальність» вкотре продемонструвала невичерпаність теми українсько-польського протистояння у роки Другої світової війни та необхідність її подальшого вивчення.

Організаторами заходу виступили Волинська обласна рада, Волинська обласна державна адміністрація, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український інститут національної пам’яті та Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України.

Оксана КАЛІЩУК

доктор історичних наук,

професор СНУ імені Лесі Українки