«Поєднання досвіду і молодості – це дуже велика справа», – 85-річний лаборант, який майже 30 років працює в Луцькому НТУ

05 Квітня 2024, 13:01
Євген Січиокно 647
Євген Січиокно

Євген Січиокно – старший лаборант кафедри будівництва та цивільної інженерії, який майже 30 років свого життя присвятив роботі в ЛНТУ.

5 квітня чоловік відзначає 85-річний ювілей. Про це пишуть на сайті Луцького національного технічного університету.

«Мій батько з Полтавщини, з самого міста Миргород», – розповідає Євген Андрійович. 

Дідівська хата залишилася на малій Батьківщині, а родина Євгена Андрійовича по батьковій лінії у післявоєнні роки перебралася до Луцька.

«Я присвятив багато свого життєвого часу будівництву. 25 років працював у будівництві та ще 10 років у проектній діяльності. З часом у мене «назбирався» пільговий стаж для виходу на пенсію, але мені запропонували посаду завідувача лабораторії. Я ознайомився із тутешньою інженерною роботою і мене вона задовольняла. У той час, а це 90-ті роки, все лише становилося, тож те, що нині є в лабораторії – було зроблене нами. Завдячуючи Ользі Анатоліївні Ужеговій (ред. – завідувачка кафедри БЦІ), ми започаткували підтримку кафедри, працювали над інженерним забезпеченням лабораторії», – розповідає старший лаборант.

Так, до прикладу, на кафедрі з’явилася тензометрична станція. У 2000-х роках вона вартувала немалих коштів, близько пʼяти тисяч доларів, утім завдяки допомозі місцевих депутатів її вдалося придбати. Унікальною комп’ютеризована система є тим, що в ЛНТУ вона лише друга в Україні і дає можливість знімати покази з багатьох десятків датчиків, аналізувати їх і досконально досліджувати матеріал. Водночас, на ній пройшли наукову практику та дослідження чимало молодих науковців, які нині продовжують навчати будівельній справі нові покоління будівельників.

«Таким шляхом, завдяки зв’язкам із виробниками та партнерами, на сьогодні ми маємо досконалі сучасні прилади, які нам допомагають у роботі та в освітньому процесі, ми маємо електронні прилади, які дозволяють робити дослідити з обстеження конструкцій», – додає Євген Андрійович.

А ще у свої 85 років Євген Січиокно намагається підтримувати власну фізичну форму і пригадує, як посилено займався спортом ще будучи студентом Львівської політехніки, виступав на змаганнях та був активним учасником Студентської ради університету.

Закінчивши навчання в університеті, чоловік працював за розподілом у Казахстані на металургійному заводі, який саме тоді розбудовувався. Пропрацював за тисячі кілометрів від рідного дому 5 років і саме у далекому краї знайшов свою дружину.

«Потяг повернутися на Батьківщину був, тому ми приїхали до Луцька, де уже почала розвиватися промисловість, створювалася інфраструктура, а я став учасником цього будівництва», – ділиться Євген Андрійович.

Більше того, він побував у Нігерії, де працював на будівництві. Пригадує, що робота була важка, особливо через спеку, але й добре оплачувана. Повернувшись до Луцька, пішов у проектну фірму, а оскільки на той час вона мала московське підпорядкування, тож довелося побувати у різних куточках радянського союзу, там, де розбудовувалися підприємства автомобільної промисловості. Згодом Україна стала самостійною і Євген  Січиокно потрапив до ЛНТУ й відтоді є невід’ємною частиною колективу.

«Поєднання досвіду і молодості – це дуже велика справа. Я відчуваю життєву потребу у спілкуванні з молоддю, я переймаю від них усе позитивне. Я підтримую колектив, колектив приймає та підтримує мене і мене це задовольняє. До того ж, великий вплив має керівник, якщо він на місці, то це створює хорошу атмосферу у колективі», – наголошує Євген Андрійович.

Завідувачка кафедри БЦІ Ольга Ужегова підтверджує, що саме завдяки об’єднаній командній роботі із Євгеном Андрійовичем кафедра та лабораторія здійснила особливі зрушення у своєму розвитку та становленні і продовжує рух уперед.

«Кафедра тоді ще промислово-цивільного будівництва створилася у 1992 році, Євген Андрійович прийшов до нас трішки пізніше, у 95-му, і вже майже 30 років він працює тут. Спочатку був завідувачем всіх лабораторій нашої кафедри, згодом, завдяки йому, ми змогли організувати співпрацю з багатьма підприємствами міста Луцька, і загалом, в нашій будівельній лабораторії все започатковував Євген Андрійович. Він створював комп’ютерний клас, найпотужніший на факультеті, де є багато прикладних програм, якими користуються наші здобувачі і викладачі, все це його заслуга. А ще він брав участь у багатьох спартакіадах, які проводилися в нас в університеті і завдяки йому ми здобували багато перемог», – розповідає жінка.

Та найголовніше, каже Ольга Ужегова, життєвий досвід Євгена Січиокна допомагає усьому великому колективу кафедри.

«Він у нас флагман, взірець, з нього беремо приклад. Завжди комунікабельний, наполегливий, із силою волі, перший у всьому та є зразковим для молоді, яка працює у нас на кафедрі. Він виїздить на об’єкти, проводить обміри, дослідження матеріалів та конструкцій, добре почувається в Інтернеті, займається пошуком нормативних документів, чинних на даний момент. Він допомагає проводити лабораторні заняття, прикладний навчальний процес відбувається саме тут, у лабораторії. Надійна та відповідальна людина, за яку ми усі вдячні долі», – каже вона. 

 

Коментар
18/02/2025 Понеділок
17.02.2025